Кубок Африки: Перші раунди кваліфікації
Ще не встигла змовкнути треля останнього у матчі свистка, а у Твіттері вже красувалося повідомлення: Kenya disbands national team after failing to qualify for CAN.
Одразу виникло почуття дежавю. Текст наче виринув з минулого. Кенія, розпуск збірної після поразки у кваліфікації Кубка Африки… Ніби все це вже було. І справді, кожне слово наче прилетіло з червня 2012-го. Тоді кенійці після домашньої перемоги 2:1 поступилися на виїзді збірній Того 0:1.
Цього разу суперником була збірна Лесото. Їй кенійці програли 0:1 на виїзді, а у матчі-відповіді так і не спромоглися вразити ворота Моау Куенане. Тож збірну, під схвальні вигуки громадськості, розігнали вдруге на пару років. Добре вогонь горить, як є чим підпалить, тож розганяти команду можна було б і частіше, та й це суворе рішення не останнім виявиться. У Кенії щоправда вірять, що все змінилося, говорять про участь у Олімпіаді в Ріу-де-Жанейру, про вихід на Кубок Африки-2017. Для цього запросили шотландця Боббі Вільямсона. Він раніше тренував збірну Уганди. І на попередній Кубок Африки його команда не потрапила, програвши всього лише у серії пенальті замбійцям, на той момент чинним чемпіонам континенту.
У фінальній частині Кубка Африки бере участь 16 команд. До КАФ входить 56 національних асоціацій. Деякі збірні, звичайно, й не плекають особливих надій й або відмовляються від участі у відборі взагалі, або ж ця участь обмежується одним раундом. За винятком цих аутсайдерів все одно залишиться три-чотири десятки країн, де розраховуватимуть на вихід до фінальної частини й вважатимуть, що для цього є всі підстави. Коли ж сувора реальність скалиться «усмішкою хижой», у паніці усіх звільнити та розігнати здається багатьом керівникам федерацій правильним та популярним рішенням.
Формат попереднього відбору ще більше сприяв подібному свербежу. Адже тоді гралися тільки матчі на виліт й все могла вирішити лише мить. Зараз буде груповий турнір, якому передували два повноцінних раунди плей-оф й один попередній. Сталося у них чимало цікавого, й кенійське дежавю є лише одним із яскравих моментів.
Попередній раунд виявився ще коротшим через відмову Еритреї. Колись еритрейці склали основу збірної Ефіопії, що виграла Кубок Африки 1962 року. Після здобуття незалежності Еритрея брала участь у кваліфікації з 2000-го до 2008-го. Але у чотирьох наступних випадках або не заявлялася взагалі, або ж знімалася, так і не зігравши жодного матчу. Не дивно, що Еритреї, з якої, за оцінками ООН, минулого року щомісяця тікало три тисячі чоловік, зовсім не до футболу. До того ж і футболісти вже неодноразово використовували поїздки на міжнародні матчі для того, щоб зникнути й не повертатися до країни, що потерпає від правління єдиного президента у своїй історії Ісайяса Афеверкі, а з 2009-го ще й від міжнародних санкцій.
Ісайясу Афеверкі не до футболу
У першому раунді відбору лише збірній Беніну вдалося вирішити долю протистояння у першому матчі. Виїзна перемога 2:0 другу гру перетворила на формальність. А от деяким іншим командам саме домашній поєдинок дозволив змінити ситуацію на свою користь. Збірні Лесото, Уганди, Конго зробили це без порушень регламенту, а у складі Екваторіальної Гвінеї вийшов на поле натуралізований камерунець Тьєррі Фіджеу. Він свого часу виступав за ЕГ у фінальній частині Кубка Африки-2012, а от зараз «раптом» з’ясувалося, що Фіджеу не має права грати за цю збірну. Це вже третій випадок за останній рік, коли Екваторіальну Гвінею карають за подібні порушення.
Тьєррі Фіджеу - свій серед чужих
У ще одній парі першого раунду матчі не відбулися взагалі. Гамбію впіймали на махінаціях з віком гравців у матчі відбору молодіжної континентальної першості й дискваліфікували на два роки.
У другому раунді лише одній команді вдалося не програти у першому матчі на виїзді й саме вона, збірна Мозамбіку, відзначилася на чужому полі. Інші ж намагалися відігратися вдома й вийшло це тільки у збірних Руанди та Малаві, та й вони перемогли вже у серіях пенальті. У парі Руанда – Конго після чотирьох ударів була нічия 3:3. Аруна Ніонзіма не забив п’ятий пенальті господарів й усе залежало від Маеля Лепісьє. Він влучив у перекладину. Наступний удар руандійців вже був точним, а у Конго не забив Ерман Лаколо.
Збірна Сейшельских островів у першому раунді не зіграла з Гамбією, у другому провела виїзний поєдинок у Сьєрра-Леоне (0:2), а на матч-відповідь влада Сейшел відмовилася впускати суперників до країни через спалах вірусу Ебола.
