Історичне досягнення маленьких, але гордих "Los Ticos"
Після непотрапляння на Чемпіонат світу в ПАР та після невдалої спроби зробити ставку на молодь, в вересні 2011 року збірну Коста-Ріки вдруге в своїй кар’єрі очолив колумбійський тренер Хорхе Луїс Пінто.
Це зараз його ім’я добре вивчили у футбольному світі, а ще рік тому Пінто та його збірну всерйоз не сприймали навіть у ФІФА.
Наприкінці березня 2013 року (22.03.2013), у другому турі фінальної стадії відбору ЧС-2014 зони КОНКАКАФ, костариканці проводили гостьовий поєдинок проти збірної США під супровід сильного снігопаду. Для країни, де середня температура найхолоднішого місяця року +23 °С, це було справжнім випробовуванням. Перед матчем представники збірної Коста-Ріки благали бригаду арбітрів, делегацію від ФІФА та американську федерацію перенести поєдинок, але їх не дослухались пропри те, що цього ж дня, за схожих погодних умов, вже було перенесено матч європейського відбору між збірними Північної Ірландії та Росії у Белфасті. Під час матчу співробітникам стадіону неодноразово доводилося зупиняти гру для того, щоб поле змогли розчистити від снігу за лініями розмітки. Сам поєдинок закінчився з рахунком 1:0 на користь американців, а голом відзначився Клінт Демпсі.
Після матчу Луїс Пінто заявив, що це сором і ганьба для футболу та повна неповага до гри, а федерація футболу Коста-Ріки подала протест до ФІФА з вимогою переграти матч та покарати тих, хто дозволив грати за таких умов. В ФІФА протест відхилили, пояснююче це тим, що за правилами відповідний документ потрібно було подати до початку гри.
Цей епізод навряд ще колись згадали б, якби жителі найщасливішої (за міжнародним індексом щастя) країни світу не затамували образу на ФІФА та американців, які схвально коментували рішення делегатів ФІФА та бригади арбітрів не переносити гру.
Перед початком наступного матчу проти збірної Ямайки костаріканські вболівальники демонстративно повернулися спиною до поля під час виносу прапора ФІФА та дружньо показували два великих пальці опущених донизу. А коли настав день домашнього матчу проти Сполучених Штатів, горді костариканці сповна помстилися американцям. Спочатку підопічні Юргена Клінсманна були вимушені проходити паспортний і митний контроль разом із іншими громадянами та відстоювати великі черги. Потім в залі прильоту американські футболісти вислухали все, що думають про них костариканці. А згодом, жителі Сан-Хосе влаштували пробку для автобусу, що перевозив збірну США. На тому пригоди американців в Коста-Ріці не скінчилися: «зірково-смугастим» надали тренувальне поле жахливої якості та напівспущені м'ячі, а під час самих тренувань їх постійно відволікав талісман збірної – гігантська плюшева корова, яка мало не зірвала інтерв'ю Юргена Клінсманна. Костариканці домоглися свого і змучені американці поступилися в тому матчі з рахунком 3:1.
Відбір Коста-Ріка закінчила на другому з чотирьох прохідних місць, відставши від США на 4 очки. Але Луїсу Пінто та його футболістам виходу на ЧС вже було замало і вони прониклися спільним бажанням – здивувати весь світ на Чемпіонаті світу та змусити всіх рахуватися з їхньою збірною. Це бажання підтримала і футбольна федерація Коста-Ріки. Підтримала не лише словами, а і ділом. Вже через два дні після гри зі Штатами Хорхе Пінто та його помічники розпочали масштабні дослідження характеристик та показників гравців збірної, на основі яких розроблялася тактична побудова команди.
Не відмовилися костариканці від свого бажання-мети і після жеребкування, яке звело їх з трьома екс-чемпіонами світу, об’єднавши у так звану «групу смерті». Вони лише сумлінніше почали працювати.
«Коста-Ріка є організованою збірною. Федерація все робить дуже правильно. Ми почали готуватися до ЧС ще 8 вересня, коли проводили всілякі дослідження, включаючи аеробні та психічні. Мої гравці працювали з грудня минулого року, а не протягом місяця або двадцяти днів. Це нам дуже допомогло», – заявив нещодавно Хорхе Луїс Пінто.
«Так, у нашій групі зібрані великі збірні, можна сказати, що нам не пощастило із жеребом. Однак чому ж нам не спробувати зробити те, до чого ми прагнемо?», – з ентузіазмом реагував Пінто на результати жеребкування.
«У нас дуже важка група, але ми хочемо здивувати. Ми хочемо творити історію для своєї країни. У 1990-му ми вийшли у другий раунд, і зараз маємо намір повторити успіх. Це наша мрія», – заявляв капітан збірної Браян Руїс перед стартом ЧС.
Тоді ці слова Руїса сприймалися як звичайнісіньке сподівання на футбольне чудо, на яке сподівається більшість маленьких, за футбольними мірками, збірних. Але після двох стартових двох поєдинків стало зрозуміло, що за наміром пробитися до 1/8 крилося не так сподівання на везіння, як тривала і плідна праця та величезне бажання. Доки ЗМІ писали про те, як Джоель Кемпбелл не знайшов своєї фізіономії серед сотні пакетиків з наклейками, присвячених ЧС та про гравця, якого названо на честь першого президента Росії Єльцина, костаріканські футболісти виснажливо працювали, прагнучи більш серйозного відношення до себе.
