Арсен Венгер: Маємо бути кращими за "Барселону"
![Арсен Венгер: Маємо бути кращими за "Барселону"](https://football24.ua/resources/photos/news/201212/141681.jpg?v=201603004443&w=1200&h=675&q=10)
Передсвятковий сюрприз для всіх шанувальників лондонського "Арсеналу"! "Вікно в Європу" пропонує захоплююче інтерв'ю з головним тренером "канонірів", яке мсьє Венгер дав нашим колегам з FourFourTwo.
- Наскільки еволюціонувала ваша роль у клубі за всі ці роки?
- Поступово я більше заглибився у трансферні справи і стратегію клубу. Коли ти, іноземний тренер, прибуваєш у команду, то маєш переконати усіх у своїй компетентності, а особливо якщо це такий великий клуб, як “Арсенал”. Я завжди був задіяний у процесі купівлі гравців, тому і в “Арсеналі” брав у цьому участь разом з Девідом Дейном, а тепер з Іваном Газідісом.
- Чи вважаєте ви себе хранителем клубу?
- У деякій мірі: я відчуваю себе відповідальним за його розвиток. Коли працюєш з командою ось уже 16 років, ти вже частина її історії і саме той, хто несе відповідальність за усі ті цінності, які команда сповідує. Скажімо, якщо менеджери клубу змінюються кожні 2 роки, а гравці залишаються там років по 10, то зрозуміло, що гравець матиме більший вплив на клуб. Якщо ж тренер з командою півтора десятиліття, він стає її “пам’яттю”, таким собі “жорстким диском”. І це дає тобі певний авторитет, оскільки люди починають поважатти і стиль твоєї поведінки, і те, як ти ведеш справи.
- Окресліть цінності, які сповідує “Арсенал”...
- Перш за все, клуб завжди дуже поважав свої традиції. Повага - одна із основних якостей “Арсеналу”, як і сміливість. Гадаю, призначення мене головним керманичем команди було сміливим рішенням, адже історія іноземних тренерів у “Арсеналі” далеко не завжди була успішною. У клубу завжди був новаторський підхід до усього; ми завжди були на передових у будівництві домашніх стадіонів, зокрема, нашої новоспеченої арени. Ми закупили гравців з-за кордону і виробили свій унікальний стиль гри. Ми також відкрили футбольні школи в усьому світі.
- Сміливість та новаторство крокують поряд, особливо якщо доводиться захищати те, у що віриш...
- Успіх можливий лише у випадку, якщо ти робиш те, у що свято віриш і вважаєш правильним. Клуб завжди покладався лише на власні ресурси, даючи шанси молодим паросткам і розиваючи той стиль гри, який ми вважали єдино правильним. І він приносить плоди, даючи нам стабільність на високому рівні, а вона формує довіру у команді. Хоч останнім часом нам і не щастило з трофеями, але ми завжди на висоті і є дуже близькими до тріумфу в чемпіонаті або ж Лізі чемпіонів.
- Чи бувало так, що ви відчували психологічний тиск або ж невпевненість?
- Я завжи відчуваю тиск, оскільки всі чекають від мене результату. Ти можеш бути успішним, лише якщо сам собі ставиш все нові й нові запитання і шукаєш на них відповіді, адже футбол “виріс”, став потужнішим і якіснішим. З такими командами, як “Челсі” і “Ман Сіті”, гадаю, ми маємо робити свою справу ще краще.
- Ваша освіта пов’язана з фінансами. Чи любите ви цю сферу настільки, як те, що відбувається на полі?
- Зовсім ні, я люблю футбол. Найцікавіше відбувається тільки на полі.
- Яким чином “Барселоні” вдалося так високо підняти планку за останні років шість? Чи прагнете ви досягти їхнього рівня?
- “Барселона” підняла цю планку своєю розумно вибудованою технікою, якій немає рівних. Вони були найкращими у світі останні 3-4 роки і звичайно, що ти завжди лелієш думку бути кращим за найкращих. Це те, над чим ми маємо працювати.
