Не про воїнів світла
У той час як українські ультрас завойовують почесне звання «воїнів світла», захищаючи власну країну, у італійців, на жаль, складається кардинально протилежна ситуація.
Фінал Кубка у Римі відзначився не тільки масштабним побоїщем ультрас, місцевих та гостей, включаючи навіть болгар з Пловдіва (!), але й пострілами, у результаті яких постраждало декілька осіб. Найтяжче – неаполітанець Чіро Еспозіто, котрий досі знаходиться у критичному стані, і навіть якщо вичухається, навряд чи, знову стане на ноги. До речі, він також знаходиться під арештом – за участь у бійках.
Стріляв вболівальник «Роми» Даніеле Де Сантіс, який давно має проблеми з законом та крутиться у ультраправих колах столиці. Разом з ним – ще четверо хлопців з Курви Суд, особи яких встановлюються, хоча уже відомо, що вони молодші за «бандита зі стажем» та, ймовірно, належать до «тієї навколомодної молоді зі зміни поколінь, котра мріє пограти у олдскульних італійців, британців чи турків, але є настільки безголовою й бездумною, як і їх попередники у історії з Вінченцо Папареллі. Вони можуть вкрасти у батька пістолет та почати ним розмахувати, якщо налякають, – як колись Джованні Фьйорілло додумався принести на «Олімпіко» ракетницю та пальнути…
Сталося страшне...
Проблеми фанатських трибун Італії окреслює суддя і вболівальник «Наполі» Тулліо Морелло: «Курва – це вільна зона стадіону, якою керує обмежена кількість осіб, а інших заманюють як стадо, щоб потім обманювати та використовувати у власних цілях, пропонуючи їм взамін ідеал підтримки улюбленої команди (а у Неаполі ще й усього рідного міста). Потрібно виконувати визначений заряд або йти геть з трибуни, при чому можна навіть отримати по голові. Якщо так каже бос, то усі мають мовчати, освистувати президента клубу, тренера, гравця або будь-кого іншого, хто нібито образив ідеали ультрас, хоча, насправді, за цим часто криються кримінальні інтереси цих самих босів, а також тих, хто стоїть над ними. Зазвичай, такими інтересами є збут наркотиків серед вболівальників, контроль над розповсюдженням квитків, організація виїздів, завуальовані шантаж та здирництво по відношенню до клубу та гравців».
Найнеприємніше те, що ці звинувачення багато у чому правдиві, хоча , звичайно, ситуація на різних трибунах неоднорідна. Отже, поки Чіро Еспозіто продовжує боротися за життя, у італійському суспільстві з обуренням згадують переговори капітана Хамшика з босом ультрас «Наполі» Дженнаро Де Томмазо («У футболі рішення приймають ультрас!!!») про можливість проведення фіналу та обговорюють можливі репресивні заходи по відношенню до ультрас. Зокрема:
Заборона будь-яких об’єднань. З одного боку, побутує думка, що зацикленість італійців на власних бандах, чого не спостерігається, наприклад, у Німеччині, що як раз перебуває у авангарді, призводить до того, що їх учасники ставлять свої інтереси вище, ніж усієї трибуни чи двіжу взагалі, унаслідок чого нерідко виникають внутрішні війни, наприклад як у «Аталанти». Але повністю заборонити об’єднання фанів? Виходить якийсь фашизм.
Заборона банерів на трибунах. Навіть коментувати не хочеться – без іронічних розтяжок та хореографій італійських футбол втратить більшу частину власного шарму.
Реальні вироки за вчинені злочини. Звичайно, було б найкраще, якби таких очевидних бандитів як Де Сантіс на трибунах не було. З іншого боку, трагедія сталася не на стадіоні і, щоб уникнути прив’язки подібних нерідких ситуацій до футболу, треба просто заборонити останній.
Дехто не погоджується, що злочинці мають бути покарані. І навіть збирають гроші на допомогу Де Сантісу.
Крім того, звучать заклики до того, щоб організувати продаж квитків так, аби ультрас не могли зосереджуватися на одній трибуні, а стюарди пильно контролювали, щоб усі займали чітко визначені місця. Чи побачимо ми наступного року у Серії А безликі трибуни за воротами? Не знаю. Знаю лише, що подолати зупинити бандитів з пістолетами це не допоможе.
Автор виражає подяку Peaceful Weekender за допомогу у підготовці матеріалу.
показати приховати