Непідкорені дракони. Представлення "Порту"
Сьогодні на «Арені Львів», у рамках 2 туру групового етапу Ліги Чемпіонів, «Шахтар» прийматиме «Порту». А отже, самий час поближче познайомитися з португальською командою.
Матч «Шахтар» – «Порто» по праву вважають одним із ключових у групі. Зустрічаються команди із першого та другого кошиків і кожний набраний бал у цій дуелі на вагу золота, як для донеччан, так і для португальців. Переможцю ж протистояння відкриваються непогані перспективи для виходу до наступної стадії турніру.
Все це чудово розуміють і українські вболівальники: всі квитки на матч було розпродано ще три дні тому. На львівському стадіоні очікується аншлаг, тож підтримка нашій команді гарантована.
А тепер, власне, про португальців.
Профіль
Повна назва: Футбольний клуб «Порту» (порт. Futebol Clube do Porto)
Місто базування: Порту (Португалія)
Дата заснування: 28 вересня 1893 року (позавчора клубу виповнився 121 рік)
Емблема: синій м’яч з клубною абревіатурою «FCP» у нижній частині, та з зображенням гербів Португалії і міста Порту у верхній частині, а на вершині м’яча красується дракон у золотій короні та стрічка з написом «Invicta» (непідкорені)
Прізвиська: Дракони, Синьо-білі
Стадіон: «Ештадіу ду Драгау» (розрахований на 50 431 глядачів)
Президент: Жоржи Нуну Пінту да Кошта
Досягнення: 27-разовий чемпіон Португалії (востаннє у сезоні 2012/2013)
16-разовий володар Кубку Португалії (востаннє у сезоні 2010/2011)
20-разовий володар Суперкубку Португалії (востаннє у 2013 році)
Володар Кубку кубків: 1984
2-разовий переможець Ліги Європи (Кубку УЄФА): 2002/2003; 2010/2011
2-разовий переможець Ліги Чемпіонів (Кубку європейських чемпіонів): 1986/1987; 2003/2004
Володар Суперкубку УЄФА: 1987
2-разовий володар Міжконтинентального кубку: 1987, 2004
Залишили слід в історії: Теофіло Кубільяс, Руй Барруш, Йозеф Млинарчик, Паулу Футре, Жоау Пінту, Фернанду Коуту, Вітор Байя, Сержіу Консейсау, Маріо Жардел, Паулу Ферейра, Рікарду Карвалью, Деку, Маніше, Лучо Гонсалес, Радамель Фалькао, Халк.
Історія заснування
Один з найтитулованіших клубів європейського футболу було засновано у 1893 році виноробом Антоніу Ніколау д’Алмейдою, який експортував портвейн в Англію, де і познайомився з футболом. Як справжній монархіст, д’Алмейда обрав у якості дати заснування день народження короля Карлуша I, який тоді правив у Португалії, і його дружини Амелії (адже вони народилися в один день – 28 вересня). Клубними кольорами він обрав кольори Королівського будинку – синій і білий. Однак, дружина Антоніу Ніколау не поділяла захоплення чоловіка і невдовзі д’Алмейда був вимушений залишити футбольні справи і зосередитися на виноробстві.
Клуб було відроджено лише у 1906 році близьким другом д’Алмейди Жозе Монтейру да Коштою, який також частенько бував в Англії. Будучи одним з керівників державного спортивного клубу «Grupo do Destino», да Кошта протягом року підібрав для своєї команди гравців, штат працівників і раду директорів. До того ж, було створено перше в Португалії футбольне поле і відкрито власний клубний офіс.
Згодом да Кошта залишив посаду у керівництві «Grupo do Destino» і присвятив себе розвитку «Порту». У клубі було відкрито другорядні секції боксу, тенісу, легкої атлетики, водного поло і крикету, а для футбольної команди було запрошено французького тренера Кассаня. Незабаром було зіграно перший міжнародний матч проти іспанської «Фортуни» із Віго, який закінчився поразкою португальців.
Фінанси і трансферна політика
«Порту» вже не перший рік називають одним з найуспішніших футбольних клубів світу за результатами трансферної діяльності. Португальці купляють перспективних футболістів (не лише молодих, але і цілком сформованих) за відносно невеликі гроші і через сезон-два продають їх на порядок дорожче. Трансферне сальдо (різниця між сумою продажів і сумою покупок) «драконів» за останні 10 років складає близько 600 млн. євро.
