Астон Вілла – новий гранд АПЛ: "тренерішка", найкращий воротар світу і баланс, якого немає в Ліверпуля та Ман Сіті
Віталій Кулачковський – про нову силу АПЛ, яка скористалася кризовими явищами серед багатьох англійських грандів.
Унаї Емері штовхає Астон Віллу вперед / Getty Images
Долина хижаків
Англійська Прем’єр-ліга остаточно утвердилася у статусі найкращого чемпіонату світу. Ставити цей факт під сумнів й справді може хіба що "розумово відсталий чи політично заангажований": британські клуби регулярно виграють єврокубки (що показово – різні турніри) і, очевидно, всі шість (!!!) представників АПЛ зіграють в 1/8 Ліги чемпіонів.
Домінація історичного масштабу. Навіть Серія А на початку "нульових" не випереджала конкурентів настільки, як головна ліга Англії зараз. Справедливий висновок: топ-команда АПЛ автоматично є однією з найкращих на планеті. Як доказ – тріумф Челсі на Клубному чемпіонаті світу.
Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри
ТОВ “СЛОТС Ю.ЕЙ”. Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності у мережі Інтернет від 05.12.2024 (Рішення комісії з регулювання азартних ігор та лотерей №559 від 21.11.2024).
Елітний дивізіон Туманного Альбіону – це справжня долина хижаків. Слабкі сюди не потрапляють, або принаймні не виживають. Статус і гроші тут не є гарантією успіху. Навіть такі фінансові велетні, як Ман Юнайтед і Тоттенхем, минулого сезону вешталися поблизу зони вильоту.
Іспанська стабільність на Вілла Парк
Ліверпуль і Ньюкасл цього сезону, МЮ – минулого. Челсі на стику 2025 і 2026 років. А Тоттенхем… а Тоттенхем – завжди. Левова частка десанту, що останнім часом регулярно захищає репутацію Англії на міжнародній арені, випробовує на міцність нерви власних фанів. З різних причин усі згадані вище команди "буксували" і "застрягали в болоті". Більш-менш стабільно тримають реноме і рухаються виснажливим британським календарем хіба що Арсенал, Манчестер Сіті та… Астон Вілла.
У всіх цих команд іспанські фахівці: Пеп Гвардіола, Мікель Артета й Унаї Емері відповідно. Останній очолив свій клуб найпізніше, фінансові можливості "левів" неспівставно кволіші, ніж у "містян" чи "гармашів". Проте рівнем прогнозованості та послідовності Вілла анітрохи конкурентам не поступається. Стрибнути вище голови підопічним Емері вдається нечасто, але й нижче заявленого рівня "леви" не опускаються. Бірмінгемці вирвалися зі середнього класу та закріпилися в "багатому районі" з елітними сусідами.
"Тренерішка"
Першого листопада 2022-го. День, який змінив усе. На Вілла Парк приїхала людина, яка переверне місто догори дриґом. Керівництво британського клубу заплатило Вільяреалу шість мільйонів євро, аби забрати у них Унаї Емері. Тренера, який вже провалився в Англії з Арсеналом та у Франції з ПСЖ. І по-справжньому успішно працював лише з іспанськими клубами. Він тричі виграв Лігу Європи зі Севільєю та ще одного разу з Вільяреалом. Тож отримав прізвисько "Маестро Ліги Європи".
Маестро / Фото Футбол 24
У східній частині нашого континенту Емері також відомий своєю поїздкою за грошима на "болота" у 2012-му. У столиці території без прапора та честі Унаї пробув усього кілька місяців. Причесаний та інтелектуальний футбол, який пропагує іспанець, неосвіченим дикунам виявився занадто складним. Неандертальці обізвали Емері "тренерішкою", вивалили мішки грошей і відпустили до цивілізованого світу.
За пів сезону 2021/22 Унаї навів лад на Вілла Парк. Він чітко зрозумів потенціал своїх футболістів. Та змусив їх повірити у власні ідеї. Усі три повноцінні сезони, що іспанець працює у Бірмінгемі, Астон Вілла стабільно набирає понад 60 очок в АПЛ, стабільно пробивається у єврокубки, де стабільно доходить до пізніх стадій плей-офф. І якщо у сезоні 2022/23 "леви" кваліфікувалися у Лігу конференцій, то вже наступного року пробилися до найпрестижнішого клубного турніру континенту – Ліги чемпіонів. Вперше за 40 років.
Ставка на досвід і баланс
Прямо зараз Вілла посідає третє місце в АПЛ (27 матчів, 51 очко). Цілком очевидно, що підопічні Емері знову наберуть понад 60 балів і вкотре проб’ються в єврокубки. З величезною долею ймовірності, це знову буде Ліга чемпіонів (минулого сезону "леви" драматично втратили квиток туди на фініші сезону). Тим паче, що майже точно Англію представлятимуть мінімум п'ять клубів.
При цьому команда Емері продовжує впевнено крокувати Лігою Європи: друге місце після загального етапу, а отже вихід в 1/8 турніру. Букмекери та експерти вважають Астон Віллу величезним фаворитом на перемогу. Не дивно, ми ж пам’ятаємо, що Унаї – "Маестро Ліги Європи".
