Гранд АПЛ, який кличе українців, мчить у Чемпіоншип – Ман Сіті падає після золота й інші дивні вильоти топів

Тоттенхем виграв Лігу Європи в минулому сезоні, зараз грає в ЛЧ, але в наступному сезоні ризикує загриміти у другому дивізіоні. "Футбол 24" зібрав найнеможливіші вильоти топ-клубів АПЛ з елітних дивізіонів.

Тоттенхем вилетить з АПЛ чи підпише Ярмолюка? / фото Getty Images

Тоттенхем вилетить з АПЛ чи підпише Ярмолюка? / фото Getty Images

Тарас Котів Заступник головного редактора

Найбільше падіння гіганта в історії Прем'єр-ліги?

Ігор Тудор прибув рятувати команду, що увійшла до 8 найкращих в основній фазі Ліги чемпіонів 2025/26. Томас Франк так захопився успіхами в головному єврокубку, що геть закинув справи в англійській Прем'єр-лізі. Щось схоже раніше трапилося з Анже Постекоглу, але тоді Хотспур хоч і опинився за крок до вильоту, міг задовго розслабитися з комфортною перевагою в понад 10 очок на 18 місцем. Зараз же лондонську команду, що входить до топ-6 грандів АПЛ, чекають ще важчі часи. Лише кілька очок переваги над Вест Хемом, який розігнався і набрав на 6 балів більше за попередні 5 турів.

до речі

реклама 21+

Тоттенхем – клуб, куди останнім часом стабільно сватають провідних гравців збірної України. Єгор Ярмолюк, Ілля Забарний чи Андрій Лунін явно не були б у захваті від перспектив опинитися в Чемпіоншипі. Гранд із п'ятою за величиною плинністю кадрів у всій Англії та новеньким чи не найкрутішим стадіоном, що приймає матч чемпіонату проти Лінкольн Сіті? Ну, хавбек молодіжної збірної України Іван Варфоломєєв, який цього сезону вже набив 1+3 за системою гол плюс пас, буде радий.

рекламна інформація

Тудора вважають фахівцем зі швидких рішень і виведення клубів з піке в безпечну зону, але він вперше за 7 своїх дебютів не виграв свій перший матч у новій команді, зазнавши розгрому від Арсенала, який такого лихоманило в попередніх турах. Якщо фіаско зазнає навіть хорват, це стане одним з найсенсаційніших вильотів за всю історію вищого дивізіону чемпіонату Англії. Відео з першого матчу, коли Тудора очевидно не слухався свій же захисник Міккі ван дер Вен стало вірусним – у цій команді точно щось не так, хто б не керував.

Ще ніколи клуби з доходом у понад 200 мільйонів фунтів не вилітали з АПЛ. А тим паче Тоттенхем з його 670-мільйонною виручкою – 9 результат загалом у світі. Якщо у клубах типу Бернлі є пункти про зменшення зарплат у разі вильоту, то "шпори" могли б і не передбачати такий варіант як просто нереальний. Bad Bunny з його концертами, Тайсон Ф'юрі з боксом топ-рівня чи матчі НФЛ могли б забезпечити сталий прибуток стадіону, але фанати вимагатимуть знижок на квитки, а спонсори – зниження контрактів.

Легендарний британський тренер Сем Аллардайс резонно зазначає: "Ми сподіваємося, що гравці Тоттенхема вийдуть на поле і доведуть свою спроможність. Чому б не викладатися на повну, коли ти заробляєш 150 000 фунтів на тиждень? У Тоттенхемі тобі пропонують найкращу їжу й одні з найкращих умов у країні, а ти не викладаєшся на 110%? Тебе треба вигнати з клубу, якщо ти цього не робиш".

На фоні цієї гучної кризи британські ЗМІ почали складами рейтинги найбільших невдач історичних клубів. Розгляньмо ж інші подібні вильоти, які шокували Англію найбільше. Вашій увазі рейтинг від поважного британського видання The Times. Сюди, до слова, можна було б занести ще 18 місце і фіаско у плей-офф Челсі сезону 1987/88. Однак клуб тоді Кена Бейтса швидко повернувся, вигравши Другий дивізіон попри те, що на перших 6 домашніх матчах сезону мав заборону грати з глядачами.

