Уроки від Олександрії, гойдалки Руху та нерви Карпат – що показала осінь в УПЛ
У нижній частині таблиці кожен матч – це боротьба на межі нервів і шансів для порятунку. Підбиваємо підсумки першого кола УПЛ – на "Футбол 24".
Гравці Карпат / фото: ФК Карпати
Перша частина сезону УПЛ вже позаду, і саме внизу таблиці зараз найбільше нервів, емоцій та запитань без відповідей. Тут не до краси – команди борються за очки так, ніби це останній ковток повітря і кожна помилка може коштувати занадто дорого. Деякі клуби весь час наче буксували на місці, не знаходячи власної гри й постійно програючи ініціативу суперникам. Інші час від часу влаштовували несподівані спалахи, змушуючи дивуватися і вірити, що вони можуть більше.
У цій частині підсумків оцінюємо команди, що зависли під топ-8. Подивимося, як вони прожили стартові місяці сезону – хто загруз у провалах, хто тримався завдяки характеру, а хто міг витиснути значно більше. Поїхали!
16 місце – Полтава
Почнемо з головного аутсайдера – Полтави, новачка УПЛ із великого обласного центру, який минулого сезону фінішував другим у Першій лізі й уперше в історії стрибнув на рівень еліти. Дебютний сезон, однак, дається команді надзвичайно важко, і вже перші тури показали, що адаптація буде болючою. Стартовий матч із Рухом одразу наклав тінь на майбутній відрізок: автогол на початку гри, а в середині другого тайму – друге попередження й вилучення, яке остаточно зламало опір та принесло Полтаві невдалий старт. Здавалося, що другий тур може стати точкою опори – перемога над Вересом подарувала надію. Та продовжити на цьому фундаменті не вдалося.
Після того успіху команду накрила затяжна криза: серія без перемог розтяглася на одинадцять матчів – вісім поразок і три нічиї. Перервати її вдалося лише сенсаційною звитягою над кризовим Динамо – наразі найгучнішим успіхом клубу в еліті. Але цей спалах не став початком підйому, оскільки вже у наступному турі Полтава отримала розгром від Епіцентра, прямого конкурента в боротьбі за виживання.
Фініш першого кола теж не приніс позитиву – повторна зустріч із Рухом завершилася тим самим результатом (1:2), щоправда вже без вилучень. А найболючішим ударом, без сумніву, стали безжальні 1:7 від Шахтаря, де бразильці разом з українськими виконавцями не залишили від оборони полтавців жодних слідів.
Підсумок першої частини сезону жорсткий – у команди лише дві перемоги й відставання від безпечної зони вісім очок – це мінімум дві звитяги та кілька нічиїх, щоб повернутися в боротьбу. Полтава зараз виглядає головним претендентом на виліт, але списувати клуб рано. У футболі трапляється різне, і друга половина сезону ще може подарувати шанс змінити власну історію.
15 місце – Олександрія
Другою командою нашого хіт-параду йде Олександрія – абсолютно несподіваний учасник боротьби за виживання, хоча, якщо згадати літній розпродаж, певні передумови все ж були. Приклад "містян" – майже ідеальний сценарій того, як не варто поводитися після великого успіху. Минулого сезону клуб оформив історичне срібло УПЛ, вперше піднявшись так високо: попереду опинилося лише Динамо, а кризовий Шахтар Маріно Пушіча залишився третім. Утримати цю планку було важко, але провалитися з топ-2 на передостаннє місце – на таке точно ніхто не ставив.
Після тріумфу клуб почав активно відпускати лідерів, а, напевно, найбільшим ударом стало прощання з Русланом Ротанем – тренером, завдяки якому команда зібрала той самий переможний пазл. Олександрія, як і Полтава, нечасто тішила перемогами, зате вони виходили доволі гучними. Стартові чотири тури – суцільний холодний душ, але далі команда раптово вибухнула – розгром сенсаційного ЛНЗ (4:1) став одним із найяскравіших її матчів першої частини сезону.
