Королі із провінції або Коротка історія «Кайзерслаутерна» в персоналіях. Частина 2
Повернення Супер Маріо у містечку, неподалік Рамштайна, вболівальники, звісно, високо оцінили. Втім, воно в системі цінностей «кайзерофанів» завше стоятиме нижче від ще одного «кам беку». Цей футболіст – на одному із найпочесніших місць пантеону «Die roten Teufel». 10 років (2х5) провів серед «чортяк» Андреас Бреме – футболіст, якому й досі в символічних збірних світу всіх часів часто віддають лівий фланг оборони.
Попри те, що Андреас народився в Гамбургу, першим професійним клубом Бреме у 1981 році став «Кайзерслаутерн». На той час захиснику виповнився 21 рік. Утім своїм неймовірною працелюбністю гравець чи не відразу виборов місце в основі. Вийшов у стартовому складі юний оборонець і в матчі, що його до цього часу вважають одним із найкращий в історії клубу. В чвертьфіналі Кубка УЄФА сезону 81/82 жереб звів «Слаутерн» із самим мадридським «Реалом». Перший матч на «Сантьяго Бернабеу» прогнозовано закінчився із рахунком 3:1 на користь «вершкових». Матч-відповідь відбувся 17 березня 1982 року в Німеччині. Й сталося неймовірне – імениті «королі» були розгромлені провінційними «кайзерами» з рахунком 5:0. На радощах «чорти» поступились у півфіналі майбутньому володарю Кубка УЄФА – «Гетеборгу» на чолі із Ерікссоном. Кожному своє – комусь трофей, комусь матч десятиліття.
Бреме зіграв у «Кайзерслаутерні» 5 сезонів: 154 матчі і 34 голи (!). За цей час «чорти» не виграли жодного трофею і ні разу не увійшли до числа найкращих трьох команд бундесліги. Тим часом Андреас уже був гравцем основи збірної Німеччини. На Мундіалі 1986 Бреме забиває двічі – в найвідповідальніші моменти. З трьох матчів групового турніру захисник бере участь у двох. Згодом третій номер Бундестіму залишається на лавці під час поєдинку 1/8 фіналу, в якому ФРН переграла Марокко 1:0. Чвертфінал проти господарів турніру – мексиканців – і Андреас знову в основі. Німці впевнено відіграли в обороні, а матч завершився унічию 0:0. В шок мексиканську торсиду ввела серія післяматчевих пенальті. Один із 11-метрових реалізував Бреме. Забив захисник і в півфіналі проти Франції Платіні. Саме гол гравця «Кайзерслаутерна» зі штрафного і став вирішальним, Фьоллер добив триколірних уже на останніх хвилинах – 2:0.
У фіналі збірна ФРН поступилася Аргентині на чолі із Марадоною. Однак віце-чемпіон світу Бреме в бундеслігу повернувся вже гравцем «Баварії». Гранди просто не могли залишити такого оборонця в клубі-середняку. Втім у Мюнхені Андреас затримався лише на два роки. У 88-му Бреме, разом із Лотаром Маттеусом вирушив до італійського «Інтера». Через рік до них приєднався Юрген Клінсманн. Через тріо німецьких «Nerazzurri» і будувалася гра збірної ФРН на чемпіонаті світу в Італії 1990-го.
На трьох міланські німці забили на Мундіалі 10 (!) голів у ворота суперників. Бреме в груповому турнірі мовчав, а в раунді плей-оф знову продемонстрував свій неймовірний талант – вражати ворота суперників у найпотрібніший момент. В 1/8 фіналу суперник Бундестіму – чемпіони Європи голландці. В активі Бреме – чудовий гол з кута карного майданчика на 82-ій хвилині. 2:0 і в «помаранчевих» просто не вистачило часу, щоб відігратися. Гол престижу в активі Кумана.
У чвертьфіналі перед німцями склала зброю Чехословаччина – 1:0 (Маттеус). Суперник у півфіналі – Англія. Після матчу світ облетіли кадри заплаканого Гаскойна після вилучення. Газза став героєм Британії. Герой Німеччини – Андреас Бреме. Захисник спочатку забив гол зі штрафного, а згодом першим з німців підійшов до м’яча в серії післяматчевих пенальті. 4:3 на користь ФРН і в фіналі на Бундестім знову, як і 4 роки тому, чекає Аргентина з Марадоною.
