Сенсаційне повернення Бущана, "зрада" Караваєва та серйозні закупи Карпат – топ-трансфери літнього вікна УПЛ
"Футбол 24" визначив головні придбання українських клубів цього літа та оцінює, наскільки вони вже встигли проявити себе.

Георгій Бущан / Фото ФК Динамо

Будь в курсі спортивних новин першим
Літо в УПЛ – це завжди про валізи, нові футболки й надії, які ще ніхто не встиг зіпсувати. Хтось приїжджає в Україну після кількох років за кордоном, хтось змінює клуб заради нового виклику, а хтось отримує шанс довести, що про нього рано забули. Цього літа українські клуби теж встигли добряче пошурхотіти на трансферному ринку. Ми вибрали 12 переходів, які привернули найбільше уваги. Хто з новачків уже виправдовує очікування, а від кого ми все ще чекаємо значно більшого – у цьому матеріалі!
Мабуть, найнеочікуванішим трансфером стало повернення Георгія Бущана до Динамо. Цього літа воротар остаточно перейшов до Полісся з саудівського Аль-Шабаба, куди він перебрався саме з Києва, прагнучи спробувати себе за кордоном після багатьох років у біло-синій футболці.

Георгій Бущан / Фото ФК Динамо
Та футбольне життя іноді робить коло швидше, ніж очікуєш. Тієї ж трансферної кампанії Бущан знову опинився у Динамо – цього разу на правах річної оренди. Причина очевидна: після невдалого матчу з Буковиною, де В'ячеслав Суркіс тричі пропустив після власних помилок, попросив заміну, а команда зрештою поступилася 0:3, киянам знадобився більш досвідчений варіант на останньому рубежі. Руслан Нещерет травмований, інші воротарі поки не мають достатнього досвіду, тож вибір зупинили саме на Бущані. Георгій уже встиг помилитися в цьому сезоні у матчі "вовків" проти Зорі, але той епізод у Поліссі загубився на тлі значно гучніших проблем Динамо.
Тепер Бущану залишається знову звикати до знайомих воріт, а Динамо – сподіватися, що разом із ним повернулася і впевненість, якої команді так бракує. Тут же зазначимо, що у "дебюті" за киян Георгій не пропускав.
Не менш сенсаційним став перехід Олександра Караваєва з Динамо до Шахтаря. Здавалося, між двома головними суперниками українського футболу такі трансфери давно залишилися десь у минулому, тим більше сам Караваєв ще не так давно запевняв, що подібний сценарій навряд чи можливий. Але футбол іноді складається за власним планом.

Олександр Караваєв / Фото ФК Шахтар
Караваєв встиг стати легендою Динамо, однак водночас залишається вихованцем Шахтаря. Тепер, уже на схилі кар’єри, він повернувся до рідного клубу, якому особливо потрібна ширина складу через участь у Лізі чемпіонів. У Арди Турана Караваєв має стати досвідченим гравцем ротації, здатним підстрахувати партнерів на внутрішній арені. Початок вийшов доволі спокійним: спершу тренер не надто поспішав випускати новачка – шість хвилин проти Кудрівки, два поєдинки на лаві запасних, ще 11 хвилин у програному матчі з Поліссям. Зате проти Карпат Караваєв відіграв усі 90.
Можливо, це перший сигнал, що довіра Турана поступово зростає. А далі буде найцікавіше – подивитися, яким вийде повернення вихованця Шахтаря до команди, проти якої він роками виходив на поле у футболці Динамо.
Ще один цікавий трансфер всередині УПЛ – перехід Хоакіна Сіфуентеса з Епіцентра до Карпат. У складі дебютанта елітного дивізіону іспанець минулого сезону встиг добре себе зарекомендувати, тож львів’яни вирішили не гаяти можливість й купили гравця за скромні 260 тисяч євро.

Хоакін Сіфуентес / Фото ФК Карпати
Цікаво, що вже на старті нового сезону Сіфуентес встиг оформити дубль за Епіцентр, двічі реалізувавши пенальті проти Оболоні. У Карпатах Хоакін поки отримує час дозовано: проти Шахтаря він вийшов лише на 11 хвилин, поступово знайомлячись із новими партнерами та вимогами Франа Фернандеса. Тепер цікаво, чи зможе іспанець перенести свою результативність з Епіцентра до Карпат. Потенціал для цього точно є – особливо цікаво, як він проявить себе під керівництвом тренера-земляка.
Леандро Андраде дещо вирізняється з-поміж інших новачків у нашому списку. Полісся заплатило Карабаху за 26-річного кабовердійця три мільйони євро, і, схоже, Руслан Ротань від самого початку чудово розумів, навіщо він йому потрібен. Андраде ще до офіційного старту сезону отримував по 90 хвилин у двох товариських матчах, а потім вийшов у старті на обидва поєдинки проти Копенгагена в єврокубках.

