ЗІРКИ ФУТБОЛУ. Андрій Аршавін - надія росіян в Україні
Гравець, який здатен самотужки вирішити долю матчу, а у потрібний момент повести за собою партнерів. У збірній Росії таким гравцем, безперечно, є Андрій Аршавін.
А міг стати великим шахматистом
Його шлях до футбольного визнання був дуже стрімкий, однак все могло бути зовсім інакше, якби свого часу Андрій продовжував вправлятися у шашках. У цій грі йому пророкували велике майбутнє, однак Аршавін все ж вирішив обрати більше поле для спортивних баталій, аніж клітчаста шахова дошка.
Про вибір на щастя жаліти не довелось. У дев’ятнадцятирічному віці він дебютував в основній команді "Зеніта" та уже через рік виграв із командою бронзові медалі російської першості. Аршавін постійно потрапляв до списку найкращих гравців за підсумками сезону, але чемпіонський титул "Зеніту" виграти ніяк не вдавалося.
Перше російське золото і Кубок УЄФА "Зеніта"
Лише у 2007-му році пітерська команда нарешті здобула своє перше золото у російському чемпіонаті у післярадянський період. Далі чергові злети. Аршавін разом із "Зенітом" тріумфує у Кубку та Суперкубку УЄФА.
Ну а справжній фурор гравець здійснив на чемпіонаті Європи в Австрії та Швейцарії. Натхненна гра Андрія Аршавіна вивела команду Хіддінка до півфіналу, що досі залишається найбільшою вершиною російської збірної на великих турнірах. Того рого Аршавін потрапив до шістки найкращих гравців світу, і це теж безпрецедентний успіх для російського футболу.
Найдорожчий "канонір" в історії
Амбіції не дозволяли футболісту зупинятись на досягнутому. Трансферна сага із переходом у лондонський "Арсенал" тривала цілих дев’ять місяців. Врешті-решт він таки перейшов до команди Арсена Венгера, ставши найдорожчим придбанням в історії канонірів. Що із цього вийшло? Однозначно сказати важко. Феєричні виступи (4 голи у ворота "Ліверпуля" на "Енфілд Роуд" та матч проти "Барселони" у Лізі чемпіонів) Аршавін чергував із блідими поєдинками, де він нічим себе проявити не міг. Попри нестабільність, уболівальники "канонірів" полюбили футболіста, а особливо його фірмовий жест при святкуванні голів. Одна із пісень, яку фани співають на честь Аршавіна, звучить так: "Немає причин для хвилювання, адже у нас є Аршавін і хай іде до біса Адебайор".
Останній вагомий виклик у збірній
Щойно у травні минуло десять років із моменту дебюту Аршавіна у національній збірній Росії. Попри те, що впродовж останніх років його внесок в успішні виступи команди став значно меншим, на Аршавіна досі великі сподівання.
Йому уже 31, і, аби отримати ігрову практику напередодні ЄВРО, він на півроку повернувся у "Зеніт". Україно-польський чемпіонат Європи може стати останнім великим міжнародним турніром, на якому зіграє Аршавін. Завершення кар’єри футболіста не завжди нагадує красивий захід сонця, але завжди привертає до себе увагу. Цього разу Аршавін не пропускатиме два стартові матчі у групі, як на попередньому ЄВРО. Кращого шансу знову зробити сюрприз футбольній Європі годі й чекати.
показати приховати