"Обери Команду Мрії!" Нападники
Наш конкурс потрохи добігає до свого завершення. До Вашої уваги голосування на звання найкращих нападників в історії чемпіонатів України.
Увага!!! Голосування триватиме таким чином: спочатку слід галочками відмітити одразу двох своїх кандидатів, і лише після цього натиснути "проголосувати"!!!
Отож, представляємо наших кандидатів:
Іван Гецко
Один з найкращих українських форвардів 90-х років. Змінив багато команд. Але де б не грав - усюди стабільно забивав. Типовий форвард таранного типу. Міг вдало зіграти головою, водночас був форвардом моменту, але й міг також зіграти нестандартно. Добрен використовував свої немалі габарити.
Гецко - один з найрезультативніших українських гравців в історії. Член "Клубу Олега Блохіна". За кар'єру в офіційних матчах забив 151 гол і за цим показником посідає шосте місце серед найрезультативніших українських гравців. Автор першого голу в історії збірної України.
Віктор Леоненко
Без сумніву, найкращий футболіст України за підсумками перших чемпіонатів. Єдиний український футболіст, який за часів Незалежності тричі поспіль ставав найкращим футболістом країни.
Для покоління тих вболівальників, які застали Леоненка лише в якості футбольного експерта на телебаченні, важко зрозуміти тих, хто наживо бачив гру цього футболіста. Особливо це стосується першої половини 90-х, коли на тлі небувалої кризи українського клубного футболу, Леоненко був одним з небагатьох гравців, на якого на стадіони ходили вболівальники.
Віктор був дуже технічним, доволі швидкісним та неординарним форвардом. Окрім гольових навиків, мав один з найкращих пасів з усіх українських нападників останніх двох десятиліть. В єврокубках у перші роки Незалежності практично самотужки намагався тягнути на собі "Динамо". У цей час київський клуб відзначився кількома сенсаційними результатами, як наприклад домашня перемога над "Дрім Тім" Йохана Кройфа каталонською "Барселоною" з рахунком 3:1. А після уже тепер легендарної перемоги над "Спартаком" у Лізі чемпіонів, автора "дубля" у тому матчі Леоненка вдячні вболівальники кілька кілометрів неслип на руках.
Мінуси Леоненка - це складний конфліктний характер та проблеми з режимом (хоча про них згадував лише один тренер - Йожеф Сабо, який, як відомо, є головним ворогом Леоненка). Власне через це не зумів заграти в команді Лобановського.
Сергій Ребров
Один з найвидатніших українських футболістів. Прочинав кар'єру у "Шахтарі", де встиг відзначитися одним голом ще в чемпіонаті Союзу. Але вже після першого чемпіонату України юного Реброва обміняли на тодішню висхідну зірку "Динамо" Олега Матвєєва. Мабуть, про цей обмін не пошкудував жоден з клубів.
Ребров практично 5 років боровся за місце основного в "Динамо". І лише після приходу Лобановського він став на 100% основним форвардом. У 90-х роках разом із Шевченком складав тандем форвардів, якого боялася уся футбольна Європа. У ці роки постійно входив в кагорту найрезультативніших гравців єврокубків.
Ребров був вибуховим форвардом: з хорошою швидкістю та ударом практично з будь-якої дистанції. Окрім того, він дуже добре грав головою, незважаючи на свій невискоий за футбольними мірками зріст. Перейшов у "Тоттенхем" за 11 мільйонів фунтів. Але тодішній наставник англійського клубу Ходдл чомусь не бачив у ньому гравця основи. З того часу у кар'єрі Реброва почалися нелади, які тривали аж до повернення в "Динамо" (щоправда, у 2004 році встиг стати чемпіоном Туреччини у складі "Фенербахче").
Після повернення у Київ, став більше діяти на позиції відтягнутого форварда, а згодом у центрі півзахисту. Повернувся до збірної України, зіграв на чемпіонаті світу у Німеччині. Забив гол у матчі із Саудівською Аравією, а також післяматчеве пенальті у протистоянні зі Швейцарією. У 2008-09 роках провів два сезону у казанському "Рубіні" з а які два рази ставав чемпіоном Росії.
Ребров є найкращим бомбардиром за підсумками усіх чемпіонатів України (123 голи). Є одним з чотирьох українських футболістів, які на найвищому рівні забили більеш 200 голів.
Андрій Шевченко
Найкращий футболіст з усіх пост-радянських країн, один з найкращих форвардів в історії футболу. Один з найвідоміших у світі українців. Гравець, який в останні два десятиліття уособлював собою цілу епоху. Один з трьох українців-володарів "Золотого М'яча".
