"Собослай? Там щось було особисте, що Циганков так завівся": Федецький про героїв і дебютантів, гімн Мальдери та Грузію
"Футбол 24" поспілкувався з Артемом Федецьким та дізнався його оцінку матчу 1-го туру Ліги націй Угорщина – Україна (0:1).
Артем Федецький / Фото із відкритих джерел
Будь в курсі спортивних новин першим
– Артеме Андрійовичу, як загалом оціните офіційний дебют збірної України під керівництвом Андреа Мальдери? Що вам сподобалося в грі команди, а над чим ще потрібно попрацювати?
– Дебют, на мою думку, майже ідеальний. Команда перемогла непростого суперника на виїзді. Звичайно, дуже непросто грати проти угорців у їхніх стінах. Приємно вразило й те, що були дебютанти. Це хлопці, які своєю роботою, працею, віддачею та результатами заслужили виклик до збірної. Перші хвилини були непростими. Десь, відверто кажучи, угорці нас пробачили, але це футбол.
У певний момент наші хлопці перетерпіли й використали свій шанс – Сікан забив хороший м’яч. Тому я задоволений і грою, і натиском, і самовіддачею, і емоціями. Бачили, в кінці там було трошки… Говорять, що бійка – це не бійка, а звичайні емоції. Були дві хороші команди, кожна не хотіла поступатися. Це все відбувається передусім заради вболівальників.
Збірна України ще й дебютувала під керівництвом Мальдери, як ви сказали, тому такі емоції – це нормально. Найбільше мені сподобалася самовіддача хлопців, те, що вони грали один за одного. Дійсно був справжній колектив. І ті хлопці, які вийшли на заміну, і ті, хто починав матч у стартовому складі, – абсолютно всі молодці.
Дебютанти теж приємно вразили. Вони впевнено грали свою гру. Мені сподобався Крупський, дуже сподобався. Мальдера сказав, що його заміна була тактичною, адже Ілля уже висів на жовтій картці. Тому потрібно було, щоб емоції не вдарили через край, і його замінили.
Якщо брати якийсь негативний момент, то, звичайно, вилучення Назаренка. Але, думаю, це таке… Це відповідає тому, що було на полі. А Назаренко не з тих гравців, що дуже жорстко грають – просто такий збіг обставин. Але тим не менш я вважаю, що у вчорашньому футболі було все. А найголовніше – це перемога, звичайно. Вдалий старт, і сподіваюся, будемо продовжувати в такому темпі.
– Мальдера дещо здивував стартовим складом. Для вас особисто ця одинадцятка теж стала несподіванкою?
– Я, знаєте, навіть про це не думав. Просто після вчорашнього матчу такі приємні емоції, дуже-дуже позитивні. Зранку прокинувся – і всі спортивні новини про нашу збірну, про наших хлопців. Тому якісь там несподіванки… Можливо, два нападники – це було щось нове. Давненько не пригадую, щоб Україна грала у два нападники.
Мальдера – та людина, той тренер, який виходить із тих футболістів, які в нього є в обоймі. Тобто, аналізуючи суперника, звичайно, намагається зіграти завдяки своїм гравцям, їхнім сильним сторонам.
Тому якихось несподіванок… Те, що мене найбільше порадувало, чесно, – це те, що хлопці змогли зрозуміти: найголовніше, коли ти граєш за збірну – це самовіддача на футбольному полі і, звичайно, результат. Бо якщо гарно грати й не вигравати... Це не клубний рівень, це збірна. Для збірної потрібен результат. Хлопці цього досягли, тому молодці.
– Крупського з новачків ви вже відзначили, але пізніше ще виходили Драмбаєв та Краснопір. Як вам їхні виступи? Бо дехто з уболівальників після матчу Ігоря дещо критикував.
– За що? За нереалізований момент? Ну, звичайно, шикарна передача… До речі, ще хочу окремо відзначити Очеретька. Оце людина, яка дійсно вчора зробила колосальний обсяг роботи в парі із Судаковим. Плюс – Віктор Циганков. Ну просто! Цей пас Очеретька багато чого вартує. Це просто найвищий пілотаж, як то кажуть!
