"Зустрінемося під деревом того покидька Фальконе". Фабріціо Мікколі і мафія – чому знаменитий форвард може сісти у тюрягу
"Футбол 24" розповідає історію екс-капітана Палермо, гідну стрічки "Хрещений батько".
![Олег Бабій Олег Бабій](https://football24.ua/resources/photos/tags/76x76_DIR/201604/57304.jpg?v=202406212331&a=top)
Фабріціо Мікколі – 38 років. Зайві кілограми, 168 сантиметрів зросту, густі чорні брови, смаглява шкіра, скрізь – татуювання. У вусі – сережка Марадони, куплена на аукціоні за 25 тисяч євро. Він обожнює Дієго Армандо, на якого намагався бути схожим, а тіфозі Палермо обожнювали його. До певного моменту. Влітку 2013-го репутації Мікколі завдали потужного удару. Зараз "Салентійський Ромаріо" узагалі може опинитися за гратами. Двадцятого жовтня суддя Вальтер Туртурічі виніс екс-форварду вирок – позбавлення волі на 3,5 роки.
Поки Мікколі готує апеляцію, "Футбол 24" розповідає, чому так сталося і що призвело до гіркого фіналу знаменитого гравця, культового капітана і найкращого бомбардира в історії Палермо.
*******
Південь Італії. Неймовірно красивий і, разом з тим, убогий край Апеннінського півострова. Саме тут, на острові Сицилія, зародилася злочинна організація, яка існує вже восьме століття, що дає підстави стверджувати: "Mafia is immortal" ("Мафія – безсмертна"). Періодично з’являються хоробрі відчайдухи, які кидають виклик цій гідрі. Саме таким був Джованні Фальконе – уродженець і магістрат Палермо. У 1980-х він оголосив мафіозі справжню війну.
Вірним другом і соратником Фальконе в боротьбі із кримінальним світом став Паоло Бросселіно. Разом вони вийшли на міжнародний рівень, залучивши колег із США та Швейцарії до полювання на злочинців. Більше того, дону Джованні вдалося практично неможливе: він змусив до співпраці велику групу мафіозних клерків, які стали інформаторами слідчих, і навіть затиснув у глухому куті кількох мафіозних босів – вони порушили омерту (кодекс честі Коза ностри, який категорично забороняв зливати інформацію "лягавим").
Фальконе і Борселліно
Розпочалися грандіозні облави на членів мафії. Понад чотири сотні осіб опинилися за гратами, 360 із них засудили за важкі злочини. Це стало наймогутнішим ударом по мафіозі за всю історію.
23 травня 1992 року Джованні Фальконе сів разом із своєю дружиною Франческою Морвілло у броньовану автівку Fiat Croma і вирушив із Палермо в міжнародний аеропорт Пунта Раїзі. Їх супроводжували троє поліцейських. За межами міста, поблизу комуни Капачі, під "фіатом" спрацював потужний фугас. Шістдесят кілограмів вибухівки не залишили усім п’ятьом правоохоронцям ані найменшого шансу на виживання. Вибух був такої руйнівної сили, що коливання від нього зафіксували навіть прилади сейсмологів. На місці трагедії утворилася величезна воронка. Менше, ніж через два місяці в аналогічний спосіб прибрали Паоло Борселліно – вірного друга легендарного Фальконе.
Загиблих оплакувало все місто. Фальконе і Борселліно посмертно нагороджені золотими медалями "За громадянську доблесть". Їхніми іменами назвали багато вулиць, площ та шкіл не лише у Палермо, але й по всій Італії. Аеропорту Пунта Раїзі, куди так і не доїхав Фальконе, також присвоєні імена двох борців із мафією. Через 14 років після вбивства дона Джованні, журнал Time назвав його одним із героїв планети за підсумками останніх 60 років.