І це лише одинадцять футболістів
Відштовхуючись від наведеного показника (трансферне сальдо), багато хто вважає менеджмент «Порту» еталоном фінансової політики у футболі. Але більш детальний аналіз трансферної діяльності португальського клубу показує, що не все так ідеально, як здається на перший погляд.
По-перше, португальські клуби, у тому числі і «Порту», не здатні забезпечити свої фінансові потреби спонсорськими контрактами і прибутком від продажу прав на телетрансляцію матчів. А отже, вони просто вимушені заробляти на трансферах.
По-друге, щоб забезпечувати собі прибуток від продажу футболістів «Порту» має утримувати велику групу висококласних скаутів, які за свою якісну працю отримують солідну заробітну платню.
По-третє, постійно вгадувати з трансферами неможливо і щоб компенсувати невдалі придбання більш вдалими, «Порту» вимушений щоразу купляти багато гравців. А це, в свою чергу, спричиняє надлишок футболістів у команді і зростання зарплатної відомості. І хоча «дракони» віддають багато своїх гравців в оренду (наразі аж 14 гравців першої команди знаходиться в оренді), вони все одно сплачують їм частину зарплатні.
По-четверте, у більшості випадків «дракони» купують лише частину прав на гравців, а отже прибуток від їх продажу повинні ділити зі співвласниками. Так, наприклад, придбаний у «Рівер Плейта» за 5,5 млн. євро Радамель Фалькао, був проданий в «Атлетіко» за 40 млн. євро, але на особовий рахунок португальців було переведено лише 18 млн, оскільки 55% прав на футболіста належали інвестиційному фонду Жорже Мендеша і Пітера Кеньона «Doyen Sports».
Тож, уявіть наскільки за таких умов скорочується те саме трансферне сальдо.
За такої трансферної політики не дивно, що за останні чотири сезони середньостатистична відвідуваність домашніх матчів «Порту» скоротилася з 37 тисяч до 28 тисяч глядачів, а прибуток від продажу клубної атрибутики впав майже вдвічі. Вболівальники втомилися переживати через продажі гравців яких вже встигли полюбити і купляти футболки з прізвищами футболістів, які завтра залишать клуб.
Тренер
Хулен Лопетегі
Плинність кадрів у «Порту» стосується не лише футболістів, а і тренерів. Успішних наставників клуб відправляє у топ-чемпіонати в обмін на солідну компенсацію, а менш успішних час від часу змінює у пошуках нового Моурінью чи Вілаш-Боаша.
За попередній сезон на тренерському містку «Порту» встигли побувати Паулу Фонсека і Луїш Каштру (тренер дублюючого складу). Враховуючи відсутність трофеїв, керівництво клубу вирішило не залишати Каштру біля керма першої команди (хоча в попередні роки напевно так і зробило б), а запросило тренера молодіжної збірної Іспанії Хулена Лопетегі. Для більшості любителів футболу ім'я нове, проте він вже володіє достатнім авторитетом серед колег та експертів.
Хулен Лопетегі свого часу був досить перспективним воротарем, але після блискавичних виступів за нижчолігові іспанські клуби так і не зміг стати «номером один» для «Реала» та «Барси». Останнім клубом Лопетегі був «Райо Вальєкано», в якому він у 2003 році і розпочав свою тренерську кар’єру.
Щоправда перший млинець вийшов комом. Хулена звільнили з посади головного тренера «Райо» вже після першого ж сезону. Потім була 5-річна перерва у вигляді роботи коментатором на іспанському телебаченні і спроба поновити тренерську кар’єру з резервістами «Реала». Але і в Мадриді Лопетегі затримався лише на сезон.
Та все змінилося у 2010 році, коли Хулен Лопетегі очолив юнацьку збірну Іспанії U-19. Два роки поспіль (2011, 2012) Хулен тріумфував зі своїми підопічними на юнацьких Євро відповідної вікової категорії, а очоливши молодіжну збірну U-21, вже наступного року привів і їх до перемоги у континентальній першості.
Вміння працювати з молодими талантами стало ключовим фактором для босів «Порту» при виборі коуча. Такий тренер, за задумом керівництва, повинен посприяти «драконам» не лише у завоюванні трофеїв, але і у розкритті потенціалу молодих гравців для подальшого їх вигідного продажу. Як би там не було, 48-річний іспанець розпочав побудову нової команди і виходить це в нього достатньо непогано. «Синьо-білі» як і раніше дуже грізні на контратаках, але нині вони значно додали у контролі м’яча та комбінаційності гри.
