Королі атаки: найкращі бомбардири 10-ти європейських топ-чемпіонатів
Хто переміг у бомбардирських перегонах найкращих європейських чемпіонатів
Для преси у них є заготовані фрази - “не важливо хто забив” і “головне, щоби виграла команда”. Та фальш, яка проглядається за цими словами видно неозброєним оком. Футболісти люблять забивати, люблять коли САМЕ ЇХНЄ прізвище висвітлюється на табло, коли САМЕ ЇХНЄ ім’я скандує стадіон. Люблять бути кращими, ніж інші, бо інакше навіщо взагалі приходити в спорт? “Не важливо...” - каже Селезньов, але вперто вираховує свою “сотню”; “Головне, щоби...” - повторює Кріштіану, але покидає поле похнюпленим, якщо “Реал” перемагає без голів свого лідера...
10. Бельгія. Александар Мітровіч (Андерлехт) - 20 голів.
От де варто шукати підсилення атаки топ-клубам. Ще два роки тому звання найкращого снайпера бельгійської ліги дісталося Карлосу Бакка із “Брюгге”. Тоді 7 млн. євро за хлопця віддала “Севілья”. І саме колумбієць став гробарем “Дніпра” в фіналі цьогорічної Ліги Європи.
Продожуючи тему “гробарів” перейдемо до Мітровіча. В складі “Партизана” хлопчина став чемпіоном Сербії, а потім у 18-річному віці побив трансферний рекорд Бельгії. “Андерлехт” заплатив за тінейджера нечувані для цих країв гроші - 5 млн. євро. “Столичні” не шкодують - цьогоріч сербський нападник розродився двома десятками голів. Зараз Мітровічу 20 і за нього потрібно заплатити вдвічі більше, ніж колись віддав “Андерлехт”. Більше того - варто поспішати, адже нападник прогресує, а отже й дорожчає.
9. Нідерланди. Мемфіс Депай (ПСВ) - 22 голи.
Ще один талант із Бенілюксу - тут їх не бракує. В 21 рік він уже й на чемпіонаті світу грав, де дійшов до півфіналу, та ще й став наймолодшим голландцем, що коли-небудь забивав на Мундіалях. Чемпіон Нідерландів, володар Кубка та Суперкубка країни, найкращий бомбардир Ередивізії. Після цього сезону потреба Депая в нових викликах стала очевидною. Тепер Мемфіс - головна молода надія англійського гранда та Луї Ван Гала, якого він вважає ледь не за батька.
8. Україна. Алекс Тейшейра (Шахтар), Ерік Бікфалві (Волинь) - по 17 голів.
Відразу зауважу, що ні тут, ні нижче не виділятиму переможця перегонів за кількістю зіграних матчів (хвилин), кількістю результативних передач чи зважаючи на м’ячі забиті з пенальті. Якщо вже люди забили порівно, то принаймні місця в блозі заслужили обоє :)
Тріумф Бікфалві є знаковим хоча б тому, що він є першим представником західноукраїнської команди, що зумів перемогти в бомбардирських змаганнях. Кілька років тому “Волинь” підписала нападника як вільного агента - футболіст виявився непотрібним румунському гранду - “Стяуа”. Тепер Ерік справжня “зірка” українського чемпіонату. На цей момент Бікфалві міг уже бути фіналістом Ліги Європи, однак узимку його запити були настільки високими, що румун, як це не звучатиме смішно, виявився не по кишені Ігорю Коломойському. Влітку ж 27-річний нападник має всі шанси підписати “контракт усього життя”.
Алекс Тейшейра є без сумніву головною силою “Шахтаря” - 2014/2015. Коли, бувало, “гірники” не знали що робити на полі, вони віддавали м’яча Тейшейрі і часто-густо така проста тактика працювала. Відтак Алекс став найкращим снайпером донеччан, граючи в півзахисті.