Нічия з Динамо теж виглядає солідно, хоча важливо розуміти, що це був період, коли кияни лише заходили в затяжну кризу. Промінчиком надії стала й перемога над Полтавою – прямим конкурентом за виживання. Але на цьому позитиви закінчилися. Усі наступні тури команда провела без перемог – лише нічиї та поразки, що чергувалися між собою й поступово тягнули Олександрію вниз.
У підсумку – передостаннє місце після першого кола 2025/26, з невеликою перевагою у два очки над Полтавою. Шанси врятуватися однозначно є, хоча клуб продовжує довіряти Кирилу Нестеренку і паралельно дивує новими прощаннями зі своїми лідерами. Пригадується, колись Руслану Петровичу так само дали час перебудувати команду – і це принесло результат. Можливо, тепер ситуація повторюється. Головне, щоб Олександрії після всіх експериментів не довелося робити результат вже у Першій лізі.
14 місце – Епіцентр
Тепер переходимо до зони плей-офф за збереження прописки. Епіцентр минулого сезону став чемпіоном Першої ліги й покладав великі надії на свій дебют в еліті. Перший матч проти Шахтаря показав, що команда готова битися: попри статус новачка, колектив дуже солідно стримував "гірників", які перед тим шокували Європу, двічі обігравши Бешикташ у кваліфікації ЛЄ. Шахтар зміг відкрити рахунок лише на 79-й хвилині й здобув перемогу, але для дебютанта такий старт аж ніяк не був ганебним.
Подальший календар теж не давав спокою: ЛНЗ, Динамо та Колос – суперники, які точно не входили у плани легкого старту для новачка. Опісля результати Епіцентра були нестабільними: перемога над Рухом, три поразки, дві звитяги – над Карпатами та Олександрією. Команда знову зазнала серії із двох невдач та кількох нічийних результатів, хоча деякі з них виглядали доволі солідно, наприклад 0:0 проти Металіста 1925 і Полісся. Перемога над Полтавою додала впевненості, але найболючішим моментом залишився повторний матч із Шахтарем – 0:5, що став своєрідним уроком і показав, скільки ще роботи попереду.
Епіцентр не виглядає командою-сенсацією, проте час від часу вміє дивувати. Зараз клуб має невелике відставання від зони порятунку, але й ризик опуститися нижче залишається. Команда почала масштабну кадрову чистку і, судячи з усього, має намір боротися до кінця та продовжити прописку в еліті.
13 місце – Кудрівка
Останнім учасником зони вильоту наразі є ще один новачок – Кудрівка. Клуб із невеликого села Чернігівської області оформив історичний вихід у Прем’єр-лігу, перегравши у плей-офф легендарну Ворсклу в серії післяматчевих пенальті. Результати цієї команди поки що важко назвати однозначними, але початок сезону одразу показав, що з новачком доведеться рахуватися.
Кудрівка стала єдиним дебютантом, який стартував на мажорній ноті, обігравши у першому турі віце-чемпіона – Олександрію – з рахунком 3:1. Такий тріумф однозначно зарядив команду оптимізмом. Далі був прохолодний душ від Зорі, але потім знову прийшла перемога – над іншим новачком, Полтавою. Подальші тури принесли змішані результати: напружена та дещо сенсаційна нічия (2:2) з Карпатами, після якої команду накрила суперечлива серія – сім поразок, дві перемоги над Епіцентром і Оболонню та стільки ж нічийних результатів, що чергувалися між собою.
У підсумку Кудрівка закінчила перше коло на 13-му місці з 15 очками – лише два пункти від порятунку. Команда вже показала характер і здатність створювати сюрпризи – перемога над Ворсклою у плей-офф перестала бути випадковістю, а тепер Кудрівка поступово доводить, що клуб із села не обов’язково слабкий. Друге коло покаже, наскільки далеко може зайти дебютант, але в колективі явно простежується дух боротьби та бажання зберегти прописку в УПЛ.
