Наполі переміг Інтер у першому півфіналі Кубка: тактичний успіх Гаттузо, топ-клас Фабіана Руїса та шикарний арбітраж
Наполі в рамках першого матчу півфіналу Кубка Італії несподівано переграв Інтер на Джузеппе Меацца.
Півфінали Кубка Італії проводять у два матчі, тож тренери починають гратися у стратегію. Вірогідно, саме тому перший тайм зустрічі між Інтером та Наполі виявився доволі нудним – гідними уваги вболівальників можна назвати лише три-чотири моменти. Зокрема, "нерадзуррі" могли вийти уперед після контратаки 3-в-3 на 16-й хвилині (Лаутаро слабко пробив в руки Оспіні) та зі штрафного на 28-й (Бірагі вистрілив поруч з правою стійкою). Загалом, міланці виглядали значно сильніше в позиційній та біговій роботі, повністю тримаючи ініціативу, однак попереду в них було сухо.
Неаполітанці мали куди кращі шанси. Так, на 31-й Ельмасу вдався класний прорив на ліву половину штрафного з прострілом-ударом (захисники вибили м'яч на кутовий), а перед самим свистком на перерву гостям вдалася контра 3-в-2 з передачею на правий край карного майданчика – Зєлінскі вистрілив, Паделлі парирував, а м'яч тут же влетів у руку Де Врею. Арбітр вирішив, що це було влучання, тому не призначив пенальті. Десь так воно й було. В цілому ж, підопічні Ріно Гаттузо виглядали пасивно, сильно притискаючись до воріт при обороні й зрідка вилітаючи у контратаки. Щоправда, їх старалися завершувати ударами.
Перша половина другого тайму мало відрізнялася від того, щоб вболівальники побачили до перерви. Інтер продовжив катати м'яч, доводячи володіння до 60-65 відсотків, однак все це було до чужої третини поля. Там Наполі грамотно закривався, тож моментів, крім замикання потилицею в руки Оспіні у Лукаку, міланці не мали. "Партенопеї" при цьому рідко виходили у контратаки, однак забити вдалося ледь не у першій же – на 59-й хвилині вони красиво пройшли півполя й завершили момент обіграшем Ді Лоренцо з Руїсом на межі штрафного. Після цього Фабіан завдав удару метрів з 22-х точно в ліву дев'ятку – 0:1!
Антоніо Конте одразу кинув у бій Еріксена, однак до 70-х хвилин Інтер залишався без моментів. Перший стався на 73-й, являючи собою дальній удар Еріксена поруч з лівою дев'яткою, однак найкращу можливість зрівняти рахунок господарі змарнували на 76-й – Лукаку замкнув простріл Мартінеса з лівого флангу, постріл заблокували, сталася купа відскоків, і м'яч Оспіна зупинив вж на самій лінії воріт. Між цими епізодами відбувся вихід на поле Санчеса та пройшло кілька перспективних атак Інтера, але загалом на половині поля неаполітанців було сухо. Конте так лютував, що аж жовту картку заробив.
Ендшпіль поєдинку взагалі не вразив. Інтер як тримав м'яч, так і продовжив це робити, однак оборона Наполі накривала усі спроби міланців загострити гру на чужій третині поля. Підопічні Антоніо Конте за 10 останніх хвилин основного часу та 4 хвилини компенсованого мали лише кілька заблокованих ударів з-за меж штрафного. Зрештою, фінальний свисток зафіксував дуже неочікувану, але заслужену перемогу гостей. Матч-відповідь – 5 березня у Неаполі.
Повна тактична перемога Гаттузо
Як сказав після матчу Антоніо Конте, Наполі приїхав грати в оборонний футбол – настільки оборонний, що Мертенсу довелося тримати персональну опіку над Брозовічем, який відповідає за розбиття пресингу своєчасними переміщеннями. Взагалі, неаполітанці повністю віддали ініцітиву та територію, що вилилось у 37% гри на їхній третині поля та всього 5 ударів по воротах Інтера. Усереднені позиції футболістів максимально яскраво демонструють, наскільки гості не збиралися розкриватися.
Ця тактика несподівано принесла успіх. Інтер, попри свободу у першій фазі атаки, практично не перевершив "Партенопеї" за володінням м'ячем (55%), точністю передач (88% проти 86%), їхньою кількістю (601:505), обіграшами на дриблінгу (7:6), кутовими (6:5), відбираннями (14:12) та передачами під удар (8:5). 5 з 13 пострілів міланців по воротах були заблоковані, а ще 4 виявились кривими. Також господарі значно більше фолили (12:8), допустили аж 8 перехоплень своїх пасів і катастрофічно погано завантажували м'яч у штрафний – неаполітанці виконали аж 32 виноси.
