Гол (не) зарахували, відео не переглянули – скандал!
Найважливіше у футболі – гол, а найбільша несправедливість – якщо його не зарахували.
![](https://football24.ua/resources/photos/football/players/22x30_DIR/default_player_ava.png)
Не псуймо свято!
Футбол, звісно, славиться і філігранною технікою володіння м’ячем, і ювелірними передачами, і феноменальним дриблінгом, і гідною подиву реакцією голкіперів, та шанувальники гри мільйонів приходять на стадіон чи вмикають телевізор (комп’ютер) передусім для того, щоб насолодитися моментом, коли м’яч перетинає лінію воріт команди суперника. Саме у цей момент люди сповна дають волю своїм емоціям, з радісними вигуками і щасливими виразами облич обнімають іноді навіть незнайомців. На стадіоні, вдома, на робочому місці чи у розважальному закладі тоді панує атмосфера справжнього свята... І як же прикро, якщо з тієї чи іншої причини арбітр не зараховує гол. Мова йде не про ті численні випадки, коли рішення судді правильне, а про ті епізоди (до речі, їх теж чимало), коли м’яч забито зідно з усіма правилами гри, а рефері на центр поля не вказує. Саме з огляду на те, що дуже прикрі помилки зустрічаються досить часто навіть на змаганнях найвищого рівня, щораз більше спеціалістів, у тому числі тренерів, а також гравців і вболівальників прихильно ставляться до ідеї використання під час матчів автоматизованої (електронної) системи фіксації взяття воріт. Безумовно, така система навіть у випадку бездоганної роботи не здатна вирішити усі проблемні питання, що виникають під час поєдинків, адже неодноразово через помилки арбітрів (скажімо, при хибній фіксації положення поза грою) до взяття воріт справа взагалі не доходила. Тому також йдеться про необхідність запровадження практики негайного відеоперегляду спірних епізодів уповноваженими особами. На моє переконання, розумне застосування систем, що дозволяють мінімізувати суб’єктивний фактор у футболі, піде на користь грі мільйонів.
Справедливість чи динаміка?
Звісно, у такого підходу є і критики, які на противагу сказаному вище зазвичай запевняють, що у випадку, коли доведеться переглядати спірні епізоди на моніторах, порушиться динаміка гри. Хоча раціональне зерно у цих словах, мабуть, знайти можна, але, відверто кажучи, такий аргумент – жалюгідний, адже надзвичайно суперечливі епізоди трапляються не щоразу і навіть не під час кожного матчу. По-друге, вважаю, що значно важливіше зарахувати стовідсотковий гол, аніж дбати про динаміку гри. Якщо хтось не розділяє цієї думки, нехай (можливо, вкотре) перегляне епізод матчу 1/8 фіналу чемпіонату світу 2010 року в ПАР між збірними Німеччини й Англії, коли Френк Лемпард забив чистий гол (до речі, за рахунку 2:1 на користь німців), а уругвайський арбітр Хорхе Ларріонда його помилково не зарахував. При цьому особливу увагу варто приділити не тільки моменту, коли м’яч торкнувся газону за лінією воріт, але й виразу обличчя Лемпарда, коли він зрозумів, що взяття воріт не зафіксовано. Як відомо, англійці тоді програли.
Невже важливіше зберегти динаміку гри, ніж її закономірний хід? У протистоянні між німцями й англійцями закономірний хід не тільки сприяв би справедливому визначенню переможця цього конкретного матчу, але й, можливо, тією чи іншою мірою позначився б на подальшому перебігу чемпіонату світу...
Звісно, бувало й навпаки – зараховували м’ячі, забиті з порушенням правил. Як не згадати знаменитий гол аргентинця Марадони у ворота англійців на чемпіонаті світу 1986 року. Але й у такій ситуації в пригоді став би відеоперегляд епізоду безпосередньо по його завершенні.
У 2007 році "сучасний Марадона" - Ліонель Мессі забиває гол-копію свого "учителя" у ворота "Еспаньйола".
У цьому зв’язку можна пригадати також скандальний матч відбору на ЧС-2010 між збірними Франції та Ірландії, під час якого вирішальний гол, який позбавив ірландців права брати участь у чемпіонаті світу і вивів туди французів, було забито після того, як Т’єрі Анрі зіграв рукою. Шведський арбітр Мартін Хансон цього не помітив і гол зарахував.
До речі, тут і відео дивитися не обов’язково, адже гру рукою Анрі визнав.
Крім того, він навіть висловився за те, щоб переграти поєдинок (до цього, звісно, справа не дійшла). Та якщо б у 2009 році негайно переглянули цей епізод і прийняли справедливе рішення, то збірна Франції, ймовірно, не потрапила б наступного року в Південну Африку, де зі скандалом припинила боротьбу вже після першого етапу, фінішувавши у своїй групі останньою.
Особливо не допомагали, але, принаймні, не заважали
Альтернативою використанню технічних засобів задля зменшення результативних суддівських помилок останнім часом називають залучення до обслуговування матчів двох додаткових асистентів арбітра. І хоча працюють вони під час матчів високого рівня (у Лізі Європи) не перший рік, та багатьох схвальних відгуків ця новація наразі не отримала. І невідомо, чи отримає. Адже не завжди додаткові асистенти змогли надати важливу та достовірну інформацію арбітру, який не розібрався у тому чи іншому спірному епізоді. Однак поспішати відмовлятися від цієї практики, мабуть, таки не варто, адже нововведення, що дозволяють встановити істину чи, принаймні, сприяють її встановленню, є потрібними і корисними. Якщо ж з’ясується, що вони ще й ефективні, то у виграші зрештою опиняться усі сторони футбольного процесу – і команди, і арбітри, і уболівальники.
показати приховати