Фінал Мундіалю-90 – один із найскандальніших в історії. Мексиканський арбітр Едгардо Кодесал у суперечливих моментах постійно ставав на бік німців. У другому таймі рефері вилучив аргентинця Монзона, а за 5 хвилин до фінального свистка прийняв рішення, що визначило долю чемпіонського титулу. Хоч убийте мене, але й досі, переглядаючи цей епізод, я не знаходжу жодного порушення. Фьоллер елементарно симулював. Арбітр же в момент падіння німця перебував мало не в центрі поля. Хто виконав покарання і приніс титул чемпіонів світу збірній ФРН, Ви вже, мабуть, здогадались…
Бреме ще два роки виступав за «Інтер», рік за «Сарагосу». Де б не грав Андреас, усюди він, справжній джентльмен на футбольному полі, ставав одним із улюбленців публіки. А чи не найбільше люблять футболіста саме в Кайзерслаутерні. В 1993 році, через 7 сезонів після переходу в «Баварію», 33-річний Бреме повертається в рідний клуб. Такі кроки розчулюють. Такі кроки заставляють вірити вболівальника, що твій клуб – щось більше, ніж збіговисько гравців; що футболісти, коли одягають футболку, думають не лише про заробітню платню; що для них, а не лише для фанатів, теж існує якась ІДЕЯ. Андреас із тих щирих хлопців, які ідеально пасують до статусу кумира. Таким він у Кайзерслаутерні й є. 10 сезонів за «чортів». 274 матчі. 43 голи. Погодьтеся, що цього достатньо, щоби називати його в першу чергу СВОЇМ, а тимчасове відлучення в «Баварію», «Інтер» і «Сарагосу» вважати… елементарною випадковістю
Після повернення Бреме проводить за «Слаутерн» 5 сезонів, залишаючись зі своєю командою в хвилини радості, горя… і ще раз радості У 94-му «чорти» стають другими, програвши лише очко «Баварії». Наступний сезон знову зовсім непоганий – 4 місце. Що сталося в сезоні 1995/96 – сказати важко. Команда виборола другий у своїй історії Кубок Німеччини, але водночас у бундеслізі «кайзери» лише 16 місце і понизились у класі. Саме тоді на чортівський престол зійшов король Отто.
«Кайзерслаутерн» став останнім пристанком Рехагеля в Німеччині, перед тим як наставник очолив збірну Греції і шокував усю футбольну Європу. Потрібно сказати, що очолив «чортів» Отто просто в пекельному гуморі. Тренера образили. Якби Тренер просто не підійшов футбольному клубові «Голлівуд» – то ще півбіди. Але з Рехагелем у «Баварії» поступили просто по-свинськи. Отто вказали на двері за 5 днів до фіналу Кубка УЄФА!!! У вирішальних матчах мюнхенці переграли «Бордо» 5:1. Наставник спостерігав за тріумфом баварців уже збоку, виношуючи план помсти тепер уже колишньому клубові…
«На вашому місці я би сидів і мовчав. Аж до кінця чемпіонату. Право базікати в втратили, вилетівши із бундесліги. Тому дайте мені спокійно працювати. А коли ви виправите свою помилку, то тоді й плескатимете язиками скільки влізе».
Такими словами привітав Рехагель нову команду. Наставнику потрібно було відразу продемонструвати хто тут головний, адже вже новина про призначення тренера з репутацією жорсткого хлопця викликав гул невдоволення серед футболістів. Утихомиривши підлеглих, Отто розпочав свою роботу, яка практично миттєва принесла плоди. В першому ж сезоні «Кайзерслаутерн» тріумфально повернувся до еліти, випередивши найближчого переслідувача на 10 балів.
А далі «чорти» зробили те, що досі не вдавалося жодній команді – стали чемпіонами Німеччини в першому ж сезоні після повернення з другої бундесліги! Чи після такого варто дивуватися тріумфу Греції Рехагеля на Євро-2004?
«Слаутерн» у сезоні 1997/1998 був прекрасним, незрівнянним, неймовірним. Лише 4 поразки за весь чемпіонат і, що найважливіше, двічі за сезон на коліна була поставлена ненависна Рехагелю «Баварія» – 1:0 у Мюнхені та 2:0 на власному полі. В той божевільний сезон в складі «Die roten Teufel» дебютував у бундеслізі Міхаель Баллак, а найбільшими «зірками» «чортяк» були швейцарець Чіріако Сфорца, який віддав безліч гольових передач, і ветеран Олаф Маршал, який ці паси перетворював на забиті м’ячі (21 гол). Андреас Бреме на поле вийшов лише 5 разів. Однак символічно, що 38-річний футболіст покинув великий спорт лише після того, як до всіх своїх здобутків додав ще й титул чемпіона Німеччини у складі своєї рідної команди. Він пішов у той момент, коли стотисячне містечко на заході Німеччини сходило з розуму…
P.S. Тим часом цими вихідними «Кайзерслаутерн» офіційно здобув путівку до бундесліги, з чим його і привітаймо.
(ДАЛІ БУДЕ)
показати приховати