Дербі двійнят
Зустрічі АІК-а та «Юрґордена» завжди збирають рекордну для шведського вік-енду кількість глядачів.
Суперники походять із північного Стокгольму й між ними немає суттєвої вікової різниці (обидва клуби було засновано 1899 року). Така «єдиноутробність» призвела до загострення вічної суперечки якщо не за симпатії вболівальників (які здебільшого свій вибір уже зробили), то принаймні за моральну перевагу над суперником. Така «єдиноутробність» дала цьому протистоянню назву Tvillingderbyt («дербі двійнят»), а також призвела до загострення вічної суперечки якщо не за симпатії вболівальників (які здебільшого свій вибір уже зробили), то принаймні за моральну перевагу над суперником.
Загальне порівняння титулів приведе до майже рівного результату з одним цікавим нюансом: АІК виявив швидший поступ на початку 20-го століття, зате останній свій титул здобув ще 1999 року. Натомість «Юрґорден», поступившись стартом, надолужив на фініші – трьома значними здобутками у 2000-их роках. Загалом же як на свій поважний вік обидва клуби мають лише по десять чемпіонств.
Нічого дивного, що й ультрас-рух серед прихильників обох клубів зародився в один і той же час. 1981 року з’явилися угрупування Black Army (АІК) та Blue Saints («Юрґорден»).
Black Army мають репутацію чи не найвагомішого ультрас-угрупування Скандинавії – як за рівнем підтримки, так і за хуліганськими витівками. Учасники цієї групи є здебільшого вихідцями із власне Північного Стокгольму («Юрґорден» підтримують переважно східняки).
Історію Blue Saints можна розділити на два періоди. До 1997 року це угрупування було гідним конкурентом «Чорній Армії» у створенні пригод і надзвичайних ситуацій. Та от після згаданого року, коли Blue Saints змінили назву на Järnkaminerna (кличка «Юрґордена»), репутація цього руху зазнала суттєвих змін. Сьогодні вони відомі як доволі спокійна ультрас-група з британським менталітетом та чудовим репертуаром пісень.
«Юрґорден»
АІК
Марко Лютий
показати приховати