Двадцяті роковини загибелі Фальконе у Палермо відзначили благодійним матчем професіональних футболістів, суддів та магістратів. Капітан "розанеро" Фабріціо Мікколі також зіграв, а кілька забитих голів присвятив світлій пам’яті Фальконе і Борселліно. Тоді ще ніхто не здогадувався про те, що відбудеться через рік.
*******
Мікколі народився у провінції Лечче. Це "каблучок" апеннінського чобота. Однак у головний клуб регіону – Лечче – його не прийняли. Причина – занадто малий зріст, і байдуже, що хлопчак майстерно володів м'ячем. Як не дивно, Фабріціо отримав шанс у Мілані, проте, погравши за молодіжні команди "россонері", дав звідти драла. На Півночі він почувався незатишно і згодом це завадить йому зробити кар'єру в Ювентусі.
У Турин він потрапить через кілька років, у 2002-му, коли доведе свою майстерність на дорослому рівні, назабивавши за заштатний Казарано, а також більш відому Тернану. "Стара синьйора" сплатила за трансфер Мікколі 7,5 мільйонів євро – пристойні гроші навіть у теперішній час, і віддала новачка в оренду – у Перуджу. Саме у футболці "грифонів" Фабріціо дебютував і забив свої перші голи на рівні Серії А.
Однак, повернувшись у Юве, "малюк" захандрив, а яскраву гру демонстрував дуже дозовано – по великих святах, як то кажуть. У розмовах із журналістами Мікколі не приховував – у Ювентусі йому дуже некомфортно і він хотів би змінити команду. Фіорентина викупила половину прав на форварда, і він віддячив "фіалкам", врятувавши їх від вильоту у Серію Б.
Потім – Бенфіка. Фанати "орлів" дуже швидко полюбили Мікколі – він чимало забивав, робив це творчо, почерком великого майстра. У березні 2006-го "Салентійський Ромаріо" засмутив Ліверпуль ефектними "ножицями". Цей гол допоміг Бенфіці пробитися у чвертьфінал Ліги чемпіонів. Проте був і зворотній бік медалі: Фабріціо страждав від епідемії травм – одна змінювала іншу. Він навіть роздумував над тим, щоб у 27 років завершити кар'єру. І лише підтримка від дружини Флавіани допомогла Мікколі не впасти в депресію і застерегла від поспішних радикальних кроків.
Серцем прагнув у рідний Лечче. Однак доля закинула його в Палермо. "Чому б ні? – подумав Мікколі. – Це практично вдома". Перший сезон за "розанеро" – 8 м'ячів. Другий сезон – 14 м'ячів. Третій сезон – 19 м’ячів. Тіфозі просто-таки молилися на нього, а капітанська пов'язка, яка перекочувала із руки Фабіо Ліверані, сприймалася як найвища справедливість.
Фабріціо Мікколі став одним із головних символів міста Палермо. Палермо став клубом №1 у кар'єрі Фабріціо Мікколі. Футболісту присвоїли звання почесного громадянина муніципалітету Корлеоне. Здавалося, у цієї ідеальної казки не може бути сумного фіналу.
*******
Влітку 2013-го видання La Repubblica вийшло із шокуючим топом: Мікколі спіймали на зв'язках із мафією. Більше того, у розшифровках записаних розмов футболіст дозволив собі спаплюжити світлу і святу пам'ять Джованні Фальконе. Нечувано! Невже це правда? Яка ганьба…
Як усе розпочиналося? Управління боротьби із мафією у місті Палермо працювало над затриманням Антоніно Лаурічелли – боса клану "Калса". Той переховувався. Заліг на дно настільки надійно, що слідчі збилися з ніг. Можливо, вивести на слід вожака допоможе його син Мауро? Хороша ідея. Лаурічеллу-молодшого взяли на прослуховування – усі телефонні розмови фіксувалися, усі особисті зустрічі також перехоплювалися "жучками".