У Інтера за весь матч не було жодного явного моменту, хоча кілька атак розвивалися непогано (підвело виконання). Єдиним по-справжньому гольовим епізодом стало замикання прострілу Мартінеса на ближню стійку у виконанні Лукаку, однак постріл заблокували – просто потім сталася серія рикошетів з відскоком на лінію воріт. З Ромелу діяли максимально щільно, не допускаючи його виходу на хороші позиції для удару. Його навіть на фото з матчу важко знайти.
Наполі при цьому рідко, але мітко ловив "нерадзуррі" на контратаках. Перед перервою внаслідок швидких проривів по флангах мали забивати Ельмас і Мертенс (який міг і пенальті заробити), а ще був неприємний простріл Руя з відскоком у руку Мозесу – зрештою, подібні контри вилились у гол Руїса на 57-й хвилині. Випадковим його не назвати, адже гості всі свої 5 ударів по воротах провели з прекрасних позицій. Футболісти Інтера жодного разу не отримали таких вигідних точок для обстрілу й такої свободи в зоні м'яча.
Антоніо Конте намагався освіжити гру Еріксеном і Санчесом, але назвати їхній вихід на поле вдалим не можна. Алексіс взагалі розчинився, а Крістіан лише додав динаміки на третині поля суперника – втім, цього можна було очікувати і без його появи. Господарям не вдалося зламати оборонну структуру Наполі, що частково пояснюється втомою на фоні навантажень, отриманих у міланському дербі два дні тому (а попереду ще й матч проти Лаціо). Втім, сам Конте визнав, що було зроблено п'ять замін, порівняно з попереднім поєдинком, та і загалом поразка мала тактичний характер.
Наполі зіграв приблизно так, як тренує Гаттузо – коли від нього нічого не очікуєш, він несподівано дає результат. І навпаки. При Дженнаро неаполітанці доволі впевнено перемогли Лаціо, Ювентус та Інтер, вперше за 29 років вигравши перший півфінальний матч Кубка Італії, однак всього два дні тому ця ж команда примудрилася поступитися Лечче з трьома пропущеними голами.
Фабіан Руїс – герой першого півфіналу
Іспанський хавбек Наполі є одним з найбільш недооцінених футболістів у європейському футболі, хоча в збірній він став залізно основним буквально за два-три матчі. Фабіан Руїс не славиться нарізками з фінтами та не забиває у кожному турі, однак входить у топ-5 гравців Наполі за кількістю ударів, топ-3 за обіграшами на дриблінгу та є лідером за кількістю й точністю передач (90.4% в середньому), а також входить у топ-5 за пасами під удар. Крім того, він другий у команді за числом перехоплень і найкращий за блокуваннями.
Словом, цьому гравцю Конте мав приділити особливу увагу, однак по факту Фабіан Руїс спокійно набив шикарну статистику, заодно поклавши красивий переможний гол. Іспанець виконав три точних лонгболи (з трьох), віддав 51 точний пас з 56, вирізав одну передачу під удар, двічі переграв суперника на дриблінгу (з трьох спроб), виграв 4 з 6 єдиноборств, зробив чотири виноси та одне перехоплення. Sofascore і Whoscored синхронно визнали Руїса найкращим футболістом зустрічі.
Хороший арбітраж Кальварезе
Матч не був простим для арбітрів. У ньому було достатньо суперечливих епізодів, які могли б завершитись скандалом, однак Джованні Кальварезе відпрацював просто блискуче. Єдиним питанням до нього може бути жовта картка Шкриньяру вже на 3-й хвилині зустрічі та відсутність попередження за грубу гру Демме на 28-й, але це дрібниці порівняно з тими моментами, які довелося вирішувати.
Перший з важливих епізодів стався на 19-й хвилині, коли м'яч зрикошетив від Сенсі в ногу Максімовічу, а від неї влетів чи то в руку, чи то в іншу ногу (повтори нормального кадру не дали). Кальварезе розсудив дії правильно, взявши до уваги відскок від частини тіла й притиснуту до корпусу руку. Там в будь-якому випадку пенальті призвів би до скандалу.
На 43-й хвилині призначення 11-метрового вимагав Руй, апелюючи до руки Мозеса. Кальварезе швидко розібрався у епізоді, наказавши грати далі. М'яч влучив у кінцівку Віктора рикошетом від газону та тіла – це ніяк не гандбол.
Куди більш суперечливим епізодом стало влучання в руку де Врея на 45+2-й хвилині. Тут також взяли до увагу відскок від Паделлі та газону, хоча при бажанні Кальварезе міг би поставити пенальті. Джованні такого бажання не виявив, що більш справедливо.
Загалом, варто відзначити, що у більшості випадків арбітру допомагав VAR, однак на відміну від Англії та Іспанії, його використання залишалося ледь помітним. Здебільшого, Кальварезе давав дограти епізод, а сам в цей час слухав підказку в навушник. Ті моменти, які арбітр мав побачити і без технологій, рефері судив без їхнього використання, тож темп гри не падав. Ла Лізі та АПЛ потрібно детально придивитися до цього матчу.
показати приховати