Луї ван Гаал: Я сказав Гвардіолі: "Ти повинен стати моїм капітаном"
Лише небагатьом тренерам вдається досягти топ-вершин і ще менше стають такими успішними, як Луї ван Гаал. 62-річний голландець став чемпіоном у Німеччині, Іспанії та Нідерландах, а також виграв Лігу чемпіонів та Суперкубок УЄФА.
Наступним випробуванням для Ван Гаала є першість у Бразилії, куди він потрапив з "помаранчевими" без жодного програного матчу.
- Чим Ви відрізняєтеся від решти тренерів?
- Напевне моєю філософією, яка тісно пов'язує гравців з моєю методикою тренування. У моїй кар'єрі було багато гравців, які були у захваті від цієї філософії, у якої присутні і атакувальна, і технічна, і тактична складові. Моя філософія дозволяє гравцям розкривати свою майстерність.
- Чого Ви шукаєте у гравцях?
- Я створюю команду, а не підбираю індивідів. Спочатку я зважаю на мою філософію, потім на команду, і врешті-решт шукаю гравців, які б підішли до моєї схеми гри 4-3-3, яку я завжди використовую. Якщо хтось з молодих гравців підходить, то я його беру. Не проблема і з віковимим гравцями, адже вік - не найважливіший критерій відбору.
- У "Барсі" Ви дали шанс дебютувати таким гравцям як Хаві та Іньєста. Не стежили за розвитком їхньої кар'єри?
- Авжеж, стежив. Коли спостерігаю за грою "Барселони", у складі якої чотири мої гравці, чи "Баварії", то почуваюся щасливим та гордим. Гравці на кшталт Хаві, Іньєсти, Мотти, Мюллєра чи Алаби влилися у профіль своїх позицій на полі. Наприклад, я розмовляв з Алабою про позицію лівого захисника. І він не хотів там грати. У мене була ця позиція вільна через травми і я запропонував йому там спробувати себе, хоча він був півзахисником. Після численних переконань Алаба врешті-решт погодився допомогти команді на цій позиції. І де він зараз грає? Як лівий захисник.
- Що скажете про тактичну революцію Бастіана Швайнштайґера?
- У моїй команді він не вписувався у позицію лівого вінгера. Коли я приходжу у нову команду, то я маю розмову з кожним гравцем стосовно його позиції на полі, особистості, команди та його роботи з партнерами. Я й запропонував Бастіану грати у середині поля. На той час ми грали з двома відтягнутими півзахисниками і плеймейкером, функції якого виконував Томас Мюллєр. Швайні спробув сили на позиції "відтягнутого", яка йому неабияк сподобалася. Тепер у команді Ґвардіоли він виступає на позиції "опорника". Важко знайти гравця, який здатен грати на багатьох позиціях, зокрема опорником чи плеймейкером. Однак зміна позиції вимагає інтенсивних тренувань. Швайнштайґер ніколи не грав на цій позиції, тому після двох тижнів тренувань та двох матчів він почувався як риба у воді. Тепер розумієте, чому філософія - важливий фактор.
- Ще один улюбленець Томас Мюллєр на час Вашого приходу виступав в аматорських та юнацьких командах. Згодом він здобув "Золоту бутсу" та звання найкращого молодого гравця на мундіалі-2010. Чим він Вас так привабив?
- Коли я приходжу у новий клуб, то я завжди прошу, щоб мені залишили одного з тренерів з попереднього тренерського штабу. У "Баварії" таким став Херман Керланд, який тепер працює ще й з Ґвардіолою. Я хотів дізнатися, хто з перспективних пройшов через юнацькі команди клубу, а він мені каже: "Мюллєр, Бадштубер та Алаба. Ось ці гравці". Тоді я взяв їх у першу команду і уважно спостерігав за ними на тренуваннях. Потім я визначився з їхніми позиціями на полі. Навіть Бадштубера я перекваліфікував з лівого захисника на центрального.
- За які достоїнства Пуйоля Ви зробили його капітаном?
- Свій вибір я роблю за декількома критеріями, які дуже важливі для мене. Причому я обираю капітана, а не гравця. У своїх командах я завжди обираю капітанів сам, адже з ними я повинен знаходити порозуміння та вимагати більше відповідальності. Я також повинен поважати капітана як особистість. Капітани всіх моїх команд професіонали з великою мотивацією та відвертістю.
- А вік значення не має?
- Не має. Коли я прийшов у "Барселону", Ґвардіолі було 27 років. Традиційно в Іспанії капітанів обирають зі старших гравців. Я ж хотів перекласти на нього трохи відповідальності та донести мою філософію. Я сказав Пепові: "Ти повинен стати моїм капітаном". Він відповів: "Ні, ні". Кажу йому: "Я сам вибираю капітана, а ти розумієш гру так само, як і я". Саме тому я його зробив капітаном.
- У збірній Вам бракує щоденної роботи з гравцями?
- Ще й як. Я звик бути фізичним наставником, оскільки мені подобалося спілкуватись з молодими гравцями. Тепер мені доводиться проводити відбір та спостереження, а контакт з гравцями у мене лише разів 8 на рік. І це мені не подобається. На щастя, тепер у нас підготовка до чемпіонату світу.
Інтерв'ю ФІФА переклав та адаптував Андрій Холявка
показати приховати