А те, що не забив Краснопір… Звичайно, топові нападники, навіть якщо брати Холанда, можуть у матчі створити момент з нічого й забити. Краснопір – молодий гравець, у нього все попереду. Він ніби робив усе правильно, десь, скажімо, вдало зіграв воротар, підстрахував свою команду.
Краснопіру потрібно продовжувати далі, тобто не засмучуватися. Головне – результат. Звичайно, якби забив другий м'яч, уже було б спокійніше дивитися футбол. Але з цього він складається! Не реалізував момент – нічого страшного. Він – той гравець, який, якщо зловить свою гольову ниточку, то в нього все піде.
А взагалі всі – хто вийшов на заміну, дебютанти – проявили себе дуже-дуже гарно. І Драмбаєв, і Краснопір, і, як я казав, Крупський – усі молодці.
Мені сподобався характер. Пам'ятаю, як говорив Мирон Богданович Маркевич щодо таких гравців, як Очеретько: оцей запал, таке бажання, коли горять очі, – ну, це клас. Чесно, результат приємний, кажу, але самовіддача хлопців! У мене просто вчора було дуже-дуже приємне враження, і я досі на таких емоціях, в ейфорії після вчорашнього матчу. Хлопці зробили шалений обсяг роботи і перемогли на виїзді непростого суперника.
– Окремо хочеться поговорити про Данила Сікана. Як вам його повернення? Чи може цей матч стати для нього початком нового етапу в збірній?
– Якщо я не помиляюся, три роки його не було у збірній?
– Два роки та десять місяців.
– Це просто говорить про те, що ніколи не потрібно опускати руки і засмучуватися, бо тебе не викликають. Потрібно працювати, і тільки через роботу на клубному рівні ти знову отримуєш свій шанс у національній команді.
Тому був момент – забив. Можна згадати безліч нагод Сікана ще в Шахтарі. Учора вийшов, реалізував. Ну, звичайно, шикарна передача Судакова. І, якщо не помиляюся, не пам'ятаю, хто там був на ближній штанзі, Ванат, по-моєму. Сікан чудово підтримав атаку, побіг у вільну зону, Судаков його знайшов – і він реалізував.
Звичайно, всі звикли, що нападники повинні забивати. Але є форварди, які працюють, виконують шалений обсяг роботи і, так буває, замучать тих двох центральних захисників і навіть крайніх, що вже інший гравець може зробити результат.
Момент, забив – супер. Ще якби Краснопір забив, то було б зовсім ідеально. Але по одній нагоді – реалізація, це просто дуже класно.
– Уже згадували, що наприкінці матчу була штовханина. А чи бачили ви повне відео цього епізоду?
– Звичайно, і не одне. Мені просто цікаво, що сказав капітан угорців. Мені дивно, що він просто так вивів із себе Циганкова. Віктор не та людина, яка ведеться на будь-які провокації. Мені здається, там щось було особисте, що Циганков так завівся.
– Офіційний акаунт УАФ у соцмережах відповів, що він сказав: "Ми ще в Трнаву до вас приїдемо".
– (Усміхається). Приїдуть і приїдуть. Не думаю, що Циганков би на це повівся. Ну, приїжджайте. Звичайно, що приїдуть, ну куди ж ви дінетеся? Не приїдете – отримаєте технар 0:3 і до побачення! Це, звичайно, жарти, але мені здається, там було щось більш особисте.
Віктор не та людина, яка так просто ведеться на якісь словесні провокації, тому там було щось особисте. Думаю, із часом дізнаємося, що саме. Можливо, не хочуть робити якийсь скандал, бо, думаю, там не дуже все так просто було.
Ми ж бачили, що і Матвієнко, який доволі урівноважений, пішов заступитися. Дочекаємося, і з часом, можливо, дізнаємося. А можливо, й не дізнаємося. Це вже другорядне. Головне, що команда виграла і після сутички більше не було вилучень, принаймні.
– Помітно, що Домінік Собослай першим штовхнув Циганкова. Не дуже приємно бачити таку поведінку від гравця топового рівня.
– Я думаю, це все ж таки наслідки напруженості матчу. Звичайно, перший матч для угорців у них удома – перед своєю публікою хотіли перемогти. І Собослай, гадаю, також урівноважена людина, тим паче в нього таких матчів напружених буває доволі багато в англійській Прем’єр-лізі.
