Кінець епохи
Північнолондонське дербі… О, як я люблю ці матчі! Та цього разу сталося так, як це й бува зазвичай – чим більше від матчу чекаєш, тим легше в ньому розчаруватися...
«Тоттенхем» останніми роками піднявся з низин і своєю грою демонстрував – у Північному Лондоні дві сильні команди. Однак учорашня гра продемонструвала інше – в цій частині англійської столиці залишилася лиш один справжній боєздатний колектив.
І справа навіть не в поразці «Арсенала». І не в тому, що «ґунери» не можуть перемогти в дербі от уже 4 матчі. Нехай. «Тоттенхем», коли навіть переживав не найкращі свої часи, виходив на цю гру із бажанням, із натхненням. І часто-густо цей настрій компенсовував брак майстерності. «Арсенал» же зійшов на такі пси, що навіть принципові суперники не здатні розбудити в цих хлопців бажання грати в футбол.
Коли молодий Вокер забив другий гол «гармашам», фанати «Хотспур» могли вже починати святкування. Здавалося б – чемпіонат Англії, першість, славна тим, що тут грають до кінця. Більше того – одне із найпринциповіших англійських протистоянь, що триває понад 160 матчів. 20 хвилин до фінального свистка… Та за цей час гори звернути можна!!! Однак не було нічого… Ані атак, ані ударів, ані фінального штурму… Команда Венгера не просто програвала – вона робила це безвольно та жалюгідно.
Я не пам’ятаю «Арсенала» Джорджа Ґрема. Власне, я його застав, але був тоді занадто маленьким, аби щось конкретно запам’ятати. Для мене «каноніри» – це команда Арсена Венгера. Впродовж багатьох років вона видозмінювалася, злітала на вершину, падала додолу, знову піднімалася… Зараз, здається, вона гине.
Він довго виходив сухим із води. Купував молодняк, вирощував із цих футболістів «зірок», продавав їх і купував новий молодняк. При цьому залишаючись на вершині. Ну, чи в районі вершини. Однак це не могло тривати вічно, бо це суперечить логіці. Венгер геніальний, але… Якщо постійно відпускати провідних футболістів, а купувати посередніх, то врешті ти перетворишся в тренера посередньої команди. Розгледіти молодий талант – це Арсен вміє. Та це не завжди працюватиме. Хоча б тому, що молодий і талановитий гравець може свій потенціал реалізувати, а може цього й не зробити. Тим паче, що «Арсенал» – не «Аякс». Це голландці, маючи знамениту академію і збираючи вершки зі всієї Голландії, можуть перетворювати свій стадіон на ярмарку талантів. «Ґунери» ж не виховують, вони просто ловлять мальків…
Учора, на «Вайт Харт Лейн», «Арсенал» отримав третього болючого ляпаса. Перші два були в матчах проти «Ліверпуля» та «Манчестер Юнайтед». Тепер і «Тоттенхем» продемонстрував, що теперішні каноніри їм не конкуренти. А є ще «Манчестер Сіті». Як ви гадаєте, хто вийде переможцем із протистояння, де з одного боку Ґібз, Артета, Аршавін і Жервінью, а з іншого – Коларов, Туре, Сілва та Агуеро?
Учора, на «Вайт Харт Лейн», уболівальники «Арсенала» повинні були би плакати. Ридати, прощаючись із величною епохою в історії свого клубу, коли команда в червоних футболках із білими рукавами була однією з провідних команд Європи. Я не закликаю прощатися з Венгером. Просто сподіваюся, що і він, і керівництво клубу зроблять правильні висновки. А подумати буде про що, і буде коли. В наступному сезоні «Арсенал» уперше за останні 15 років не гратиме в Лізі Чемпіонів…
показати приховати