Не будемо заглиблюватися у досягнення Шевченка - про них усі й так знають. Скажемо лише, що він починав в Україні, сюди ж він і приїхав закінчувати. За часів Лобановського, тобто до свого переходу в "Мілан", Андрій був форвардом, про якого мріяв будь-який тренер світу. Він міг забити гол, обігравши весь захист суперника, міг зіграти на випередження. Але при цьому багато відпрацьовував й на оборону. Недарма свого часу Лобановський сказав, що ніколи б не проміняв Шевченка на бразильця Роналдо.
Андрій Воробей
Один з найкращих бомбардирів українського футболу періоду Незалежності. Найвдалішу частину кар'єри провів у "Шахтарі". Пограв також за "Дніпро", "Арсенал" та "Металіст". У команді Мирона Маркевича у цьому сезоні практично не грав, тому взимку, мабуть, змінить клуб.
Головним козирем Воробея у його найкращі роки була швидкість, був надзвичайно активним на полі, тому мав не одну нагоду за поєдинок. Один з символів "Шахтаря" на перетині тисячоліть. Але після приходу Луческу, який вирішив в атаці зробити ставку на бразильців, перестав потрапляти в основу.
Один з трьох футболістів, які в чемпіонатах України забили більше 100 голів.
Максим Шацьких
10 років вірою і правдою служив "Динамо". Забив за київський клуб в офіційних матчах 142 голи - і це третій бомбардир в історії клубу після Блохіна і Реброва. Його багато критикували за технічні погрішності, але "Кулемет Максима" продовжував стріляти справно.
В 2009 році перейшов у казахстанський "Локомотив", проте вже за півроку повернувся в Україну в київський "Арсенал", де за кілька місяців став капітаном команди. Другий після Реброва бомбардир за підсумками усіх чемпіонатів.
Артем Мілевський
Президенту ФФУ Григорію Суркісу 10 років тому довелося багато попрацювати, аби суперперспективний білоруський хлопчина Артем Мілевський зміг виступати за збірну України. Відверто кажучи, Артем виправдав лише частину вкладених у нього авансів. Можливо, причина у тому, що форвард так і не зумів повністю сконцентруватися на футболі. Про його любов до не зовсім футбольних речей написано і так багато, тому повторюватися ми не будемо. Проте Мілевському лише 26, і надія на те, що він він встигне надолужити згаяне, меншає, але ще залишається.
У будь-якому разі Артем є одним з найкращих українських форвардів останнього десятиліття. За кар'єру уже забив 92 голи, і він є шостим найрезультативнішим гравцем "Динамо" усіх часів.
Мілевський є неординарним форвардом, який вміє на полі багато. Мабуть, він найкраще з вітчизняних нападників вміє прикрити м'яч корпусом - відібрати "круглого" без порушення правил у нього надзвичайно важко. Найкраще Артем себе почуває у грі так званого "відтягнутого нападника", який вміє і любить організувати атаку.
Джексон "Жажа" Коельо
Зазвичай, ми не ставимо на голосування гравців, які провели в Україні нетривалий час. Але у цьому випадку робимо виключення.
Жажу "Металіст" купив бельгійському "Вестерло" за скромні 600 тисяч євро, а за два роки його ціна збільшилася принаймні у 10 разів. В його грі був лише один недолік - це власне гра головою. Але це списували на поганий зір бразильця.
А так він вмів усе: індивідуальні проходи, вибухова стартова і хороша дистанціна швидкість, точні удари з божевільних відстаней з неймовірними тракеторіями м'яча, хороше відчуття комбінаційної гри. Звичайно, Мирону Маркевичу довелося намичитися, адже Жажа відверто хлотів у сильніший чемпіонат та ще й частенько порушував режим. Проте за ті роки, що бразилець провів у "Металісті", він знайшов собі сотні тисяч прихильників свого таланту. І хтозна, можливо, ми ще й побачимо Жажу в Україні.
Марко Девіч
Для українського футболу Девіча вікрив Віталій Кварцяний. Ходять легенди, що епатажний наставник "Волині" запросив Девіча до команди лише після кількахвилинного перегляду. Ну, а сформувався як футболіст, Девіч у "Металісті", в якому уже встиг стати третім в історії клубу найкращим бомбардиром.
Девіч може однаково добре зіграти як на вістрі атаки, так і в її ороганізації. Недарма Марко входить в число найкращих асистентів ліги в останні роки. Чудова техніка в найкращих балканських традиціях у Девіча поєднується з хорошим баченням поля у чудовим ударом із середньої і дальньої відстані.
Марко кілька років тому прийняв українське громадянство, і українські вболівальники про це не пошкодували. Встиг забити два голи у складі національної збірної України.
Проголосувати за своїх кандидатів можна на сторінці нашого конкурсу "Обери Команду Мрії!"
показати приховати