Карпати на дні: хто винен у провалі "зелено-білих" і як далі бути?

10 січня 13:30 13543
Карпати на дні: хто винен у провалі "зелено-білих" і як далі бути?
Петро Димінський / Фото із відкритих джерел

Сергій Тищенко називає кілька головних факторів, які призвели до того, що Карпати – найгірша команда "осінньої" частини сезону УПЛ 2019/20.

Карпати завершили першу частину сезону на останньому місці. Команда покотилася вниз ще зі старту. Завершилося усе дном у турнірній таблиці.

Важко не погодитися із місцем Карпат. Всі три голкіпери не відзначилися надійністю, іноді припускаючись просто дитячих помилок. Захист – прохідний двір. Середина поля не спроможна стримувати суперника, раз за разом провалюючись позиційно або індивідуально. Про креатив мова взагалі не йде. Атака виглядала беззубою. Кожен момент створюється дуже важко.

Для того, щоб покращити турнірне становище, потрібно розуміти корінь проблем. Вони, до речі, притаманні не лише Карпатам.

карпати

Відсутність філософії розвитку клубу

Чесно кажучи, я не дуже розумію, куди рухається клуб та які цілі ставить перед собою. Звичайно, ми чуємо красиві слова про бажання грати у єврокубках, продавати футболістів, довіряти молоді і тому подібне. Але це ж не робиться відразу. Зазвичай, якщо ти маєш декілька цілей на початку свого шляху, то приречений не досягнути нічого.

Карпати втратили свою ідентичність: чому трансферна кампанія "зелено-білих" не вписується у логіку

Клуб повинен викристалізувати свою філософію розвитку, власний шлях. Не має бути так, що ці поняття змінюються кожного сезону, а то й частіше. Необхідний план розвитку на 3-5 років. Навіть якщо за цей час не буде досягнуто головної мети, пройдений шлях точно піде клубові на користь. Коливання з боку у бік призводить тільки до того, що втрачаються навіть найменші здобутки.

Відсутність керівника

Петро Димінський останніми роками перебуває поза Україною. Олег Смалійчук від весни минулого року вже не працює у клубі. Хто зараз керівник? Важко сказати. Ставлюся із повагою до Ростислава Ящишина та Олега Бойчишина, але думаю, що це не ті люди, які реально приймають рішення у клубі. Скоріше, це виконавці.

Мені байдуже, яке прізвище у боса клубу. Особиста справа власника – призначати людину, яка відповідатиме. Бо виходить так, що колективна відповідальність – це безвідповідальність. Має бути особа, що візьме на себе як радості перемог, так і горе від невдач. Без цього команда ніколи не стане успішною, навіть якщо там все добре в плані організації життя клубу.

"Зелено-білі" перебувають на дні турнірної таблиці. Є розмови про те, що зарплату вчасно не платять. Як бути в такій ситуації гравцям? Хто їх може підтримати та підбадьорити? Дуже важко працювати, коли ти не розумієш, хто твій бос. Ситуація у Карпатах тільки підтверджує ці істини.

карпати

Зараз життя в Україні – не мед. Можуть траплятися затримки, особливо у футболі. До цього вже звикли багато команд. Але при цьому має бути розуміння, що цей процес – під контролем, що відбувається комунікація керівника клубу з тренерами та футболістами. Інакше це призводить до повного деструктиву та втрати мотивації, що й сталося з кількома гравцями Карпат наприкінці першої частини сезону.

Провал літньої трансферної кампанії

Влітку Карпати серйозно підсилилися за іменами. Прийшли доволі відомі легіонери, гравці своїх національних збірних. Думаю, що за кадрами Карпати точно повинні бути вище, ніж зараз. Але сталося так, що жоден новачок не знайшов себе у команді. Імена не грають у футбол, у футбол грають футболісти.

Я розумію, що процес селекції – непростий. Але щоб із 10 гравців жоден не дав особливої користі для команди – таке буває нечасто. Ніхто не вимагав нових Карраскалів, Шведів тощо. Але новачки повинні були бодай в окремих випадках виглядати сильнішими від тих, хто вже перебував у команді. Тим паче, проблемних позицій вистачає.

"Я не поважав би самого себе, якби після такого залишився". Чому Олександр Чижевський покинув Карпати

Можливо, проблема в тому, що ці гравці бралися при одному тренері, а потім прийшов інший? Так чи інакше, якось потрібно було їх використовувати. Завершилося тим, що Роман Санжар зізнався: молоді гравці тягнуть команду вгору, а от від досвідчених він очікував значно більшого. Почали довіряти власним вихованцям. Тут не погодитися із тренером дуже складно.

Прорахунки Санжара

Карпати – не та команда, яку можна крутити, наче флюгер. Є певні сильні сторони, які потрібно використовувати. Тільки так можна досягнути хоч якогось результату. На мою думку, Санжар просто розпочав будувати у Львові новий Олімпік. Проте у Карпат немає гравців для комбінаційного футболу через короткий пас.