Вже скоро детективи оторопіли від несподіванки. Замість боса мафії вони отримали іншу цікаву сюжетну лінію. Виявилося, що Мауро товаришує із капітаном Палермо, кумиром всього міста – Фабріціо Мікколі.
Мауро і Фабріціо
Будинок легендарного магістрата Фальконе і розлоге дерево поруч із стінами споруди – це досі культове місце для мешканців Палермо. Сюди часто приносять квіти, запалюють свічки, залишають записки, вшановуючи хороброго земляка. Саме тут, наче знущаючись, зустрілися Мікколі та Лаурічелла, щоб перетерти про свої не зовсім чисті справи. Причому, домовляючись про рандеву, ключовою стала фраза: "Зустрінемось під деревом того покидька Фальконе".
Які нечисті справи могли вирішувати ці люди? Фабріціо звернувся до Мауро із проханням допомогти "вибити" 12 тисяч євро. Цю суму футболістові начебто заборгували власники нічного клубу Paparazzi. Більше того, він товаришував зі ще одним підозрілим типом – Франческо Гуттадауро, сином учасника клану "Корлеонезі", який входив у склад "Коза ностри".
Топ-11 друзів Мессі по тюрмі: контрабандист, гвалтівник і мисливець на повій
"Сьогодні на тренування Палермо не приходь. Тут багато копів", – застеріг Мікколі свого товариша під час телефонної розмови. Отже, чудово знав, чим займається сім'я Гуттадауро.
Місто охнуло від обурення та розчарування. Чиновники, журналісти, прості роботяги – усі ополчилися проти Фабріціо Мікколі після сенсаційного викриття. А держпрокурор Палермо висунув проти футболіста звинувачення у вимаганні. Причому, справу обтяжував той факт, що Мікколі вдався до послуг мафії.
"У мене немає слів. Зрештою, Мікколі не заслуговує жодного мого слова", – сухо відрубала Марія Фальконе, сестра загиблого магістрата.
Футболіста допитали. Процес тривав близько 4,5 годин. Вийшовши із задушливого приміщення, Фабріціо опинився під прицілом камер та мікрофонів. Ледь тамуючи сльози, форвард вказав на свої розчервонілі очі: "Я не спав три дні…"
"Я проти мафії, – виправдовувався. – Усі 6 років, що я виступаю за Палермо, був відкритий до спілкування з усіма, не завжди задумуючись, з ким маю справу. Благаю усіх мешканців Палермо пробачити мене. Прошу вибачення у власної сім'ї за те, що поставив під сумнів свої моральні якості та репутацію. Одного прекрасного дня я хотів би стати представником асоціації, яку створила Марія Фальконе".
"Тут, на Півдні, футболісти спілкуються з людьми, навіть не підозрюючи, злочинці вони, чи ні, – спробував захистити свого футболіста Мауріціо Дзампаріні, президент Палермо. – Я й сам не знаю, скільком мафіозі потиснув руку".
Але процес вже було не спинити. Слідство щільно взяло Мікколі у лещата. "Розанеро" вирішили не продовжувати із ним співпрацю – клуб якраз вилетів у Серію Б. Фабріціо позбавили звання почесного громадянина муніципалітету Корлеоне. Стосунки із дружиною Флавіаною остаточно зіпсувалися, хоча роман між ними спалахнув, коли йому було 17, а їй – 14.
*******
Журналісти приїхали до нього додому – в елітне містечко Сан-Донато-ді-Лечче. Мікколі не став уникати спілкування загалом чи гострих запитань зокрема. "Я радий, що пішов у суд, – зізнався Фабріціо з порога. – Зараз почуваюся оголеним, але вільним".
– Ви пам'ятаєте момент, коли назвали суддю Джованні Фальконе покидьком?
– Так. Це трапилося 13 серпня 2011 року, в один із небагатьох вихідних після місяця зборів в Австрії. Я сказав це в машині о пів на п'яту ранку, після ночі, проведеної в закладі.
– З ким розмовляли телефоном у такий час?
