Сусіди знизу. Стара німецька дама
Якщо би Вас запитали: яка з європейських столиць зараз найбільше ображена футбольними богами? Можна довго міркувати про сили чемпіонатів. Однак протистояння «столиця vs інші міста країни» ніхто не програє з таким тріском, як Берлін. Найбільше та головне місто Німеччини немає в бундеслізі жодної команди…
Свого часу я писав про КПР і про «Бетіс». Що цікаво – обидва клуби й надалі у хорошій формі, впевнено лідирують у дивізіонах і є основними претендентами на вихід в еліту. То може писалося на фарт? :) Якщо так – із превеликим задоволенням гляну разом із Вами вниз, де в другій бундеслізі немає рівних Die Alte Dame – берлінській «Герті». Сподіваюся, що столичним хлопцям ми теж додамо везіння, бо, погодьтеся, вищий німецький дивізіон без «Герти» осиротів.
Для берлінських уболівальників це був, очевидно, важкий удар. Немов бамкання дванадцятої для Попелюшки. В одному сезоні «Герта» на чолі з Вороніним боролася за Лігу Чемпіонів. У наступному (українські футбольні ура-патріоти пов’язують це виключно з відходом Андрія) – вилетіла в нижчий дивізіон. Ба, не просто вилетіла, а вилетіла з тріском. Подекуди роблячи з себе посміховисько. Як-от голкіпер Саша Бурхерт. Воротар примудрився за дві хвилини пропустити два голи з центру поля. Зауважу, що за 5 хвилин до першого голу Бурхерт вийшов на заміну.
Саша в «Герті» й дотепер – має контракт до 2013 року, полірує лаву запасних. А от багатьох хлопців у Берліні вже немає. Ситуація загалом стандартна. Команду, що вилітає розтягують по нитці – футболісти, хоча й вилетіли, хочуть залишатися у вищому дивізіоні і переходять в інші команди. Заробити «старій дамі» вдалося не так і багато. Трансфери, що заслуговують на увагу – Гойко Качар у «Гамбург» і Арне Фрідріх у «Вольфсбург». Останній, до слова, не втратив місця в збірній Німеччини, навіть граючи в другій бундеслізі. На мундіаль Фрідріх поїхав як представник «Герти» і лише в ПАР поставив підпис під контрактом із «вовками».
На мою скромну думку, це – один із найкращих способів реанімувати команду. Тримати далі колектив невдах, намагатися боротися із їхніми психологічними проблемами, що з’явились унаслідок вильоту – трата часу. Значно краще відпустити людей і за отриманий фінансовий ресурс почати ліпити все з нуля. Керівникам берлінського клубу вистачило глузду піти саме цим шляхом. Місія будувати нову «Герту» лягла на плечі Маркуса Баббеля. Футболіст, самі знаєте, був від Бога. Тепер прокачує авторитет у новому статусі. Якщо чемпіон Європи 2006 року поверне Берліну великий футбол, то його безперечно запишуть до списку найперспективніших наставників Німеччини.
А до еліти вже рукою подати. Ні, у супервідрив «Герта» не пішла – 5 очок до третього місця. Однак я не бачу показників, за якими «столичні» поступалися б комусь із опонентів. А відтак немає й причин, чому Die Alte Dame повинна опуститися додолу. Склад – ну не гірший, ніж у команд першої бундесліги. «Санкт-Паулі» наприклад, чи там «Нюрнберґ» той самий. Судіть самі.
Захист. Найвражаючіша ланка берлінців. Хоч сьогодні випусти в еліту – впевнений, що атаці будь-якого клубу буде непереливки. Це при тому, що кілька днів тому до португальської «Браги» перейшов основний центрбек «Герти» із грізним прізвищем Кака. Хто ж залишився? На флангах – справжні мегазубри. Свого часу Крістіан Лелль був гравцем основи «Баварії». Так, з часом захисник перестав потрапляти до одинадцятки. Та йому лиш 26 і він реально сильний футболіст. Криза – вона ж завжди тимчасова. Зліва – і взагалі мастодонт. Грузинський мастодонт німецького футболу. Після 13-ти років у бундесфутболі Леван Кобіашвілі зайвих епітетів не потребує. Доповнює картину захисник збірної Чехії Губнік. З такими трьома мушкетерами – куди ж без д’Артаньяна. Класична схема – останнім штрихом є молодий вихованець «Герти», 19-річний Нейман. Грізно?
Півзахист. Тут на нас чекають старі знайомі. Ви гадаєте, що український період в історії берлінського футболу завершився? Дурниці! Про Микиту Рукавицю вже було багато сказано та написано. Хлопець, разом із сім’єю, переїхав на Зелений континент. Тепер він уже виступає за збірну Австралії. Однак те, що він народився та до 14 років жив і тренувався в Україні робить його дещо своїм. Трансфер із австралійського «Перт Глорі» до «Твенте» був гучним. Та в Голландії Рукавиця так і не заграв. А от у Берліні віз Микити зрушився з місця. Він виходить на поле зі стартових хвилин і час від часу забиває. А 7 результативних передач роблять хлопця одним із найкращих асистентів ліги. Компанію австралійському українцю в середній лінії складають два бразильці (куди ж без них?) Ронні та Рафаель. На місці опорного баббель пробує награвати ще одного вихованця клубу – Пердедая. Інколи 19-річний хав залишається на лавці, поступаючись місцем на полі більш досвідченому Німаєру. Однак тренерський штаб не надто довіряє останньому. Права на футболіста належать «Вердеру», а в «Герті» він грає на правах оренди. Крім того, Петер полюбляє відволіктися від футболу, щоби пофліртувати із арбітром :)
Атака. Основну ударну силу «Герти» складають П’єр-Мішель Ласогга та Адріан Рамос. Першому 19 років, він високий, міцно стоїть на ногах, сильним форвардом його не назвеш, перспективним – будь ласка. Рамос – колумбієць. Він чудово доповнює Ласоггу справжньою південноамериканською манерою гри. Це техніка, індивідуальна майстерність, може іноді перетримування м’яча. Два форварди такого типу – занадто. Один – якраз нормально. Щоби краще скласти уявлення про те, як грає «Герта» сьогодні, пропоную переглянути останню гру «старої дами». У Берліні з рахунком 4:2 була бита «Фортуна» (Дююсельдорф). Тут і 2 голи Рамоса, і гол Ласогги. А хто виступив у повній красі – то це Рукавиця! Екс-українець, схоже, встигав усюди. Гол і два результативні паси. Втім – краще один раз побачити…
А головне – зверніть увагу на трибуни «Олімпійського стадіону». Тут вміщається більше сімдесяти тисяч глядачів і рідко коли є вільні місця. Тут уміють вболівати – це чути під час трансляції. І виліт із елітного дивізіону – не причина відвертатися від рідної команди. Та лише заради атмосфери на берлінській арені варто потримати кулаки за стару столичну даму. Адже їй потрібно лише трішки везіння. Все інше в «Герти» вже є.
показати приховати