Капітан
Джексон Мартінес
Джексон Мартінес прийшов у «Порту» лише влітку 2012 року, але за цей короткий термін колумбієць вже встиг двічі стати кращим бомбардиром чемпіонату Португалії (26 голів у сезоні 2012/2013 і 20 голів у сезоні 2013/2014) і отримати капітанську пов’язку драконячого клубу.
Мартінес при зрості 185 см справляє враження достатньо потужного центрфорварда. Він завжди націлений на ворота, вміло грає на випередження, досить непогано контролює м'яч при дриблінгу, але найсильніше вражає, як здорово Мартінес веде боротьбу і чіпляється за м'яч. Вміння обирати позицію та високо вистрибувати робить його небезпечним і на другому поверсі.
Джексон Мартінес вже другий рік поспіль є трансферною ціллю багатьох європейських топ-клубів, але бажання «Порту» отримати за 27-річного нападника більше 35 млн. євро, прописаних у контракті колумбійця як клаусула, дозволили «драконам» затримати лідера команди у себе ще на деякий час.
У поточному сезоні Мартінес забив 5 голів у шести поєдинках національного чемпіонату і ще 2 голи в ЛЧ (один в кваліфікації, один у першому турі групового етапу). Також на рахунку нападника одна гольова передача у матчі кваліфікації ЛЧ.
Ключові гравці
Браїмі, Еррера, Даніло і Джексон Мартінес
Після того як команду залишив Жоау Моутінью Ектор Еррера став беззаперечним лідером центра поля португальської команди. У тактичних побудовах Хулена Лопетегі Еррера виконує функції «подвійного агента», за якими повинен при обороні грати другого опорника, а при наступальних діях команди – розганяти атаку та підтримувати її другим темпом.
Варто зазначити, що вмінь мексиканця вистачає і на відбір, і на пас, і на удар. Завжди заряджений на боротьбу Еррера вправно поєднує у собі якості хвилерізу і плеймейкера. Зразковий бокс-ту-бокс. Багато навичок він продемонстрував на бразильському Мундіалі, де як і вся його збірна, справив досить приємне враження.
Говорячи про ключових гравців у складі «драконів», важко не згадати Ясіна Браїмі і Даніло. Алжирець лише цього літа прийшов у команду, але вже встиг стати одним із лідерів команди. Браїмі здатен не лише самотужки вирішувати епізоди біля воріт суперника, але і своїми активними діями він відкриває багато зон для Джексона Мартінеса.
Даніло теж відіграє у команді далеко не останню скрипку. Бразилець діє на позиції правого оборонця, але активно підключається до атак і не нехтує брати на себе диспетчерські функції. Такій собі Даріо Срна у складі «синьо-білих».
Кадрові питання і орієнтовний склад
І без того велика плинність кадрів «Порту» цього літа лише збільшилася. Прагнення керівництва повернутися у боротьбу за трофеї змусила «драконів» не лише придбати декілька футболістів для трансферного сальдо, але і взяти певних футболістів в оренду.
Загалом, влітку до «драконів» приєдналося одразу 16 футболістів. Серед основних придбань варто відзначити підписання Каземіро, Ясіна Браїмі, Адріана Лопеса, Бруну Мартінса Інді, Крістіана Тельйо і Олівера Торреса. Тож, незважаючи на втрати Дефура, Мангала, Фернандо та Ітурбе, «синьо-білі» мають цілком збалансовану та кваліфіковану команду.
Заявка «Порту» на Лігу Чемпіонів:
Воротарі: Фабіану, Рікарду, Андрес Фернандес
Захисники: Даніло, Майкон, Бруну Мартінс Інді, Алекс Сандро, Іван Маркано, Давіде Бруно
Півзахисники: Каземіро, Ясін Браїмі, Евандро, Ектор Еррера, Олівер Торрес, Рубен Невеш, Хуан Кінтеро, Крістіан Тельйо, Рікарду Куарежма
Нападники: Джексон Мартінес, Венсан Абубакар, Адріан Лопес, Рікарду Перейра
При Лопетегі «Порту» грає за тактичною схемою 4-3-3 з трансформуванням у 4-5-1 при оборонних діях команди, що є цілком традиційним для іспанських наставників.