– Я не розмовляв телефоном. Прослушка була встановлена на місці. Я сказав жахливу річ, за яку буду довіку просити пробачення у сім'ї Фальконе і у міста Палермо.
– Ображаючи Фальконе, ви прагнули зробити приємно людям, яких ви боялися?
– Не знаю, не пам'ятаю. Не думав, що мої слова були настільки образливими. Ми часто використовували це слово на полі, щоб пожартувати над одноклубниками, тренерами, співробітниками клубу. Ось я і сказав те, що постійно чув. Ось так нерозумно, не замислюючись. Прошу вибачення у всіх.
– На прес-конференції ви сказали, що мафія – щось дуже далеке від вашого способу життя.
– Саме так.
– Хочете щось додати?
– Звичайно. Мафія мені огидна.
Мікколі не приховує – знав, що Мауро Лаурічелла є сином боса мафії. Але наполягає: не хотів судити про людину тільки через її прізвище. Мовляв, Мауро – порядний хлопець, не мав судимостей, до того ж грав у футбол в нижчих лігах.
У якийсь момент розмови Фабріціо впав у відчай. Заговорила гордість.
"Я часто відвідував школи з президентом провінції Палермо. Якщо я почну розповідати про все, що робив для міста, ми будемо сидіти тут два тижні, – запалився Мікколі. – Чомусь ніхто з них не пам'ятає, скільки хороших слів про них я сказав на телебаченні, як запрошував всіх відвідати наше місто.
Чи приходили до мене люди, щоб позичити гроші? Ще б пак! Всі знали, де я живу. Три роки тому мені навіть довелося змінити будинок після пограбування, яке відбулося під час матчу в Удіне. З моєї квартири винесли все, коли там перебували моя дружина, діти, тесть із тещею... Шокуюча подія для мене. Хоча зараз ніхто про це не згадує.
До мене приходили вечорами і просили гроші, одяг. Я постійно збирав речі, подаровані Nike, щоб віддати їх нужденним. Організовував збір коштів серед одноклубників. Витрачав по 30 тисяч євро в рік на футболки Палермо, які роздаровував. Не кажучи вже про пожертви до благодійних організацій, іграшки у лікарню Санта-Крістіна і багато іншого. І я запитую себе: невже одна помилка може все це перекреслити?"
*******
Опального футболіста прихистив Лечче. Яка гірка іронія долі – мрія Мікколі здійснилася лише тоді, коли він нагадував побитого собаку. Упродовж двох сезонів у рідній команді нападник забив 19 м’ячів, після чого поїхав догравати в екзотичний чемпіонат Мальти, прийнявши запрошення від місцевого гранда – Біркіркари.
У липні 2015-го Мікколі ледь не допоміг своєму новому клубу вчинити гучну сенсацію у 2-му кваліфікаційному раунді Ліги Європи. Біркіркара мінімально поступилася Вест Хему у виїзному матчі (0:1), а вдома здобула дзеркальну перемогу в основний час саме завдяки голу зіркового форварда-ветерана. І лише в серії пенальті клуб АПЛ виборов путівку в наступний раунд.
Взимку Фабріціо Мікколі оголосив про завершення кар’єри і зосередився на пошуках талантів для своєї команди із Мальти. Проте час розплати за старі гріхи безжально нависав над ним – судові слухання тривали.
Зараз – фінішна пряма. Мікколі близький до ув'язнення, але вперто відкидає звинувачення у вимаганні: "Я ніколи не був тому закладі, не знаю його власників. Мене не цікавлять дискотеки. Я навіть танцювати не вмію".
показати приховати
Вам може бути цікавим:
![УПЛ 2024/25: визначився календар усіх матчів – відомо, коли відбудуться Класичні УПЛ 2024/25: визначився календар усіх матчів – відомо, коли відбудуться Класичні](https://football24.ua/resources/photos/news/370x208_DIR/202406/830415.jpg?v=202406181816)