Або ж виліт Ліверпуля, який у 1953/54 фінішував останнім, а далі не міг піднятися 7 сезонів поспіль аж до чемпіонства з Біллом Шенклі у 1961/62. Та криза, що затягнулася, спровокувала великі зміни, які згодом вилилися навіть в єврокубкові трофеї. Чи єдиний виліт Арсенала у 20 столітті, який стався ще до Першої світової війни в сезоні 1912/13. Повернутися вдалося у 1919 році завдяки розширенню футбольної ліги – відтоді так погано вже не було. Що цікаво, це рішення влади було контроверсійним, адже в останній довоєнний сезон Арсенал фінішував на 5 місці, а замінив клуб той самий Тоттенхем.

Алан Ширер і його єдина тренерська пригода / архіви The Times

Ньюкасл Юнайтед, 2009. Рік повернення – 2010

За 6 сезонів до того Ньюкасл переміг Ювентус у Лізі чемпіонів 2002/03 та обмінявся звитягами з київським Динамо, пройшовши у другий груповий етап завдяки 2-очковій перевазі над українцями. Та ще до того часу, як у 2007 році клуб очолив украй непопулярний Майк Ешлі, гра команди вже почала занепадати.

Доленосний сезон АПЛ 2008-09 був сповнений управлінського хаосу. Кевін Кіган пішов у відставку вже після 3 турів. Кріс Х'ютон був тимчасовим виконавцем протягом наступних трьох. Джо Кіннер пішов у відставку через проблеми зі здоров'ям у лютому. Х'ютон повернувся ще на 6 матчів. Урешті-решт 38-річний Алан Ширер, який завершив кар'єру лише 3 сезони тому, вперше і востаннє взяв на себе керівництво на останні 8 матчів. "Сорокам" не вистачило 1 бала, щоб обійти Халл Сіті, який завершив на рятівному 17 місці.

Майкл Оуен, Демієн Дафф, Джеремі, Нікі Батт, Обафемі Мартінс, Алан Сміт, Шола Амеобі, Марк Відука, Енді Керолл та компанія не змогли врятувати Ньюкасл, як і їхня величезна кількість уболівальників. Середня відвідуваність домашніх ігор у 48 750 глядачів того сезону була найвищою в історії команди, що вилетіла (доки Ньюкасл сам не перевершив цей показник, знову вилетівши у 2016 році).

Астон Вілла, 1987. Рік повернення – 1988

Вілла стала переможцем елітної ліги в 1981 році, потім виграла Кубок європейських чемпіонів, але вберегти свої успіхи не змогла. Грем Тернер розпочав сезон 1986-87 років на посаді головного тренера, однак протримався лише 6 турів, перш ніж поразка з рахунком 0:6 призвела до його звільнення. Біллі МакНілл, який розпочав сезон на чолі Манчестер Сіті, що також вилетів, перебрався з Мейн Роуд на Вілла Парк, але не зміг змінити ситуацію. Команда, до складу якої входили Тоні Доріго, Мартін Кіоун та Пол Елліотт, була приречена на виліт за одну гру до кінця, після чого МакНілла звільнили. Фініш на останньому 22 місці не завадив повернутися вже через рік.

Лідс Юнайтед, 1982. Рік повернення – 1990

Лідс був, мабуть, найсильнішою командою Англії протягом десяти років, з 1964 по 1974 впевнено набравши найбільше очок у лізі та 9 разів побувавши у кубкових фіналах. Потім "павичі" зіграли у фіналі Кубка європейських чемпіонів у 1975 році, де програли мюнхенській Баварії, а відхід Дона Реві на посаду головного тренера збірної Англії сезоном раніше призвів до погіршення результатів. Хоча в ті часи, коли вони розпочали кампанію 1981-82, Юнайтед досі не опускалися нижче 11 місця в турнірній таблиці.

До складу команди, яку очолював Аллан Кларк, входили його партнери по команді, ветерани епохи Реві – маестро поезії в русі Едді Грей (після вильоту став граючим тренером) і Тревор Черрі, а також Кенні Бернс та Пітер Барнс. Лідс остаточно впав аж в останній день сезону, після чого знадобилося цілих вісім років, щоб повернутися до вищого дивізіону. Для сучасних фанатів більш пам'ятним, звісно, залишається виліт півфіналіста Кубка УЄФА 2000 і Ліги чемпіонів 2001, який стався в АПЛ 2003/04. Лише Б'єлсі вдалося повернути Лідс в АПЛ після 16 років поневірянь клубу та навіть першого в історії вильоту в третій дивізіон.