Зазвичай оптимальний склад «Порту» на початку сезону виглядав наступним чином:
Але враховуючи те, що у матчі з «Шахтарем» через пошкодження не візьмуть участі Рікарду Куарежма і Каземіро, то найбільш вірогідним бачиться такий склад команди:
На шляху до групової стадії ЛЧ
Минулий сезон виявився для «Порту» вкрай невдалим. Вилетівши у півфіналі Кубку Португалії та посівши третю сходинку у національному чемпіонаті, «дракони» вперше за останні 25 років не завоювали жодного трофею. Однак, це не завадило їм кваліфікуватися до найпрестижнішого турніру Європи.
Свій шлях у ЛЧ португальці розпочали з раунду плей-офф так званої «нечемпіонської кваліфікації». Щоб потрапити до групового етапу «Порту» мав у двоматчевому протистоянні перемагати французький «Лілль».
Перший матч команди зіграли 20 серпня у Франції. Незважаючи на рідні стіни, «Лілль» зробив ставку на гру від оборони, сподіваючись на стрімкі контратаки. «Порту» ж володів ініціативою, яку зміг втілити у гол на 61 хвилині – Ектор Еррера був першим на добиванні після удару головою Джексона Мартінеса. Французи теж мали свої гольові моменти, особливо наприкінці зустрічі, але їх реалізація залишала бажати кращого.
За тиждень команди зустрілися на «Драгау». Незважаючи на перевагу після першого матчу, португальці не стали «засушувати» гру і відсиджуватися в обороні. Натомість команди влаштували на полі справжні «гойдалки» з великою кількістю небезпечних моментів. «Дракони» зуміли відзначитися двічі: голи на рахунку Ясіна Браїмі і Джексона Мартінеса. А от французів знов підвела реалізація: ворота Фабіано так і залишилися «сухими». «2:0» і «Порту» 19-й раз вийшов у груповий етап Ліги Чемпіонів.
Поточні виступи
У вересні підопічні Хулена Лопетегі встигли зіграти три матчі чемпіонату Португалії і матч першого туру групового етапу ЛЧ. У національній першості «Порту» після трьох стартових перемог видав серію з трьох нічиїх поспіль:
14 вересня, «Віторія Гімарайнш» – «Порту» 1:1
21 вересня, «Порту» – «Боавішта» 0:0
26 вересня, «Спортінг» – «Порту» 1:1
Як результат – 12 очок після шести турів і друга сходинка у турнірній таблиці (відставання від «Бенфіки» складає 4 бали).
На євроарені «Порту» був куди більш успішнішим. Жертвою «драконів» став борисовський «БАТЕ», який був розгромлений з рахунком 6:0. Результативними ударами відзначилися Ясін Браїмі (тричі), Джексон Мартінес, Адріан Лопес і Венсан Абубакар.
Цікаві факти
Найбільша перемога та найбільша поразка в історії «Порту» сталася в одному сезоні – 1942/1943. Найбільша перемога: 15: 1 над «Санжоаненсе» (Кубок Португалії-1942/43). Найбільша поразка: 2:12 від «Бенфіки» (чемпіонат Португалії, 7 лютого 1943 року).
Із всіх гравців «Порту», що заявлені цього сезону на матчі ЛЧ, лише двоє футболістів відіграли за першу команду більше ніж три сезони. Це Рікарду Куарежма, який виступав за «драконів» з 2004 по 2008 роки і в січні цього року знов повернувся у клуб, а також бразилець Майкон, який грає за «синьо-білих» з 2009 року.
За даними «Transfermarkt» загальна вартість футболістів «Порту», що потрапили до заявки на ЛЧ, складає близько 192 млн. євро. Найкоштовнішими футболістами є Джексон Мартінес (33,8 млн.), Алекс Сандро (18 млн.) і Даніло (15,8 млн.).
«Шахтар» і «Порту» зустрічалися на груповому етапі ЛЧ три роки тому. Тоді, у сезоні 2011/2012, «гірники» двічі були биті «драконами»: 2:1 в Португалії і 0:2 в Донецьку.
У 2011 році молодіжна збірна Іспанії на чолі з Хуленом Лопетегі і Адріаном Лопесом у складі розгромила молодіжну збірну України (3: 0) у фінальній стадії чемпіонату Європи-2011. Один з м'ячів тоді забив саме Лопес, а за українців грали Ярослав Ракицький і Тарас Степаненко.
показати приховати