Я б не сказав, що він якийсь поганий гравець чи щось подібне. Це гравець топового рівня. Але, кажу, ця вся сутичка, що відбулася, – це просто відповідальність двох команд за результат.
Але якщо щось було більше, навіть не по-спортивному, якщо були якісь особисті образи з боку Собослая до Циганкова – це вже не прикрашає футбол. Переходити на особисте... Я розумію, що заради результату будь-які методи хороші, але футбол має залишатися футболом. Це має відбуватися у спортивній боротьбі, але без якихось особистих образ.
І мені чомусь здалося, що, можливо, щось він сказав про Україну. Можливо. А, можливо, перейшов на особисте щодо Циганкова. Тому що він так серйозно… Навіть Віктор не стримався. Це такі емоції, таке має бути у футболі. Хоча це його не прикрашає, але тим не менш.
– З огляду на це все, у наступному матчі з угорцями буде гаряче?
– (Сміється). Звичайно, в будь-якому матчі буде гаряче. Там учора Грузія програла Північній Ірландії – це для мене доволі дивний результат. Я не дивився матч, але безпосередньо бачив, що грузини грали при порожніх трибунах.
З іншого боку, всі вважали, що Північна Ірландія – доволі посередній, легкий суперник, але вони змогли обіграти грузинів. Це також непросто. Незабитий пенальті Кварацхелії і це все... Цікаво завернулося.
Добре, що ми перемогли. І тут потрібно рівнятися тільки на свою гру та максимально в кожному матчі, як це було вчора, віддаватися і перемагати.
– Якщо ми вже заговорили про грузинів. Чого очікуєте від цього матчу, який відбудеться в понеділок, і наскільки він буде складнішим або, можливо, простішим для української збірної?
– Простих чи легких матчів не буває, коли ти граєш за збірну України. Я ж сказав, це трошки інший менталітет, інша психологія. Жоден матч на клубному рівні не зрівняється з будь-яким матчем у футболці національної збірної. Тому я думаю, Мальдера зробить певну ротацію. Можливо, декілька нових футболістів ми побачимо. Бо буквально вже за кілька днів матч, і я вважаю, що за напругою буде не простіше однозначно.
Скільки матчів грузинів дивився, мені подобається їхня самовіддача, те, як вони грають душею, серцем, емоціями. Доволі симпатична збірна, але потрібно поважати суперника. Ми знаємо, як грузини ставляться не тільки, скажімо так, у спорті до українців, а й загалом до України в теперішній ситуації. І підтримують, і переживають. Це дійсно для України, можна сказати спокійно, не побоюся такого слова, братній народ. І, звичайно, повага є.
Буде цікаво подивитися матч проти грузинів, давно зустрічалися... Команда непроста, дуже непроста, складна. Але, скажу: є в нас Мальдера, і я думаю, він може ще чимось здивувати.
Можемо рівнятися на цей матч проти угорців: бажання, самовіддача, характер – і все буде. Може бути будь-який результат, це футбол, можуть і одні, й інші перемогти. Але вболівальники пробачать будь-який результат, якщо на полі є бажання, самовіддача і команда проявляє характер. От це хотілося б побачити і побажати у матчі проти Грузії.
– І ще один момент, який привернув багато уваги вболівальників: Андреа Мальдера перед матчем заспівав гімн України навіть без шпаргалки. А після зустрічі розповів, що вивчає українську мову. Як ви оцінюєте такий жест головного тренера?
– Красунчик! От саме не красень, а красунчик! Велика повага до нього за те, що він проживає в Україні, у Львові, буває в Києві, їздить на матчі. Те, що він поважає нашу країну, – це ж давно було зрозуміло. А те, що він вивчає українську мову, – це мегаповага. Мегаповага!
Гімн – зовсім окрема тема. Тому що гімн України для мене завжди був чимось особливим. І те, що ви кажете – не підглядав… Ну, я думаю, він уже його знає (Усміхається). Тому до таких людей просто не тільки як до тренера повага, а й у першу чергу як до людини. Це показує його людяність і відданість нашій нації. Як би це не звучало – у італійця відданість нашій Україні.