Спочатку всю серйозність своїх намірів «Los Ticos» продемонстрували у матчі з Уругваєм, перегравши півфіналістів ЧС-2010 з рахунком 3:1. А потім оформили путівку в плей-офф, здолавши італійців з мінімальним рахунком. Після матчу костариканці здається раділи не так виходу до 1/8 фіналу, як тому, що провчили Маріо Балотеллі, який перед матчем заявив, що не знає жодного гравця збірної Коста-Ріки. Ледь не кожен гравець, що давав післяматчеве інтерв’ю, починав зі слів: «Тепер думаю Балотеллі вивчить декілька наших прізвищ». В останньому матчі групового етапу, Коста-Ріка розійшлося миром з англійцями 0:0.
Матчі проти збірних Уругваю та Італії настільки приголомшили футбольний світ, що в ФІФА всерйоз запідозрили костариканців у вживанні допінгу. Одразу 7 футболістів збірної Коста-Ріки, замість звичних двох, було запрошено на допінг-тест. Але серед допінг-проб позитивних не виявилося.
В ФІФА пояснили цей епізод тим, що 5 з семи футболістів не пройшли тести перед стартом ЧС, але медперсонал костариканців наче спростував цю інформацію. У будь-якому випадку футболісти та вболівальники найщасливішої країни світу ображатися на такі дії ФІФА не стали, а лише відповіли своєю грою.
В «групі смерті» збірна Коста-Ріки виявилася саме смертю, від якої постраждали імениті збірні. Зайнявши перше місце в групі, збірна Коста-Ріки «наказала довго жити» на турнірі не лише італійцям та англійцям, але й уругвайцям, які були вимушені грати в 1/8 проти грізних колумбійців. Самі ж костариканці отримали в суперники досить прийнятних греків.
В пошуках запоруки успіху гра збірної Коста-Ріки вже неодноразово розбиралася по кістках футбольними експертами та аналітиками. Всі вони як один стверджують, що головними факторами успіху костариканців є надійна гра в обороні, самовіддача, злагоджені командні дії та вдала сучасна тактична схема «3-6-1 при атаці, 5-4-1 при обороні», яка дозволяє проводити разючі контратаки.
З цим важко сперечатися. Пінто дійсно сколотив чудовий колектив, де роль кожного важко переоцінити. Воротар Кейлор Навас впевнено захищає свої ворота і за три матчі групового етапу не пропустив жодного голу з гри. Тріо центральних оборонців Уманья, Гонсалес, Дуарте втримали зіркових нападників суперників Балотеллі, Кавані та Старріджа. Флангові захисники Діас та Гамбоа встигають допомагати в захисті і, по можливості, підтримують атаку. Опорні півзахисники Борхес і Техеда нав’язують супернику боротьбу на кожному клаптику поля. Вони змогли перекрити кисень Пірло, Джерарду, Лемпарду. Атакуючі півзахисники Руїс та Баланьос створювали креатив в атаках. А нападник Кемпбелл чіплявся за кожен м’яч попереду та вимотував захисників. До того ж, гравці, що виходять на заміну, з усіх сил прагнуть виконати тренерські настанови та відведений їм обсяг робіт.
Пінто в кожному гравці розкриває його найкращі якості, що є чи не найвищим досягненням для будь-якого тренера, а обрана їм тактична схема лише сприяє розкриттю. Не дарма класики кажуть: «В футболі немає виграшних чи провальних схем. Будь-яка формація може бути виграшною, якщо всі гравці виконуватимуть свої обв’язки на полі від А до Я».
Але навряд гру «Los Ticos» можна звести лише до злагоджених командних дій, самовіддачі та вдалої тактичної схеми. Це скоріш те, що лежить на поверхні.
Більш глибоко копнув мудрий лис Оскар Табарес, який після матчу з костариканцями сказав:
«Я не знаю точної межі можливостей Коста-Ріки, але сьогодні наш суперник зіграв просто здорово. Вони були краще в тактичному плані, тренер і гравці добре реагували на ситуацію на полі. Коли вони вийшли вперед, то нібито надали нам простір для дій в тих місцях поля, де ми нічого не могли вдіяти».
Ось ці дві фундаментальні складові успіху Коста-Ріки: швидке реагування на ситуацію на полі та ліквідування сильних сторін суперника.
Якщо згадати всі 4 матчі за участю костариканців, включаючи гру із греками, то можна помітити, що «Los Ticos» продовж ігор побували в різних ситуаціях: вони вели і поступалися в рахунку, вони грали у меншості, бачили видалення та посилення в стані суперника. Але жодного разу ми не побачили їх розгубленими. Здається вони готові до будь-якого розвитку подій.
Не маючи навичок та виконавців для гри першим номером, Коста-Ріка більшість часу була вимушена діяти від оборони. Але суперникам Коста-Ріка давала грати переважно там, де ті не були спроможні створити справжню небезпеку. Тому в кожній з чотирьох проведених зустрічей, не покидало відчуття, що костариканці контролюють хід поєдинку.
Перегравши греків, збірна Коста-Ріки вперше в своїй футбольній історії пробилася до чвертьфіналу ЧС і можна з впевненістю казати, що відтепер з цією командою рахуватимуться. Тож «Los Ticos» можуть пишатися своєю збірною та проробленою роботою. Але підбивати підсумки виступів Коста-Ріки зарано, вони ще поборються з голландцями за вихід до півфіналу. І тепер слово «поборються» навряд хтось сприймає з іронією.
показати приховати