Маліновський повертається до джерел: незручний екс-партнер Шеви, майже рідна гавань і навіть сенсаційний камбек в УПЛ
Кар'єра Руслана Маліновського йде донизу. Влітку український півзахисник виявився непотрібним Марселю. У Франції Руслан затримався тільки на пів року. Новою командою нашого легіонера став новачок Серії А – Дженоа. Наразі у складі "грифонів" Маліновський не може похвалитися стабільною ігровою практикою та результативними діями.
Життя показало, що перехід до Марселя був помилкою. Усім відомо, що дуже важко починати у новій команді посеред сезону. Колектив уже сформований, зіграний. Новачку потрібен час на адаптацію та розуміння вимог нового тренера.
У Франції завжди був силовий футбол. Потрібно мати хорошу фізику, вміти виграти боротьбу. Недарма так багато гравців із Ліги 1 опиняються в АПЛ. Маліновський навіть у найкращі часи фізично не витримував цілий матч.
У тактичному плані перехід українця виглядав дуже дивним. Тодішній наставник Марселя – хорват Ігор Тудор – грав із трьома центральними захисниками. "Десятки" у цій схемі не було. Тому Руслан діяв на позиції інсайда. В Аталанті та Генку він мав іншу позицію та розвинуті інші навики. Довелось перебудовуватися, вчитися, мінятися. Все це робити у 30 років не так вже й зручно.
Наскільки розумію, головною мотивацією переходу Маліновського до Марселя були гроші. Упродовж доволі успішної кар'єри Руслан ніколи не мав великих (за футбольними мірками) заробітків. У Бельгії отримував мільйон євро на рік без вирахування податків. Про це сам же розповідав в інтерв'ю. Якщо вирахувати податки, то залишиться менше половини суми. В Італії ситуація кардинально не змінилася – 1,1 млн євро за сезон (я так розумію, що це вже оподатковані гроші). У Франції було 4,2 млн євро на рік, або 350 тисяч на місяць без урахування податків. Словом, близько 2 млн євро на рік "чистими" Руслан отримував. У 30 років кар'єра не рухається вгору – потрібно думати про життя після футболу.
Маліновський не втратив у зарплаті після зміни Марселя на Дженоа – відверте зізнання дружини
Думаю, що трансфер був суто агентський. Агенти Маліновського мали вихід на Тудора, тому змогли провернути угоду. Тільки-но хорвата звільнили, Марсель відразу заявив про бажання позбутися українця, хоча був змушений викупити його за 10 млн євро в Аталанти.
У мене ще в червні, під час відпустки і до призначення Марселіно, була інформація про бажання французького клубу попрощатися з нашим півзахисником. Марсель не влаштовувала адаптація Руслана до життя у Франції, клуб чекав від нього більшого. Та й сім'ї Маліновських не було комфортно у великому галасливому місті після побуту у провінційних, спокійних, невеликих Генку і Бергамо.
Підозрюю, у клубі хотіли прибрати всіх, кого привів Тудор. Напевно, що між тренером та менеджментом існували якісь протиріччя. Навряд чи це було пов'язане із результатами, адже Марсель фінішував у зоні ЛЧ.
Коли тобі 30 років і в тебе велика зарплата, знайти новий клуб складно. Маліновський не для того підписував контракт із Марселем, щоб потім відмовитися від нього. Як бачимо, багато охочих підписати українця не виявилось. Підвернувся варіант із Дженоа. "Грифони" шукали досвідчених гравців, щоб покращити свої шанси у боротьбі за виживання.
Аталанта грала в ЛЧ. Минулий єврокубковий сезон пропустила, а цього грає у ЛЄ. Марсель також грав у ЛЧ. Не зумів пройти кваліфікацію, тож, зрештою, потрапив у ЛЄ. Натомість Дженоа буде боротися тільки за виживання в Серії А. Відчуваєте різницю?
Маліновський фактично не проводив підготовку до сезону, бо Марсель на нього не розраховував. Потрібен час, щоб набрати фізичну та ігрову форму. Але також є і суто футбольні моменти, які не йдуть на користь Руслану.
Наставник Дженоа Альберто Джилардіно грає за схемою 4-4-2. Вираженого атакувального півзахисника немає. Маліновському залишається місце в середині поля (де його більше використовують), або інсайд. А на цій позиції, як ми пам'ятаємо, він себе не дуже добре проявив у Франції.
Джилардіно практикує захисний футбол. Дженоа сушить гру та грає від оборони. Маліновський – це креативний футболіст, який вміє загострювати, створювати. Це виконавець, який вміє грати на роялі, а не носити його. А у Дженоа потрібно пахати на захист. Усе це якось не дуже має логіку у трансфері.
Я вважаю Руслана Маліновського топовим футболістом, який зробив чудову кар'єру. Колись наважився поїхати до Бельгії, де став зіркою. Подолав важкі травми. Зміг стати найкращим асистентом Серії А та провідним гравцем Аталанти. Грав у ЛЧ в іноземному клубі. Зі збірною України дійшов до чвертьфіналу Євро-2020. Реально хороший трансфер Руслану зіпсувала травма, через яку він був неготовим грати за збірну на Євро. Якби тоді себе проявив, то мав би всі шанси на перехід у топовий клуб за хороші гроші.
На жаль, свій пік він вже пройшов. Далі тільки падіння. Наскільки воно буде великим – покаже поточний сезон. Якщо не вдасться заграти у Дженоа, або "грифони" вилетять, то подальші перспективи виглядають дуже туманними. Зараз немає передумов для успіху. Навряд чи Марсель буде зацікавленим у поверненні українця. Навряд чи в Італії спалахне інтерес до гравця, який був успішним кілька років тому.
Зовсім не здивуюся, якщо наступного літа Руслан опиниться у Бельгії. Рівень футболу там точно нижчий, ніж у Франції та Італії. Зате впізнаваність хороша. Зараз у Генку на позиції "десятки" чудово себе показує 19-річний Біляль Ель-Ханнус, який у будь-який момент може бути проданий, а частина грошей від цього трансферу піде на повернення Маліновського. Або ж Гент, який серед лідерів чемпіонату Бельгії. Агенція ProStar завжди там мала вплив. У юнацьких командах Гента бігають Олександр Сорока, Артур Ухань, Олександр Бойко. Раніше грали Ігор Пластун, Роман Безус та Роман Яремчук. Якщо команда проб'ється в ЛЧ, то потребуватиме посилення досвідченими футболістами.
Не відкидав би повернення до рідного Житомира. Власник Полісся Геннадій Буткевич – амбітна людина. Навіть під час війни він не шкодує грошей на футбол. Прихід Маліновського став би дуже крутим маркетинговим ходом, ще більше популяризуючи клуб, насамперед, у Житомирі (рідне місто гравця) та області. Плюс – в ігровому плані Руслан серйозно допоміг би Поліссю. Але тут може виникнути проблема небажання повертатися в Україну у такий непростий час.
У плані збірної України великих перспектив теж немає. Сьогодні Маліновському дуже важко претендувати на місце у стартовому складі. Він скоріше гравець ротації. Спочатку потрібно виправити свої клубні справи. У вересні Ребров не викликав Руслана – і це, напевно, справедливо. Належної ігрової форми у легіонера не було. Зараз сходить зірочка Георгія Судакова, який користується увагою у провідних чемпіонатах. Крім того, конкуренція у середині поля національної команди дуже висока. Якщо Маліновський не стане стабільно грати за Дженоа, причому робити це успішно, наступні виклики у збірну будуть під питанням.
Сидорчук виявився крайнім: чому так сталося і що його чекає у Бельгії?
