Рух угору залежатиме від Карпат: 4 перемоги поспіль, 15-річний дебютант, найкраща академія – потрібен спільний знаменник
Сергій Тищенко про клуб, який видав найкрутіший фініш першої частини чемпіонату, якщо не враховувати ЛНЗ.
Жовто-чорні їхні кольори / Фото ФК Рух
Рік, що минає, виглядав не дуже простим для львівського Руху. "Під ялинку" з'явилася інформація про об'єднання із Карпатами. Потім до стану "левів" перейшла значна частина лідерів команди. Покинув клуб генеральний директор Ігор Дедишин. Влітку головний тренер Віталій Пономарьов перебрався до ЛНЗ та забрав із собою ще частину провідних гравців.
Попри все, клуб залишається на плаву та завершив першу частину сезону на десятому місці в турнірній таблиці. Під кінець року "жовто-чорні" здобули чотири перемоги поспіль (не пригадую, чи було таке протягом виступів в УПЛ) та на чотири очки відірвалися від зони стикових матчів. Рух набрав скільки ж очок, як і Карпати, які мають зовсім інші фінансові можливості та дуже великі амбіції.
На початку сезону такий результат видавався фантастичним. Команда Івана Федика вимучила перемогу над новачком – Полтавою, після чого була серія поразок. Рух програв прямим конкурентам за виживання – Епіцентру, Оболоні, виглядав хлопчиками для биття проти Шахтаря та Динамо. Здавалося, що вибратися із цієї ями буде складно і Федику доведеться шукати заміну. Потрібно віддати належне керівникам клубу, які попри всі проблеми проявили терпіння і продовжили довіряти наставнику. Тренер Федик не втратив віру в себе та власних гравців. Десь помилявся, десь було важко, але йшов уперед.
Переломним став поєдинок проти Колоса. Я був свідком цієї гри в Ковалівці. Коли гості зі Львова не тільки перемогли 2:0 одного з лідерів чемпіонату на той час, але і зробили це за грою.
Потім, у наступних п'яти матчах, команда набрала тільки одне очко, але не було безнадії. Рух був близьким до перемоги у Львівському дербі. Фортуна була не на боці "жовто-чорних" у поєдинках проти Зорі, Кривбасу, Карпат, ЛНЗ, Вереса. Індивідуальні помилки заважали брати такі потрібні бали. Ціна помилки була занадто високою, але ця помилка обов'язково ставалася. Цей весь тиск, що потрібно набирати очки, не йшов на користь футболістам.
Такі періоди варто перетерпіти, пройти на вольових якостях. Гравцям Руху вдалося це зробити. На фініші першої частини сезону "жовто-чорні", як вже сказано, здобули чотири перемоги поспіль.
Федику на старті довелося будувати нову команду. Як у кадровому плані, так і в тактичному. Бачення футболу нинішнього тренера Руху відрізняється від того, що було при Пономарьову. Федик набивав гулі, коли через короткий пас намагався виходити з оборони та грати під пресингом. Але в підсумку йому вдалося сформувати кістяк команди та поставити гру.
Яке майбутнє Руху у другій частині сезону? Це буде залежати від трансферної кампанії клубу. Якщо клуб продасть своїх лідерів – Фаала, Слюбика, Ляха, Романа, то буде дуже важко уникнути стикових матчів. Тим паче, доля Сапуги чи Едсона також не вирішена.
Вже зараз багато розмов про можливі переходи Ляха до Полісся, Фаала до ЛНЗ. Слюбика сватають до Польщі. Рівноцінної заміни їм у системі клубу немає. Доведеться виходити на ринок.
Багато чого для Руху залежатиме від того, що відбуватиметься в Карпатах. Від того, хто очолить "левів". Якщо залишиться Владислав Лупашко, то навряд чи хтось може перебратися із Руху в Карпати. Навпаки, можна очікувати повернення того ж Федора чи Карабіна. Якщо ж відбудуться зміни на тренерському містку, то є ризик втратити мінімум Марка Сапугу. Плюс – потенційно Слюбика, Едсона, Фаала, Романа.
Втрата лідерів виглядає дуже ймовірною. Рух хоче вирощувати та продавати, шукати та продавати. Питання просто хорошої пропозиції. Їм важливо створити систему, коли будуть йти провідні гравці, а на їхньому місці з'являтимуться нові. Минулої зими Пономарьов побудував нову команду. Влітку те саме зробив Федик. До цього потрібно звикати. З цим повинен бути готовим працювати тренер, який очолює Рух.
Якщо з результатом та побудовою гри Федик впорався, то інше важливе питання залишається відкритим – молоді гравці. Всі ми розуміємо, що Рух – особливий клуб у плані власної філософії. Якщо дивитися за результатами Ліги Майбутнього, то "жовто-чорні" мають найкращу академію в країні. Для клубу, який хоче розвивати власних молодих гравців, дуже важливо, щоб вихованці потрапляли до першої команди та могли там затриматися.
Дебют Олега Дзюринця, який став наймолодшим гравцем в історії УПЛ, – це дуже добре. Чи так само дебют на рік старшого Богдана Левицького. Але це тільки дебюти, які складаються з одного матчу.
За першу частину сезону ніхто із молодих гравців повноцінно не перейшов до першої команди Руху. 2008 рік у "жовто-чорних" – дуже сильний. Один із найсильніших у країні. Йому видавали великі аванси. Але поки ніхто з цих хлопців не став гравцем першої команди хоча б на рівні ротації.
Навіть футболісти, які минулого сезону працювали із Федиком у Русі-2 – Максим Бойко, Назар Касарда, Костянтин Квас – дуже далекі бодай від ротації у першій команді, хоча їм всім уже по 20 років. Відносно закріпитися зміг тільки Андрій Кітела.
Рух U-19 після приходу на посаду головного тренера Богдана Єсипа покращив свої результати та гру. Там також є цікаві футболісти.
Одне із головних завдань Івана Федика під час зимової паузи – якомога більше інтегрувати молодих футболістів до першої команди Руху. Скільки розмов було про того ж Мухаммада Джурабаєва. Гравці 2007 та 2008 року мають робити прогрес та боротися за місце в першій команді. Завдання тренера – допомогти їм у цьому.
