Команда мрії - 2012. Найкращий атакувальний центральний півзахисник
Завершуємо формувати півзахист нашої Команди Мрії - символічної збірної останнього чемпіонату України. На черзі позиції центрального атакувального півзахисника.
Проголосувати за одного з них можна на сторінці нашого конкурсу "Команда Мрії - 2012".
Генріх Мхітарян
Поки Жадсон виступав у "Шахтарі", Мхітарян найчастіше грав другого опорника. Коли ж Жадсон покинув донецький клуб, то Генріх став діяти на його позиції. Щоправда, Луческу довелося дещо переформатувати гру своєї команди, оскільки Мхітарян і Жадсон - це гравці різного типу. Бразилець був плеймейкером, в той час як Генріх типовий атакувальний півзахисник. Тепер більше Фернандіньо займався розіграшом атак при допомозі Вілліана і Тейшейри, в той час як Генріх грав таку собі "приховану десятку". Якщо порівнювати з європейським футболом, то позиція Мхітарян дуже нагадує позицію Фабрегаса у "Барселоні".
Звичайно, якщо б Мхітаряну додати ще трохи комбінаційну гру, то це був би практично ідеальний півзахисник. Але і без того він володіє дуже широким спектром позитивних якостей. Непоганий у відборі і гострий в атаці, з чудовим дальнім ударом, швидкістю і технікою. У дуже багатьох матчах був найбільш небезпечним гравцем своєї команди. Недарма відзначився 10 разів у воротах суперника - дуже хороший показник, як для центрального півзахисника чемпіонату України.
Олександр Алієв
Це був далеко не той Алієв, який їхав з Києва у Москву, і аж ніяк не той, який рік грав у "Локомотиві". Та все ж Олександр набрав форму і провів сезон в рази краще, ніж попередній після повернення в Київ.
Він не надто добре проявляє себе як плеймейкер, і схоже вболівальникам "Динамо" та збірної України варто змиритися, що з нього класичного розігруючого не буде вже ніколи. Алієв більше підходить під роль гостро атакувального півзахисника, і принаймні частину сезону він провів на хорошому рівні, особливо навесні. Його дальні удари неодноразово приносили "Динамо" цінні очки. Щоправда, так і не стали у підсумку золотими.
Клейтон Шав'єр
Перед початком попереднього сезону Шав'єр уже однією ногою був у "Сантосі" - найпопулярнішому клубі сучасної Бразилії. Та все ж керівництву українського клубу якимось чином вдалося буквально повернути його назад у Харків, мотивуючи виступати саме тут і давши при цьому капітанську пов'язку. Варто визнати, що це було одне з найвдаліших ходів керівництва "Металіста". Бо Шав'єр став одним з найбільших творців найуспішнішого сезону в історії клубу.
10 голів і 7 результативних пасів - це лише цифровий показник роботи від Шав'єра (між іншим, він у трійці за системою гол + пас за підсумками сезону в Україні). Але реальна вигода від гри бразильця вимірються іншим, адже саме на ньому побудована концепція гри команди, і він відповідає за її реалізацію на полі. А малюнок гри "Металіста" у цьому сезоні був дуже і дуже симпатичним.
Шав'єр у цьому сезоні забивав (причому на будь-який смак), роздавав, відбирав, розганяв атаки і робив масу інших корисних команді речей. Безперечно, один із найкращих гравців української першості.
Сергій Назаренко
Під кінець цього сезону наставник "Дніпра" Хуанде Рамос зізнався, що в клубі пропонували Сергію залишитися, проте він вирішив піти на більш вигідні умови (в першу чергу по терміну контракту) у Сімферополь. Пішов до Альтмана, з яким добре знайомий за часів виступів у збірній України.
Це той випадок, коли клас футболіста виступає на перший план. Іншому, мабуть, довелося нервувати вболівальників часом на адаптацію, але Назаренко влився у нову команду миттєво, одразу ставши її лідером. Провів сезон на такому рівні, що Блохін повернув його у збірну України, і в матчах Євро Сергій двічі виходив у старті, і раз на заміну.
А сезон у "Таврії" "СуперНазік" завершив з показником у 8 забитих голів та стільки ж асистів.
Були кандидатами, але так і не увійшли за різних причин до списку найкращих Костянтин Ярошенко, Ігор Худоб'як, Олег Голодюк і Давід Таргамадзе
показати приховати