Суворі ірландські трактористи
Я чекав цього матчу більше місяця. Результат матчу «Іпсвіча» та «Вест Брома» сприймався як один із подарунків на іменини. «Сині» в півфіналі. Вдумайтеся в ці слова: «У півфіналі Кубка англійської ліги команда під керівництвом ТРЕНЕРА РОЯ КІНА»!!! Я собі не зовсім уявляв як це буде, але в тому, що це буде цікаво – не засумнівався ні на мить.
Мені завжди здавалося, що разом із капітанською пов’язкою МЮ Кантона передав Кінові ще щось. Щось, що не можна описати словами чи навіть побачити. Але дуже легко відчути. Напевне, з остаточним відходом таких гравців як Кін і стало зрозуміло – це вже не той «Юнайтед», який нікого не залишав байдужим. За той «Юнайтед» уболівають люди з «жовто-зеленими» шарфами, згадуючи справжніх «дияволів», останнім із яких, можливо, був Рой. Ні, останнім, мабуть, стане Раян…
Я дочекався гри. Ще й суперник мов на замовлення – ненависний Кінові «Арсенал». Але лиш Роя на лаві не виявилось. Тренера звільнили приблизно за тиждень до суперматчу – «Іпсвіч» каменем падав у турнірці Чемпіоншипу. Та я вже налаштувався дивитися матч. І подивився. Не пошкодував ні на секунду…
Команда в графстві Саффолк підібралася цікава. В основний склад «Арсенала» англійці пробиваються нечасто. «Сині» ж вирішили бити «столичних» їхньою ж зброєю. За стартових хвилин у формі «Іпсвіча» вийшли лише два англійці. Тоді як (увага!) ірландців було аж четверо. П’ятий – Ґарет Маколі – представляє Північну Ірландію. Та вже через це така команда заслуговує мати наставником скаженого Роя! Я не нічого не маю проти Пола Джуелла – теперішнього тренера «трактористів». Зрештою, я мало про нього знаю, а його зовнішній вигляд (Пол страшенно подібний до Tummi Gummi з відомого мультсеріалу) навпаки викликає симпатію… Але чи може тренер чогось навчити за тиждень???
Відтак у середу ми бачили ще Кінів «Іпсвіч». І справа не лише в тому, що тренер нещодавно пішов. Вони грали так, ніби їх учив Рой. Звісно, жоден із цих футболістів навіть близько не може стояти з Кіном-футболістом. Не було тієї думки, тих передач, не було й дещиці тієї майстерності та того таланту. Але було те, через що Рой запам’ятався в першу чергу – характер і самовіддача. Футболісти в синіх футболках грали як справжні The Tractor Boys. Усе робилося просто, часто вайлувато, інколи навіть примітивно, але з бажанням. Де бракувало майстерності, ситуація виправлялася фолами. Й ці порушення робилися якось по-ірландські. Не тишком-нишком, а відверто. Достоту як Кін Холланда. Мовляв, ми б’ємо Вас по ногах, тому що не можемо підпустити до воріт. І не робіть великі очі, бо футбол – це чоловіча гра.
Ні, гра господарів зовсім не була грубою. Вона була просто дуже непоступливою. А моментами навіть дуже красивою. Переглянете незарахований гол наприкінці першого тайму – зрозумієте про що я. Його автор – Тамаш Прішкін, 30 матчів і 8 голів за збірну Угорщини. Йому мабуть було найважче. До честі Джуелла, він навіть не хотів закриватися, запропонувавши «Арсеналу» сміливе і доволі авантюрне 4-3-3. Однак зрозуміло, що, оскільки, суперник був вищим за класом, ця схема раз за разом перетворювалася на 4-5-1, 5-4-1 та інші комбінації з єдиним форвардом на вістрі. Цим нападником і був Прішкін. Він бігав, бився, боровся, падав, вставав, бив, хибив і врешті забив. Гарний форвард? Не сказав би. Працелюбний…
«Арсенал» не грав цілковито основою. Але це вже стовідсотково не другий склад. Фабрегас, Аршавін, Волкотт, Бендтнер, Ебуе – всі ці хлопці були на полі. Й основне слово в попередньому реченні «були»… Це важко зрозуміти, але «гармаші», не виграючи трофеїв уже більше п’яти років, опинившись зовсім близько до Кубка ліги, маючи за суперників лише «Іпсвіч», «Вест Хем» і «Бірмінгем», вирішили клеїти дурня! Немислимо!
Через два тижні The Tractor Boys поїдуть до столиці на матч-відповідь. Чи приречений «Іпсвіч»? Я не знаю. Але мені точно відомо хто приречений в 1/8 фіналу Ліги Чемпіонів. «Арсеналу» грати з «Барсою». А тепер уявіть на секундочку, що «синьо-гранатовим» у Кубку потрібно грати з аутсайдером Сегунди. Аж страшно за бідолах. Каталонці ото лідерам 2-го дивізіону – «Бетісу» - 5 накидали. Контраст із командою Венгера страшенний. Не аргумент? Хтозна. Нагода належно налаштуватися на гру – ознака професіоналів найвищого ґатунку. Змога вносити глобальні корективи в грі, що складається не на твою користь притаманна всім великим командам. У протистоянні «Барселона» – «Арсенал» ВЕЛИКОЮ буде лиш одна команда.
показати приховати