Леандро Андраде / Фото ФК Полісся
Далі довіра лише зростала: Андро регулярно отримував ігровий час, а вже в УПЛ встиг записати до свого активу гол і дві результативні передачі. Одна з них стала особливо важливою – у переможному матчі проти Шахтаря він асистував Назаренку, допомігши Поліссю здобути яскраву перемогу 2:0. Зараз житомиряни очолюють турнірну таблицю, а Андраде вже виглядає її цілком органічною частиною. Чи зможе кабовердієць і надалі тримати такий темп і допомогти "вовкам" утриматися серед лідерів – побачимо...
Артем Смоляков – українець, який цього літа повернувся додому з-за океану. Захисник приєднався до ФК Харків на правах річної оренди з Лос-Анджелеса, куди перебрався з Полісся у лютому 2025 року. У складі американського клубу Смоляков не став беззаперечним гравцем основи, тож повернення до України виглядало хоч і несподіваним, але цілком продуманим кроком.

Артем Смоляков / Фото ФК Харків
Харків побачив у ньому потрібну для команди опцію – і, схоже, не прогадав. Артем взяв участь у всіх шести матчах клубу в цьому сезоні, а в Кубку України навіть відзначився голом у розгромі аматорської Калинівки з рахунком 9:0. Щоправда, для захисника головні цифри все ж інші: останні чотири матчі Харкова Смоляков провів від свистка до свистка. Схоже, повернення додому пішло йому на користь, а Харків уже може замислюватися над тим, щоб після завершення оренди залишити гравця у себе на постійній основі.
У цій підбірці ми вже згадували Караваєва, який цього літа перебрався з Динамо до Шахтаря. І його відхід залишив киянам цілком конкретну проблему на правому фланзі захисту. Динамо швидко знайшло рішення, запросивши Олексія Сича з Карпат. Ще у січні 2025 року захисник перебрався з Руху до "левів" за один мільйон євро, а вже цього літа за таку ж суму вирушив до Києва.

Олексій Сич / Фото ФК Динамо
Свого часу Сич настільки добре проявляв себе за Рух, що отримав виклик до збірної України, однак після переходу до Карпат його кар’єра трохи збилася з темпу. У Динамо ж він досить швидко отримав довіру тренерського штабу. На стартовий матч із ПАОКом Сич ще не потрапив до заявки, зате надалі майже безперервно виходив у старті й переважно проводив на полі всі 90 хвилин. Спочатку в його діях відчувалася певна невпевненість, але з кожним матчем Олексій виглядає дедалі спокійніше. Караваєва він, по суті, вже замінив, а от чи зможе Сич повернутися до того рівня, який колись демонстрував за Рух і який заслуговував на увагу тренерського штабу збірної України, – питання поки відкрите.
Назарій Русин – ще один футболіст, який після не надто вдалого закордонного періоду повернувся до українського футболу і, схоже, знову знайшов себе. Свого часу нападник покинув Україну та перебрався до Сандерленда, однак закріпитися в Англії так і не зміг. Були оренди в Хайдуку та польській Арці, а зрештою Русин опинився в Карпатах. І саме у Львові в нього, здається, відкрилося друге дихання.

Назарій Русин / Фото ФК Карпати
Новий сезон Назарій розпочав у старті Франа Фернандеса й уже в першому турі відзначився результативною передачею. Далі були ще два голи – у матчах проти Буковини та Шахтаря, а загалом Русин регулярно отримував серйозний ігровий час. На тлі великої кількості іспанських новачків Карпат українець поки виглядає особливо помітно. Схоже, Назарій нарешті знову відчув смак футболу, а тепер головне – не збавляти темп.
Глейкер Мендоса минулого сезону феєрив у Кривбасі, а особливо голосно про себе заявив у матчі проти Динамо, оформивши покер. І, можливо, це звучить трохи кумедно, але під час вибору Шахтар навряд чи міг забути, хто саме чотири рази засмутив його головного конкурента. За венесуельця, за чутками, боролися і Динамо, і Шахтар, однак "гірники" запропонували кращі умови, а Кривбас у підсумку отримав за свого лідера близько трьох мільйонів євро.