У Бірмінгемі іспанець зробив ставку на досвідчених гравців. Зараз в основі Вілли з молоді грають лише Роджерс та частково Маатсен. Обом по 23 роки і, погодьтеся, "зеленими" навіть їх не назвеш. Вілла знайшла свою нішу на трансферному ринку – до команди запрошують гравців, яких "списали" в грандах: ті ж таки Маатсен і Роджерс, Ліндельоф, Елліот, Санчо, Абрахам, Мален; минулого сезону Рашфорд та Асенсіо.
Астон Віллу дуже легко назвати оборонною командою (27 матчів, 28 пропущених голів). Менше за неї пропускають лише Арсенал і Ман Сіті. Але насправді "леви" не про оборону, а про баланс, надійність і порядок. Для розуміння, Вілла володіє м’ячем у середньому 53,7% часу. Це більше, ніж МЮ, Ньюкасл і Тоттенхем. Секрет надійності команди в іншому – через високий середній вік, Вілла не любить перехідні фази. Тому пильно контролює швидкі атаки суперника. Мінімальна кількість ризикованих втрат. Надійні довгі атаки.
Такий стиль має і цілком зрозумілі мінуси. Пресинг Астон Вілли є ситуативним і не надто агресивним. Як не парадоксально, але топова оборона ліги поступається усім конкурентам за середньою кількістю стиків за матч. Показовими є оборонні метрики у порівнянні з Ньюкаслом. Виноси, перехоплення, стики – усі найважливіші статистичні дані на користь "сорок", а голів менше пропустили "леви".
Нюанс у тому, що за матч Вілла отримує значно менше атак загалом. І, головне, справді гострих незручних атак, зокрема. Звісно, це робить бірмінгемців не надто видовищною командою. Її матчі рідко можна назвати екшном. Вау-ефекти викликають хіба що індивідуальні спалахи Роджерса чи Буендії.
Зате цей прайд Емері вміє битися до кінця. Цілковито вірить у себе та тренера. І, схоже, не має страху перед визнаними гігантами. Цього сезону в АПЛ Вілла уже перемогла Арсенал, Ман Сіті, Челсі, МЮ, Ньюкасл і Тоттенхем. Тобто усіх потенційних чи реальних конкурентів, окрім Ліверпуля.
Впевненості "левам" додав і минулорічний вояж сіткою Ліги чемпіонів. Хлопці Унаї загальний етап завершили на восьмому місці, що дало їм змогу в плей-офф стартувати з 1/8. Там британці розбили Брюгге зі загальним рахунком 6:1. У чвертьфіналі підопічні Емері вилетіли від майбутнього тріумфатора турніру ПСЖ (4:5 за сумою двох поєдинків).
Хто у прайді головний?
Успішно битися на два фронти Віллі вдається завдяки зразковій глибині складу. Практично на кожній позиції у розпорядженні наставника є перевірені досвідчені гравці. Але й мінус у ростері "левів" очевидний – відсутність справжньої великої зірки світового масштабу. Верифікованої часом, титулами, або хоча б підписниками в Instagram. На Вілла Парк немає Холанда, ван Дейка, Сака, Палмера чи Фернандеша.
Хто саме є найтоповішим, найякіснішим гравцем клубу? Воткінс, який п'ять сезонів поспіль стає найкращим бомбардиром команди? Роджерс – найкреативніший і найдорожчий за версією Transfermarkt? Тілеманс, око на якого наче поклав мадридський Реал? Безсумнівно, кожен із них – кваліфікований і якісний футболіст. Але, говорячи термінологією НБА, чи бодай хтось з них здатен стати першою зіркою команди? Людиною, яка зробить Віллу контендером на чемпіонство?! Схоже, що навряд.
Найстатуснішим персонажем в розпорядженні Емері залишається Еміліано Мартінес. Він все ще на Вілла Парк (влітку ледь не перебрався на Олд Траффорд) і все ще має статус одного з найкращих голкіперів планети (у 2022-му навіть офіційно отримав звання "Воротар року").
Аргентинець додає цій команді харизми й нахабності. Попри статус епатажного стража воріт, Мартінес насправді досить надійний кіпер. Він рідко привозить, ініціативний, впевнено грає ногами… та на нервах суперників. Еміліано регулярно претендує на нагороду за найкращий сейв місяця. Зокрема, відзначимо, що аргентинець є зразковим антипенальтистом і демонстрував це уже й цього сезону. Тричі потрапляв до збірної туру АПЛ. Тож, попри вік (33 роки), він залишається одним із найкращих у світі!
Безжальна англійська Прем’єр-ліга опускала на грішну землю навіть найстабільніших та найбагатших. Тут справді може статися усе, що завгодно, і прохідних матчів майже не буває. Навіть Ліверпуль після чемпіонського сезону зараз ледве бореться за зону ЛЧ. Багатенний Челсі з трьома складами гравців навіть не мріє про чемпіонство. МЮ і Тоттенхем торік мало не вилетіли в Чемпіоншип. Але є впевненість, що поки на Вілла Парк керує Унаї Емері, в Астон Вілли все буде гаразд: стабільно, надійно… І, якщо відверто, трохи нудно.
Віталій Кулачковський, спеціально для Футбол 24
