ЗІРКИ ФУТБОЛУ. Хав’єр Пасторе - видатний Артист і Режисер гри номер один
Вміння перетворити звичайну виставу на першокласний спектакль - ось завдяки чому Хав’єра "Ель Флако" Пасторе люблять у всіх без винятку командах, де він виступав. Та його, здається, просто неможливо не любити.
Немає такого, чого б не вмів робити з м'ячем цей вигадник
Простий відкритий хлопець, у якого завжди горять очі та який завжди готовий ділитись цим своїм вогнем із усіма навколо, заворожує ще й своїм фантастичним талантом. Із м’ячем він уміє усе, але щоразу не втомлюється імпровізувати та вигадувати щось нове.
Його покликання - режисура гри. Вибір вектору атаки та пошук найбільш оптимального шляху до воріт суперників. Головні ж його козирі - дриблінг та вміння приймати на полі несподівані рішення.
Улюблене число мами Режисера
Подумати тільки, ще чотири роки тому Хав’єр Пасторе у футболці Зінедіна Зідана приходив на матчі Тальєрес, команди другого аргентинського дивізіону. Тепер же його футболки із прізвищем Пасторе на спині - одні із найбільш популярних Парижі. Ну, а вибір номера зовсім невипадковий. 27 - улюблене число мами футболіста.
Не поїду я на Туманний Альбіон
Утім французького "Парі Сен-Жермен" та італійського "Палермо" у кар’єрі Пасторе могло і не бути. Свого часу атакувальний півзахисник відмовився від переходу до більш маститих "Манчестер Юнайтед" та "Челсі", оскільки хотів грати, а не сидіти на лаві. На Туманному Альбіоні молодому плеймейкеру жодних гарантій щодо місця у основі ніхто давати не збирався.
Чималі надії на Пасторе покладають у збірній Аргентини, в складі якої він відзначився голом вже у дебютному матчі. Із "альбіселестес" "Ель Флако" зіграв уже на двох великих турнірах - чемпіонаті світу та Кубку Америки. Та от жоден із них біло-голубі завершити тріумфом не змогли. Не виграли жоднісінького титулу і клуби, кольори яких захищав Пасторе. На фоні його гри це виглядає якимось дивним непорозумінням.
А ще йому неймовірно щастить на партнерів по команді.
Аргентинська пристрасть до красивої гри
В "Уракані" разом із Пасторе виблискували Болатті, Торансо та Де Федеріко. Та команда Анхеля Каппи була чи не найголовнішою симпатією аргентинських вболівальників у 2009-му році. Демонструючи феноменальний футбол, "Уракан" тоді зупинився за крок від здобуття титулу.
У півзахисті італійського "Палермо" Хав’єру Пасторе прекрасно акомпанував Йосіп Ілічіч. Екзотичний Аргентино-словенський тандем часто просто знущався над еталонними захисними редутами команд Кальчо.
Уперед по титули - з ПСЖ
А у французькому "Парі Сен-Жермен" до Пасторе приєдналася ціла когорта майстрів екстра-класу - Тягу Сілва, Менез, Лавессі, Ібрагімовіч. Із такою компанією, схоже, настав час замахнутися не лише на глядацькі симпатії та індивідуальні нагороди, а й нарешті додати перший запис у резюме в розділі Трофеї.
показати приховати