- Якими досягненнями у клубі ви найбільше пишаєтесь? А які моменти згадуєте з найбільшою теплотою?
- Коли ми виграли чемпіонат із доробком, який ніхто не перевершив, і, мабуть, коли я здобув свій перший титул у клубі. Вважаю, що справжнє досягнення - це коли твій результат залишається найкращим впродовж цілого сезону. Ось наш так ніхто і не перевершив.
- Які у вас стосунки з іншими тренерами?
- Тепер вже спокійніші, оскільки я навчився контролювати себе і не вступати у запеклі суперечки. Але сутички часом все ж трапляються, у мене запальна вдача, тому часом важко тримати емоції у собі.
- Вміння тримати себе у руках приходить із віком?
- Ні, гадаю, цьому сприяє досвід. Між поняттями “вік” і “досвід” є різниця. У мене є бажання бути ефективним та результативним і саме тому, мабуть, я здатний контролювати емоції, які б могли цьому завадити.
- Щодо вашої діяльності на трансферному ринку: у чому секрет успіху?
- Добре налагоджена скаутингова мережа і вміння давати людям шанс. Важливо інтегровувати кожного нового гравця до основного складу, таким чином забезпечуючи їх найкращим тренерством.
- Що думаєте про майбутнє Прем’єр-ліги? Гадаєте, їй судилося стати чимось на кшталт Суперліги?
- Існує така вірогідність, але я сподіваюся, що цього не станеться. Не думаю, що футбол готовий до цього. Це також може “знищити” таке явище, як місцева фанатська спільнота, адже “велику гру” на вихідних завжди дуже чекають і вона все ще створює ажіотаж у суспільстві. Це одна з найбільших розваг у цій країні.
- Багато ведеться розмов про гравців, що покидають команду і про час, коли вони це роблять. Чи були випадки, коли ви вважали, що гравець пішов зовісм невчасно для клубу?
- Та вони усі йдуть дуже невчасно! (Сміється)
- Це за вами останнє слово у таких випадках?
- Так, я вже не раз вирішував такі справи. Але от, скажімо, щодо Патріка Віейра і Тьєрі Анрі - вони грали у клубі багато років і коли їхній вік наближався до позначки “30”, ти вирішуєш зробити це. Але останнім часом ми прощаємося із гравцями навіть раніше. Впродовж останніх двох років ми втратили Робіна ван Персі, Алекса Сонга, Сеска Фабрегаса і Саміра Насрі. У кожному з них - чимало потенціалу, а тому ці втрати досить відчутні.
- Чи можете зупинити цю тенденцію?
- Я думаю, ми це таки припинимо, адже у нас на підході якісне молоде покоління англійських гравців, і ми намагатимемось побудувати команду навколо них. Я впевнений, що вони залишаться із нами надовго і віддаватимуть себе клубу на повну. Що мене засмучує, то це те, що у нас вже не раз була дуже конкурентоспроможна основа, яка могла змагатися на найвищому рівні. У нас був величезний потенціал, а тепер таке враження, ніби доводиться починати усе спочатку, і це пригнічує.
- Ваше бачення клубу в найближчі 10 років?
- Я націлений на велику кількість гравців власного “виробництва”. Також я хочу купувати футболістів топ-класу “ззовні”, але все ж вважаю, що першочерговим є забезпечення клубу власними гравцями, які зможуть максимально влитися у наш стиль гри.
- Чи існують якість труднощі у вашій скаутинговій мережі?
- Їх чимало, але саме цим способом нам вже вдалося роздобути чудових гравців. Ось, наприклад, у нас є Тео Волкот, Алекс Окслейд-Чемберлен, Джек Вілшер, Кіран Гіббс і Карл Дженкінсон. Це когорта дуже молодих гравців, які, тим не менше, можуть виступати на найвищому рівні.
- Чи ця когорта буде поповнюватися?
- Так, безперечно.
Переклад та адаптація Анастасії Брюквіної
показати приховати