12 місце – Оболонь
Тепер плавно переходимо до Оболоні, яка влітку залишилася без тренера, але наразі йде не так погано, як могли очікувати від команди під керівництвом недосвідченого наставника, для якого це перший досвід на чолі клубу УПЛ. Старт був оптимістичним: нульова нічия з амбіційним Металістом 1925, а далі дві впевнені перемоги – над Олександрією та Рухом.
На дистанції результати стали доволі змішаними, але навряд чи їх можна назвати провальними. Поразка від Кривбаса трохи струсонула "пивоварів", зате нічия з Динамо точно додала команді впевненості. Далі тривали гойдалки: поразка від Карпат, нічиї із Зорею та Вересом, перемога над Полтавою, а потім чергування поразок і нічиїх із ще однією перемогою – над Епіцентром. Найболючішим ударом залишився матч із Шахтарем – 0:6, "гірники" навіть не дозволили забити "пивоварам" гол престижу.
Попри бійцівський дух та прагнення боротися, в Оболоні бувають моменти відчаю та внутрішніх розбіжностей, які точно не сприяють командній стабільності. В одному з інтерв’ю для Футбол 24 оборонець Владислав Приймак попросив пропустити запитання про підтримку в складні моменти – явна ознака, що команда іноді відчуває тиск.
Водночас, як і інші претенденти на збереження прописки, Оболонь продовжує боротися й сподіватися на позитивний результат. Наразі клуб має 17 очок і йде майже впритул до топ-8, де відставання від конкурентів мінімальне. У такій ситуації навіть одна перемога при невдачах інших суперників може суттєво полегшити завдання команди та підняти її у турнірній таблиці.
11 місце – Верес
Верес ніколи не був командою, яка тримається у верхах, але після минулого сезону – найкращого за всі роки в еліті – від рівнян справді чекали кроку вперед. У клубі втратили головного бомбардира Гайдучика, проте намагались компенсувати це запрошенням кількох легіонерів. Здавалося, що планка залишиться щонайменше на торішньому рівні.
Але старт вийшов різким гальмом. У перших трьох турах Вересу дістався марафон із грандами – тут і так було важко розраховувати на очки, але осічка з новачком – Полтавою – боліла куди сильніше. Такий початок, здається, відрізав команді частину впевненості. Далі рівняни ожили перемогами над ЛНЗ та Кудрівкою, проте стабільності не додалося: знову серія нічиїх, поразок і лише окремі спалахи – як ті звитяги над Рухом та Епіцентром.
Фінал першого кола вийшов тьмяним: криза Динамо не стала шансом – Верес тричі пропустив і жодного разу не відповів. Точно не той останній штрих, якого хотіли "вовки". Попри все, Шандрук залишається тим тренером, який уміє тримати команду в тонусі й добирати потрібні слова в роздягальні. Поточне 11-те місце й 18 очок – це не вирок і точно не стеля. У футболі такі історії часто розвертаються у зовсім інший бік за лічені тури, а Верес має всі шанси довести, що минулорічний злет не був випадковістю.
10 місце – Рух
Упродовж першого кола Рух не раз дивував – часом різко, часом ефектно. Попри зміну тренера та втрату ключових гравців, які перебралися до Карпат і ЛНЗ, знайомий львівській публіці Іван Федик може бути задоволений тим, як команда завершила цю частину сезону. Але, щоб зрозуміти всю картину, варто повернутися на старт.
Прем’єра у вигляді перемоги над Полтавою додала впевненості, проте подальші нічиї та поразки швидко повернули Рух на землю. Команда загрузла в хиткому болоті нестабільності, і лише у восьмому турі гримнула сенсація – перемога над яскравим на той момент Колосом. Здавалося, це стане точкою опори, але після короткого спалаху Рух знову провалився в зону вильоту й кілька турів боровся за кожен подих.