Глейкер Мендоса / Фото ФК Шахтар
У Шахтарі Мендоса поки отримує свою порцію ігрового часу: проти Епіцентра навіть відзначився асистом, хоча в матчах із сильнішими суперниками частіше виходив уже по ходу гри. Це цілком зрозуміло – після Кривого Рогу, де венесуелець був одним із тих, навколо кого будувалася команда, йому тепер потрібно звикати до зовсім іншої конкуренції та вимог. У Шахтарі лідерський статус ніхто не подарує, його доведеться виборювати. І саме це може стати для Мендоси одним із викликів сезону.
Роман Вантух після тривалого перебування у Зорі вирішив відкрити нову сторінку кар’єри й перебрався до Карпат. За час у луганському клубі він встиг стати одним із лідерів команди, тож Львів отримав уже сформованого футболіста, якому не потрібно довго пояснювати, що таке відповідальність. І Вантух одразу почав це підтверджувати. На старті сезону він забив Кривбасу в розгромному матчі (4:1), а проти Буковини (3:0) записав до свого активу асист.

Роман Вантух / Фото ФК Карпати
Та навіть без результативних дій Роман регулярно вирізняється на полі, бере гру на себе й демонструє ті лідерські якості, за які його цінували в Зорі. Не дивно, що вболівальники Карпат уже не раз обирали його найкращим гравцем. На тлі численних іспанських новачків українець виглядає особливо яскраво, а його трансфер до Львова поки справді нагадує влучне підсилення.
Ще один українець, який цього літа повернувся із закордонного клубу до УПЛ – Георгій Єрмаков. Недавно воротар отримав дебютний виклик до національної збірної України, але ще не дебютував. У сезоні 2024/25, коли Олександрія сенсаційно здобула срібні медалі чемпіонату, Єрмаков, який виступав за команду на правах оренди з Маккабі Хайфа, був визнаний найкращим воротарем УПЛ. Після цього він провів ще один сезон в Ізраїлі, і вже влітку, власне, перебрався до Харкова за майже три мільйони євро. Схоже, клуб одразу отримав саме того воротаря, на якого розраховував.

Георгій Єрмаков / Фото ФК Харків
Єрмаков провів уже шість матчів цього сезону, якщо рахувати і кубковий поєдинок, пропустив чотири голи в чемпіонаті та чотири рази залишав свої ворота "сухими". Для команди з амбіціями рівня Харкова це дуже сильний старт. Якщо Георгій продовжить у тому ж дусі, конкуренція за місце у воротах збірної може стати ще цікавішою, особливо з огляду на нестачу ігрової практики Анатолія Трубіна в Бенфіці.
Якщо топові команди УПЛ цього літа полювали на гучні імена, то Буковина знайшла своє підсилення дещо іншим шляхом. Чернівецький клуб підписав вільним агентом Максима Задераку – колишнього капітана Кривбаса, який після чотирьох років у Кривому Розі вирішив відкрити нову сторінку кар’єри. Для Буковини, яка лише цього сезону повернулася до УПЛ після тривалої перерви, такий досвідчений футболіст точно не був зайвим. Тим паче безкоштовно.

Максим Задерака / Фото ФК Буковина
Задерака одразу отримав місце в старті й відіграв усі 90 хвилин у першому турі проти ЛНЗ, а згодом відзначився асистом у матчі з Динамо. Загалом Максим доволі впевнено виглядає на старті сезону, хоча тренер поки обережно дозує його ігровий час – до заявки на поєдинок із Карпатами він навіть не потрапив. Та схоже, що адаптація йде своїм ходом, а разом із нею Задерака поступово стає важливою фігурою для Буковини.
На тлі гучних імен іспанських новачків Карпат, серед яких є колишні гравці Барселони B та юнацької команди Реала, Феліпе Вієйра Кардозу спочатку виглядав чи не найменш помітним підписанням. Бразилець не мав за плечима настільки яскравого футбольного резюме, але дуже швидко змусив говорити про себе вже на полі. У першому матчі сезону проти Кривбаса він отримав лише 23 хвилини, зате далі почав витискати максимум практично з кожної своєї появи.

Феліпе Вієйра Кардозу / Фото ФК Карпати
У поєдинку з ЛНЗ Кардозу оформив гол та асист, а проти Буковини повторив той самий трюк. У матчі з Лівим Берегом бразилець знову забив, продовживши свою результативну серію. І хоч у зустрічі з Шахтарем Феліпе залишився без результативних дій, з огляду на такий старт він уже виглядає дуже влучним підписанням Карпат. Якщо бразилець продовжить у тому ж темпі, Фран Фернандес отримає ще одну важливу фігуру для своєї команди.
Отже, хтось із наших героїв уже встиг освоїтися в новій команді та заявити про себе, а комусь ще тільки належить довести свою користь. Та попереду довгий сезон, тому остаточні оцінки залишимо на потім. Поки ж можемо лише констатувати, що більшість цих переходів уже має всі шанси стати влучним рішенням, а далі – слово за самими футболістами.
