Наші в чвертьфіналі ЛЄ: загальні висновки
Пройшло вже більше дванадцяти годин з часу, як пролунали фінальні свистки у чвертьфінальних матчах наших команд у Лізі Європи, а внутрішній неспокій, приправлений широченною палітрою емоцій, так нікуди і не подівся...
«Динамо». Прощавай, півфінал!
Дива не сталося. Більше того, солодко мріяли про гол на виїзді і щиро вірили в прохід «Динамо» з подальшим українським півфіналом – а на ділі отримали жахливий і безваріантний виніс тіла у Флоренції. І навіть не ясно, що сумніше: підсумковий рахунок чи якийсь переляканий, глибоко оборонний і просто вкрай низький рівень гри підопічних Реброва, яких просто розірвали на «Артеміо Франкі». Вилучення Ленса вплинуло, кажете? А скільки моментів змарнувала «Фіорентина» при грі одинадцять на одинадцять? Скільки разів помилився Шовковський разом із «динамівськими» оборонцями? Ой, тяжко…
До речі, про вилучення. Маючи в пасиві жовту картку, Ленс проліз до чужої штрафної - і впав як підкошений, вимагаючи пенальті. У цій ситуації шведський суддя міг обирати між двома вердиктами:
1. Фол був – і це пенальті;
2. Фолу не було – і це симуляція, за яку Ленса слід карати попередженням.
Відмазки в стилі «та в нього ж жовта була, треба було вибачити і не ламати гру» - лірика для бідних. Йонас Ерікссон обрав другий варіант – які до нього можуть бути претензії? Жодних. Як би нам не було образливо, як би не закипала наша кров, але арбітр мав повне право на таке трактування епізоду. Все по букві закону. Звинувачувати треба тільки самих себе.
Не вилученням єдиним. Статистику не обдуриш: вона як той пістолет, який перевісить тисячі інших доказів. Загальна кількість ударів 25-4 (скільки разів у нас зупинялося серце після створених «фіалками» стовідсоткових моментів – не злічити…), серед яких в отвір 7 проти 1; паси 496-315 (точних – 454 проти 252). «Фіорентина» була на дві голови вище – і це неприємний для констатації, але факт. Ще й сумнівний рекорд вдовісок встановили: після вилучення голландця «динамівці» мають в пасиві 9 червоних карток - за цим показником вони обійшли «Валенсію», «Стяуа» і «Спортинг» і стали найбільш грубою командою в історії розіграшів Ліги Європи.
Джермейн Ленс:
«Можливо, ми погано старалися, але у нас дійсно нічого не виходило».
Єврокубкова казка для «Динамо» закінчилася. Час прокидатися і гострити ножі на «Шахтар». Як би там не було – хочу сказати «дякую». За старання, за емоції, за надії і щасливі миті. У цього «Динамо» є майбутнє – це найголовніше. Давайте, щоб у наступному сезоні планка чвертьфіналу (і не обов’язково в Лізі Європи!) для вас, хлопці, була таким собі перевалочним пунктом, мінімальним завданням, яке слід виконувати із заплющеними очима. А поки переводьте тумблер у положення «внутрішній чемпіонат» - там ще є за що поборотися. Виграні чемпіонат і кубок врятують сезон – до бою!
«Дніпро». Вперед, до нових вершин!
Вони це зробили. Ні, не так: ВО-НИ-ЦЕ-ЗРО-БИ-ЛИ!!! «Дніпро» вершить історію на наших очах: обігравши «Брюгге» на своєму полі завдяки красеню-голу Шахова, «синьо-біло-блакитні» впевнено прокрокували у півфінал Ліги Європи, де продовжать захищати футбольну честь України. Браво, хлопці! Ви – неймовірні.
Мирон Маркевич:
«На «Дніпро» ніхто не ставив, навіть у груповому турнірі, а ми пройшли всі етапи і зараз команда у півфіналі. Це дуже приємно. Я добре вивчив «Брюгге» в матчі з «Бешикташем» на виїзді, коли вони просто зловили турків на контратаках. Ми постаралися виключити цей компонент. Сьогодні дуже здорово зіграв Ротань. Напевно, це найкраща його гра!».
Чудовий Ротань, енергійний Коноплянка, «голодний» Шахов, максимально сконцентрований Бойко – всі у цей весінній вечір були на висоті. Гризли газон, створювали момент за моментом і впевнено вели матч до логічного завершення – признатися, навіть не переживав за «дніпрян», настільки їхня перемога бачилася реальною. І справедливою.
Передаю слово герою - Євгену Шахову:
«Тренер просив мене зв'язати гру, привнести гостроту в атаці. А ще сказав, щоб я спробував забити, як у грі з «Хайдуком». Так і вийшло! Складно описати, як саме я забив переможний м'яч. Вирішив прибрати під себе, під ліву ногу, пробив, після чого трапився рикошет - і м'яч залетів за спину воротарю. Емоції переповнюють! Спасибі Дніпропетровську, Києву - всім людям, які прийшли і підтримали нас. Думаю, своєю грою ми віддячили їм!».
І вкотре пишу: наскільки ж зле, що матчі цієї стадії транслювали одночасно! Емоції від перегляду двох поєдинків в онлайні змазуються, пропадають. Так, гол Шахова ми з колегами помітили лише тоді, коли «дніпрянина» почали обнімати партнери по команді. А в цей час з іншого екрану коментатор описував черговий момент у воріт «Динамо»… Дякуємо, УЄФА! Що робити, будемо передивлятися київську гру в повторі. Аби ще пам'ять собі стерти, аби наново відчути усю ту ейфорію!
Руслан Ротань:
«Ми вписали нову сторінку в історію «Дніпра», а ще подарували свято всій Україні. Гра була непростою, фактично - до першої помилки. Наш суперник доволі сильний, але саме він цю помилку і допустив. А ми її використали, зігравши, напевно, більш дисципліновано і зібрано. Ми дуже задоволені!».
На черзі – новий горизонт. Підкориться? Мусить!
Тремти, «Наполі» - «Дніпро» на тебе вже чекає!
Роман КЛИМЕНКО
показати приховати