А потім трапився фінальний ривок, який мало хто міг передбачити. Чотири поспіль перемоги – над Кудрівкою, Олександрією, Полтавою та навіть Поліссям (матч вийшов гарячим і зі своїми суперечками) – буквально витягнули команду з дна аж у топ-10! Стало значно спокійніше, хоча відрив від небезпечної зони поки що не дозволяє розслабитись.
Якщо Рух перенесе цей заряд на друге коло, команда здатна показати, що всі розмови про "втрату кондицій після так званої співпраці з Карпатами" – лише фон. Нині "жовто-чорні" на десятій позиції з 19 очками і поступаються зелено-білому сусіду лише у різниці м'ячів.
9 місце – Карпати
Завершимо сьогодні Карпатами. Після весняної гонитви за єврокубками до останнього туру в компанії з Кривбасом та Поліссям нинішній спад "левів" справді став несподіванкою. Уже перша гра нового сезону обернулась болючою поразкою від Полісся, а серія нічиїх – як із фаворитами, так і з новачками – лише поглибила львівську невпевненість. Довгоочікувана перемога нарешті прийшла у шостому турі, коли Карпати переграли Оболонь, але цей успіх не перетворився на стабільність: команда знову коливалась між перемогами й провалами. Особливо контрастним виглядало фіаско від Епіцентра (1:3), яке чітко підсвітило всі проблеми "зелено-білих".
Фініш першого кола видався ще тривожнішим: три поразки – від Металіста 1925, Зорі та Полісся – і нічия з Вересом залишили Карпати на дев'ятій позиції перед зимовою паузою. Постійний тиск медіа, невдоволення уболівальників та невизначеність навколо тренерського штабу довго висіли над командою. У підсумку 31 грудня Владислава Лупашка все ж відправили у відставку.
За інформацією, що активно шириться у футбольному середовищі, клуб очікує на іспанського наставника. І тут важко передбачити, що чекає Карпати навесні. Ми чудово знаємо, якими бувають перші місяці перебудови та адаптації: нові вимоги, нова філософія, нові акценти. Тож поки що залишається одне – чекати і стежити, якими стануть оновлені Карпати.
Виживуть найсильніші
Поглянувши на підсумки цієї гарячої осені, стає зрозуміло: нижній поверх турнірної таблиці УПЛ перетворився на важкий іспит, де старі досягнення знецінюються вмить, а кожне очко дістається так, ніби йдеться про останній шанс на порятунок. Перша частина чемпіонату 2025/26 чітко нагадала, наскільки швидко футбольна реальність здатна розбити ілюзії. Історії Олександрії та Карпат – промовистий сигнал, що шлях від медалей чи амбіцій єврокубків до боротьби за виживання може виявитися дуже коротким.
Поруч вирували сміливі новачки, які не бояться кидати виклик фаворитам і раз-по-раз змушують говорити про себе гучніше. Осіння дистанція стала часом перевірки ментальності, коли хтось на кшталт Руху зумів віднайти приховані ресурси для стрімкого підйому, а дехто, як Полтава, лише вчиться жити за найжорсткішими законами еліти.
Для цього сектора таблиці зимова пауза – не просто перерва, а шанс віддихатися, переосмислити напрямок і підготуватися до вирішальної битви. Карпати, які чекають на оновлення з Іспанії, чи Олександрія, що намагається зібрати себе заново, отримують можливість перезапустити систему. Епіцентр, Кудрівка та Оболонь матимуть змогу довести, що їхній статус учасника УПЛ – не випадковість, а закономірність.
Весняний етап обіцяє стати ще жорсткішим. Ціна помилки зростатиме з кожним туром, а кожна гра дедалі більше нагадуватиме матч на виліт. Дистанція між дев'ятим і шістнадцятим місцями настільки незначна, що кілька вдалих тижнів здатні повністю перевернути розклади й перетворити аутсайдера на конкурентного середняка. Справжні відповіді ми отримаємо лише навесні, коли зимові роздуми зміняться битвою характерів і тактик за право залишитися серед найсильніших.