Вже минулого року Тейшейра не повернувся з канікул вчасно. Затримуватися надовго в мандрівній команді футболіст, звісно не хоче. Якщо залишиться в “Шахтарі” ще бодай на сезон - відверто “пересидить”. Тоді як може стати “зіркою” АПЛ масштабу принаймні не меншого, ніж чемпіон Англії Вілліан. Зараз бразильця однак активносватають не на Альбіон, а до Турину. Там Тейшейрі безперечно знайдеться місце в ромбику Аллегрі, швидше за все - на його вершині.
Цікавішими безумовно є повідомлення про зміну футболістом громадянства. Тейшейра в Україні вже 5 років і має право отримати синьо-жовтий паспорт. Тоді як за національну збірну Бразилії бомбардир не заграний. Якщо відкинути моральні аспекти практики натуралізації, то національна дружина України може отримати в середину поля солідне підсилення.
7. Росія. Халк (“Зеніт”) - 15 голів.
Тут усе надзвичайно просто. Найдорожчий гравець найсильнішої команди забиває найбільше м’ячів. У футболі, здавалося б непредбачуваній і подекуди нелогічній грі, все стає просто та предбачувано, коли до справи береться “Газпром”. Щодо Халка, то зауважу, що тут якраз той випадок, коли “зірка”, яка приїжджає в Росію, платню не отримує, а заробляє.
6. Франція. Александр Ляказет (“Ліон”) - 27 голів.
“Леви” повертаються до Ліги Чемпіонів і веде їх туди неймовірний вихованець клубу. Ляказет на 6 голів випередив Жиньяка - найближчого переслідувача в снайперських перегонах Ліги 1. Паризькі мільйонери відстали ще більше - Ібрагімовіч на 8 м’ячів, Кавані - аж на 9. У цього хлопця є швидкість, дриблінг та удар. Готовий форвард для “Арсенала”, прізвисько “новий Анрі” ніби підштовхує до найочевиднішого продовження кар’єри. Манчестерські команди та “Ліверпуль” також, подейкують, готують щедрі пропозиції.
“Ліон” відпускати Александра не поспішає. Аргумент “левів” - пряма путівка до Ліги Чемпіонів. Але головне - в Англії Ляказет має шанси в період адаптації засісти на лавку. Тоді як граючи в ”Ліоні”, найкращий бомбардир французького чемпіонату гарантовано отримає місце в заявці збірної Франції на домашньому Євро-16.
5. Португалія. Джексон Мартінес (“Порту”) - 21 гол.
Ще один абсолютно спілий фрукт. Трансферні чутки про Джексона вже починають набридати. За три сезони в “Порту” колумбієць наколотив майже сотню голів і привернув увагу десятків клубів із топ-чемпіонатів. “Дракони” полюбляють продавати-торгувати, а відтак зовсім незрозуміло що Мартінес і досі робить у Португалії. “Валенсія”, “Атлетіко” та “Арсенал” розминаються перед жорстоким поєдинком, переможцю якого дістанеться природжений голеадор.
4. Італія. Мауро Ікарді (“Інтер”), Лука Тоні (“Верона”) - по 22 голи.
Бомбардирський хист Тоні не може не зачаровувати. Ще ніколи в Італії (а тут, як відомо, в паспорт гравцям заглядають рідко) 38-річний футболіст не перемагав у снайперських перегонах. Нападник, який захищає кольори середняків із “Верони”, продемонстрував наскільки серйозною зброєю є досвід. Тоді, коли майже всі однолітки Луки повісили бутси на цвяхи і очікують на внуків, яких можна було би поняньчити, цей “Скажений” виграє бомбардирські змагання одного з провідних єврочемпіонатів. Ви можете по-різному ставитися до футболіста впродовж кар’єри, але коли під її завершення він втне таке - хочеться щиро йому поаплодувати. Так-так, не лише Пірло та Буффон, які замахнулися на Кубок Чемпіонів, грають фінальні акорди золотої “скуадри - 2006”...