На наступному етапі буде сім груп, дві команди з кожної виходять напряму, і також потрапить до фінальної частини найкраща збірна з тих, що посядуть треті місця.
У групі А очевидним фаворитом є Нігерія. Щоправда традиційні скандали почалися у країні одразу після чемпіонату світу й це може вплинути і на підготовку, і на психологічний стан чемпіонів континенту. До того ж після домашнього матчу з Руандою у нігерійців буде два поспіль виїзних поєдинки, у Південній Африці та Судані, у яких втрачати зовсім небажано. Команди Судану та ПАР вочевидь розраховуватимуть зафіксувати друге місце завдяки успіхам на своєму полі. Шанси руандійців значною мірою залежатимуть від ефективності лідерів команди — Ніонзіми, Муґіранези, Каґере та Бірорі.
До групи В потрапила збірна Алжиру. Вона залишила хороші враження на Мундіалі, а зараз її ще й тренуватиме Крістіан Ґуркюфф. Якщо у нього все піде добре, то можемо отримати одну з найяскравіших команд континенту. З трьох інших команд, мабуть, трохи більше шансів на вихід має збірна Малі, але у Ефіопії вже є досвід участі у КАН-2013 та хороший виступ у кваліфікації чемпіонату світу. Малавійці спробують втретє в історії потрапити на чемпіонат континенту. Дехто з учасників КАН-2010 ще залишається у збірній, але здебільшого вже підійшло нове покоління, що має зарекомендувати себе на міжнародному рівні.
Крістіан Гуркюфф отримав багатий спадок
Фіналіст попереднього Кубка Африки — збірна Буркіна-Фасо — зіграє у групі С проти цілком прийнятних суперників. Ангола, Габон, Лесото не ті команди, що можуть налякати досвідчених буркінійців. Якщо ж Габон збере усю свою легіонерську гвардію, то цілком може розраховувати на друге місце. Ангольців схвилювала відсутність Манушу у двох товариських матчах наприкінці травня, але сам форвард пояснив, що був травмований і запевнив, що готовий завжди грати за збірну, якщо травми не заважатимуть. Команда у ангольців міцна, та, здається, без притаманної їм ще кілька років тому іскри. Для Лесото успіхом є участь у цьому етапі. Найпевніше акцент ця збірна робитиме на потужній обороні, навіть у домашніх матчах.
Два важковаговики африканського футболу зустрінуться у групі D. Кот-д’Івуар вже під керівництвом Ерве Ренара. Призначення, що інтригує не менше, аніж поява Ґуркюффа у збірній Алжиру. Камерун виходить на старт після чергової ганьби на чемпіонаті світу та двох поспіль провалів у відборі Кубка Африки. Якось важко повірити, що камерунці здатні на ще один «яскравий» виступ, хоча збірна ДР Конго докладе зусиль, аби «допомогти» команді Фолькера Фінке. Не зрозуміло, що буде з командою Сьєрра-Леоне. Поки що через вірус Ебола усю футбольну активність у країні призупинено.
Ерве Ренар розпочинає похід за ще одним титулом
У групі Е збірна Гани виглядає переможцем на папері й ніби немає підстав сумніватися, що ганці доведуть це збірним Того, Гвінеї та Уганди на футбольному полі. А от хто буде другим передбачити значно важче. Шанси Того і Гвінеї зараз здаються рівними. Тоголезців втретє за останні 17 років тренуватиме місцевий фахівець — Чаніле Чакала. Колись (2000-2002) зі збірною працював його старший брат, який 2010 року заробив трирічну дискваліфікацію за те, що привіз до Бахрейну на товариський матч «національну збірну», що нічого спільного з головною командою Того не мала.
Склад групи F обіцяє непередбачувану та напружену боротьбу. Трохи більше можливостей у збірних Замбії та Кабу-Верде, але Нігер та Мозамбік навряд чи будуть безпросвітними аутсайдерами.
Натомість саме таку долю пророкують збірній Ботсвани у групі G. Та варто згадати, що як і зараз ботсванці починали відбір до КАН-2012 виїзним матчем проти Тунісу. Перемога стала передвісником блискучого виступу у відборі. Хоча очевидно, що повторити подвиги чотирирічної давнини буде нелегко. Адже окрім Тунісу протистоятимуть ботсванцям ще й збірні Сенегалу та Єгипту. Ця група є найсильнішою на останньому етапі відбору й можливо, що саме з неї потрапить до фінальної частини найкраща «третя» команда.
Компактний, з вересня до листопада, груповий турнір обіцяє чимало цікавих матчів, після яких, цілком може бути, десь знову розганятимуть національні збірні та звільнятимуть тренерів, щоб взяти тих, хто ще вчора працював у іншому куточку континенту.
Дмитро Джулай
показати приховати