санжар

Дивним для мене стало використання тактики у три центральні оборонці. Це дуже важка схема гри для кожної команди. Вона передбачає перехід у три захисники при атаці та у п'ять захисників при обороні. Необхідна висока зіграність команди та повна керованість. У Карпат – багато новачків, тренер прийшов по ходу сезону, молоді гравці, легіонери. У цій ситуації стати успішним із такою схемою – вкрай важко.

Можливо, будувати команду під своє бачення варто було лише зараз, взимку, коли є час попрацювати на зборах. Натомість восени належало грати за простішими, але ефективними схемами.

Відсутність лідера

Раніше Карпати славилися своїм характером. Зараз усе навпаки. Перші невдачі призводять до того, що команда опускає руки і розвалюється. У колективі немає Капітана, Лідера, який повів би за собою.

Я вважав, що таким може стати Сергій Вакуленко, який добре знає вимоги Санжара за спільною роботою в Олімпіку. У донецькій команді він був систематизуючим гравцем. Але, на мою думку, у Львові в Сергія взагалі нічого не вийшло. Кучер у першій частині сезону майже не грав, а в тих матчах, коли виходив, відверто розчарував. Складалося враження, що він вже просто не встигає по швидкості.

"Вилучення у Мюнхені згадую досі". Чому Олександр Кучер перейшов у Карпати і чи готовий пробачити Динамо

У Дмитра Кльоца не бачу класу. Бажання є, але вести гру команди він не може. Чимало схвальних відгуків про Єгора Назарину, який забиває. Вважаю, що цей гравець може завершувати, підігрувати, але не вести гру команди, не бути її лідером. Повне розчарування від Олексія Гуцуляка, який не показує жодного прогресу та "потонув" у своїх травмах. Якщо так піде далі, сенсу триматися за нього просто немає.

гуцуляк

У такій ситуації розраховувати на якісь успіхи не випадає. Футбол – це не тільки їхати саночками згори. На цю гору потрібно видряпуватися. Важливо, щоб лідер не тільки вів гру команди, але й спонукав інших футболістів грати краще.

Кадрові проблеми на окремих позиціях

Комплектація була проведена начебто масштабно. Але проблемні позиції залишилися. Всі три кіпери – недосвідчені та без вміння конкурувати. Підківку після 0:3 від Шахтаря відразу списали. Артим просто не готовий до УПЛ, Кудрик грав, як міг.

У сучасному футболі велике значення мають фланги атаки. Це вкрай важливий фактор при позиційних атаках. У Карпат на "крилах атаки" – повний провал. Немає виконавців, які могли б загострювати, брати на себе гру. Тож не дивно, що почав з'являтися молодий Деда.

Центр оборони, опорна зона – вкрай важливі позиції, але й тут великі проблеми. А ще, після відходу Шведа, наявність гравця, який забиватиме, стоїть дуже гостро.

Розподіл на чужих та своїх

Будь-який тренер повинен брати у команду не тільки тих гравців, яких він хоче, але й використовувати наявний матеріал. Всі гравці, які є на контракті, – це частина клубу. Немає значення, коли вони прийшли. Футболісти – професіонали і мають виконувати свої обов'язки. Якщо футболіст добре гратиме, він завжди матиме кращі пропозиції, а клуб – можливість заробити.

З великою симпатією ставлюся до Ді Франко. Мені здається, що цей гравець у плані креативу міг би серйозно допомогти Карпатам, але його сильні якості не використовували. Понде при Мораіші показав, що є перспективно сильним гравцем, але йому не особливо довіряли після зміни тренера.

Приходить новий наставник. У нього може не все вдаватися. Але повинен бути контур, розуміння, куди рухається команда. Ламати через коліно та будувати все по-своєму у ситуації, коли загрожує виліт – нелогічно. Дуже просто втратити команду у такій ситуації. Насамперед – у плані психології. Адже коли немає результату, у гравців опускаються руки. Потрібне вміння підняти моральні вольові якості. Наразі Санжар справляє враження тренера, який не хоче поступатися, має власне бачення футболу, від якого не може або не бажає відмовитися.

Розуміння ситуації у клубі схиляє до думки, що стабільності чекати не варто. А без цього важко сподіватися на результат. Футболісти – теж люди, які мають сім'ї і власні потреби. Кожна робота повинна оплачуватися. Без грошей не буде мотивації. Футбол – не найголовніше у житті.

Селекція – справа непроста. Зараз в Україні у статусі вільних агентів практично нереально знайти пристойних гравців. Потрібно платити гроші. Часи, коли розвалювалася окрема команда і можна було набирати футболістів пачками, вже минули.

Тож навіть якщо у Карпат із фінансами все налагодиться, а у тренера з'явиться можливість підбирати команду під себе, однаково важко буде виліпити щось нове, не заклавши бодай фундамент восени. У цій ситуації важливо підійти до другої частини сезону максимально готовими і вже з перших матчів видряпуватися з дна. Бо інакше...

Шахтар на порозі абсолютного рекорду, Михайличенко відстає від попередників: із чим зимують всі клуби УПЛ?

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
20
год
:
59
хв
Астон Вілла
21:45
Лестер Сіті
Вгадай результат матчу
Залиште відгук