Тоні й узагалі міг бути одноосібним переможцем. У другому таймі матчу з “Емполі” Ікарді потрібно було забивати двічі, щоби наздогнати на 16 років старшого ветерана. Аргентинець із завданням упорався. 22 м’ячі за сезон у 22 роки і Мауро наймолодший найкращий бомбардир кальчо з того часу, як Лука Тоні навчився ходити :)
3. Німеччина. Александр Майєр (“Айнтрахт”) - 19 голів.
Тут Ви знайдете історію про те, що наполеглива праця інколи дозволяє досягати вершин, про які й не мрієш. Про те, що можна бути двометровим півзахисником, а після того, як закриваючи дірки, тренер переведе тебе в атаку, перетворитися в голеодора. Про те, що можна виграти бомбардирські змагання в другій бундеслізі, а вже в наступному сезоні - і в головній. Про те, як можна заслужити прізвисько “Футбольний Бог”, граючи 10 років в далеко не найсильнішій команді, яка подекуди ще й покидає вищий дивізіон.
“Все одно переможе хтось із “Баварії” - сказав на той момент лідер серед бундеслігівських бомбардирів Майєр. І коли стало відомо, що через травму форвард “Айнтрахта” пропустить сім (!) останніх турів чемпіонату, то здавалося, що “накаркав”. Але ж ні - Роббен і Лєвандовскі так і залишилися з носом. І воно на краще - для Майєра ця нагорода означає куди більше, ніж, скажімо, для Ар’єна…
2. Англія. Серхіо Агуеро (“Манчестер Сіті”) - 26 голів.
Минулого літа я дивився на нього і не міг зрозуміти “ЯК?!”... Збірна Аргентини нарешті отримала реальний шанс стати чемпіоном світу і, якщо хтось би захотів шукати винним у тому, чому не стала, то Агуеро був прекрасним кандидатом. Форвард виглядав на Мундіалі жалюгідно, не вірилося, що це - головна ударна сила чемпіонів Англії. “Кун здувся” - чулося звідусіль.
Серхіо ж, тим часом, відпочивши, взявся до справи. З кожним матчем він набирав обертів і наприкінці осені всі побачили такого Куна, якого звикли бачити; такого Куна, якого аргентинці так і не дочекалися на Мундіалі. “Тоттенхем”, скажімо, отримав від Агуеро 4 подарунки. Та що там говорити, коли самій “Баварії”, майже не пропускаючій на початку сезону, Серхіо забив тричі!
Конкуренти шансів мали небагато: Кейн відстав на 5 голів, Дієго Коста - на 6. А про Мундіаль уже всі й забули. Тим паче, що на наступному чемпіонаті Агуеро буде всьоголиш 30 - чим не час сповна проявити бомбардирські вміння?
1. Іспанія. Кріштіану Роналду (“Реал”) - 48 голів.
І нарешті справжній король атаки. Король над королями. Не лише тому, що втер усім носа за кількістю м’ячів, але й тому, що ще й виступає за ”королівський клуб”. У змаганнях “інопланетян” Роналду випередив Мессі - 48 голів проти 43-ох. Титули, втім, залишилися Ліонелю. Але хтозна що для Крішті дорожче - командні перемоги чи індивідуальні. От, до прикладу, м’ячу партнера Арбелоа португалець зрадів не надто.
У цьому - неймовірному бажанні Роналду зробити все самому - можливо, й була слабинка “Реала-2014/2015”. Але разом із тим у фанатичності Роналду-бомбардира може бути козир “Реала-2015/2016”. Адже навіть геніям потрібно трошки фарту.
P.S. Я от подумав, що бомбардирський список виглядаєдещо неповним без Ліонеля Мессі. Наберіться терпіння, свою “золоту бутсу” аргентинець дістане. Просто турнір іще не завершився. По 10 голів у поточному розіграші Ліги Чемпіонів забила солодка парочка Мессі-Роналду. Однак у аргентинця попереду ще фінал. Власне, фінал попереду також у Неймара, який забив наразі 9 голів, і Карлоса Тевеса. Хоча Карліто - це вже щось трохи з царини фантастики, в активі нападника “Юве” наразі лиш сім м’ячів.
показати приховати