Тоттенхем Хотспур, 1977. Рік повернення – 1978

На початку 1960-х років "шпори" стали першим золотого дублю у 20 столітті, вигравши чемпіонат і Кубок Англії, а також першим англійським клубом, який виграв клубний трофей в Європі (Кубок володарів кубків). Тоттенхем також тріумфував у дебютний сезон Кубка УЄФА 1971/72, який згодом переформатували в Лігу Європи. Крім того, за десять років до вильоту з Першого дивізіону клуб виграв чотири кубкові турніри. Торкання дна відбулося в матчі, що завершився фіаско з рахунком 2:8. Це був виїзд до Дербі Каунті для команди, до складу якої входили Пет Дженнінгс, Стів Перріман, Гленн Ходдл і Пітер Тейлор.

Перший сезон Кіта Беркіншоу на посаді тренера обернувся повним провалом, але Тоттенхем підтримав його, і наставник віддячив рекордною перемогою в чемпіонаті (9:0) над Брістоль Сіті, а також негайним поверненням до елітного дивізіону. Згодом команда під його керівництвом, оснащена колоритними чемпіонами світу, аргентинцями Оссі Арділесом та Рікардо Вілою (а тоді заморські легіонери були справжнім раритетом), двічі виграла Кубок Англії та Кубок УЄФА.


Манчестер Юнайтед, 1974. Рік повернення – 1975

Сер Метт Басбі привів "червоних дияволів" до перемоги в чемпіонаті (1965 і 1967 роки), а потім до тріумфу в аналогу ЛЧ (1968), але після цього піку команда протягом наступних шести років поступово втрачала свої позиції та блиск. Клуб так і не оговтався після відходу Басбі на пенсію в 1969 році. До сезону 1973-74 років Боббі Чарльтон і Деніс Лоу покинули клуб, а Джордж Бест зіграв свій останній матч за Манчестер Юнайтед у новорічний день 1974-го.

Хоча в команді все ще були такі таланти, як Алекс Степні, Мартін Букан, Семмі МакІлрой і Лу Макарі, не вистачило навіть цього для збереження прописки. За іронією долі вирішальний гол у ключовому програному "червоними" дербі з Ман Сіті забив у шедевральному стилі п'ятою колишній кумир фанатів – Лоу. Попри все, Манчестер Юнайтед мав найбільшу середню відвідуваність у країні, навіть граючи у другому дивізіоні в наступному сезоні.

Сандерленд, 1958. Рік повернення – 1964

Кінець серії з 57 сезонів у топ-дивізіоні. Сандерленд увійшов до ліги в 1890 році й до цього моменту ніколи не вилітав з еліти, здобувши 6 титулів чемпіона. Відомий як клуб центрального Банку Англії з високими витратами на трансфери в перші роки після Другої світової війни – він явно розчарував, не реалізувавши свій помітний неозброєним оком високий потенціал.


Лен Шеклтон, британський рекордсмен за трансферною вартістю (вдумайтеся тільки – 20 тисяч і 50 фунтів!), який перейшов з Ньюкасл Юнайтед у 1948 році, був їхнім талісманом, але він травмувався в перший день сезону 1957/58 і згодом взагалі завершив кар'єру. Команда, у складі якої були Дон Реві, Чарлі Херлі, Біллі Бінгем і Стен Андерсон, вилетіла з ліги за різницею м'ячів, маючи однакову кількість очок з Ньюкаслом і Портсмутом.

Манчестер Сіті, 1938. Рік повернення – 1947

Щойно вперше вигравши чемпіонат у 1937 році, "містяни" навряд чи могли очікувати такого швидкого падіння. Ще й в настільки аномальному стилі. Але вони вилетіли з топ-ліги в результаті, мабуть, найдивнішої кампанії в елітному дивізіоні, яку коли-небудь проводила будь-яка команда. Ман Сіті залишається єдиним клубом, який вилетів з еліти в сезоні після завоювання титулу чемпіона. Це також єдина команда, що покинула головний дивізіон, ставши лідером за кількістю забитих м'ячів (80!) у сезоні. Лише одна з двох, які вилетіли, маючи позитивну різницю голів.

До складу команди входили Френк Свіфт, майбутній воротар збірної Англії, Ерік Брук, найкращий бомбардир клубу до того, як Серхіо Агуеро побив його рекорд у наші часи, і Пітер Догерті, видатний гравець збірної Ірландії. Хоча був ще один епічний провал. Ще до ери шейхів і домінування в АПЛ Манчестер Сіті переживав справжній хаос – драматичне пониження у класі 1996 року, коли тягнули час, а мали йти забивати, привело до справжньої катастрофи. Лише вдруге за всю історію Європи (після німецького Магдебурга) володар єврокубка (Кубка Кубків 1970) вилетів до третього за силою дивізіону.

Арсенал розгромив Тоттенхем, продовживши 4-річну успішну серію в дербі – дубль Дьокереша й Езе повторив осіннє побиття

Читайте також