Хрестовий похід на Європу
Пам’ятаєте, коли «Парма» востаннє програвала у чемпіонаті? Не думаю.
Це було так давно, що й не згадати: 2 листопада 2013 року «Хрестоносці» вдома поступилися «Ювентусу» з рахунком 0-1. Потім – рекордна безпрограшна серія у 15 матчів, що не вдалося навіть зірковій кубковій «Пармі» 1990-х, чиї успіхи, на жаль, виявилися можливими лише завдяки фінансовим махінаціям, фальшивій документації та прихованню боргів, що призвело до катастрофи та лихоліть… Але зараз, здається, усе позаду.
На 100-річний ювілей клубу (16 грудня 2013 року) вболівальникам «Парми» обіцяли не тільки свято та пам’ятні футболки – але й незабутній сезон. Не брехали, але подробиці пізніше. Спочатку все ж декілька слів про футболку. Зазвичай, коли намагаються відтворити стиль ретро, виготовляють недолугу підробку не без додавання сучасних трендів. Але у місті найсмачнішого сиру (Parmigiano Reggiano) та шинки (Prosciutto di Parma) пішли іншим шляхом – створили, справді, автентичну форму з чистої шерсті! Виглядає неймовірно – погляньте.
Успіх пармезанців базується на трьох китах – пристрасному менеджменту президента, далекоглядності спортивного директора та майстерності тренера.
Томмазо Гірарді, бізнесмен з околиць Брешії, у 21 рік довів власну спроможність працювати у футболі з місцевим клубом «Карпенедоло», котрий з небуття вивів у професіонали. Зараз, коли йому 39, він стабільно інвестує у «Парму», хоч і без бездумної розкоші минулого: останній рік завершили з пасивом лише у 1,5 мільйонів євро. Його мета – перетворити клуб у справжнє підприємство, максимально незалежне від конкретних акціонерів та власників. Прикладом слугує «Баварія», у якої немає власника, але кожного року бюджет сягає 400 мільйонів, а 80 мільйонів прибутку розподіляються між акціонерами.
П’єтро Леонарді свого часу вдало попрацював з «Удінезе», де добре розуміють, що таке будувати гру з відтінком економії. Цей римлянин (до речі, вболівальник «Лаціо», що мені особисто дуже приємно) вважається одним з провідних представників своєї професії, який винятково знається на спортивному законодавстві та інформації по футболістах. Він уміло підбирає гідних виконавців, яких клуб може собі дозволити, а інші списали, недооцінили, прогледіли. Найяскравіші приклади – це Джовінко та Кассано. Але також варто згадати лідера захисту оріунді Палетту, невтомного та результативного півзахисника Пароло, колишнього лідера «Наполі» Гаргано, повернення голеадора Амаурі…
Роберто Донадоні багато хто хоронив як тренера після порівняно невдалого співробітництва зі збірною Італії, але планомірна успішна робота у «Пармі» повернула йому звання Маестро. Витвір наставника з Бергамо не є сталим: схема 3-5-2 чи 4-3-3, захист у три чи у чотири, більше чи менше нападників. Незмінною є філософія – ризикувати, брати на себе ініціативу з розрахунком, що вроджена фантазія Кассано все одно себе покаже.
І ось результат: за цю дивовижну 15-матчеву серію набрано 31 пункт – пармезанці поступаються лише «Ювентусу». Усього 8 перемог та 7 нічиїх, 25 голів забито (1,7 за матч) та 10 пропущено (0,7). «Парма» займає шосту сходинку, залишивши позаду таких грандів як «Мілан» з «Лаціо», та наступає на п’яти «Інтеру» з «Фіорентиною». «Хрестоносці» впевнено рвуться завойовувати Європу. І, треба сказати, тіфозі заслуговують, кожної неділі у провінції гарантуючи 12-13 тисяч глядачів на стадіоні, у той час як деякі мегаполіси з мільйонним населенням збирають тисяч по 20.
показати приховати