"Чорноморець": reboot-2015
Здається, нам вже треба змиритися з тим, що чергова доволі сильна, амбітна і непоступлива бойова одиниця українського клубного футболу як мінімум тимчасово сходить з горизонту.
...І випадає зі списку «творців моди». Те, що «Футбол 24» прогнозував ще кілька місяців тому – на превеликий жаль, збулося. Для початку команду залишив її творець і по сумісництву головна рушійна сила: Роман Йосипович Григорчук абсолютно резонно проміняв одеський коньяк на його азербайджанський аналог, отримавши на додачу немало цілком робочих вигод. Хоча тут не до веселощів: підчас зимової паузи його дітище з Південної Пальміри буквально розвалюється, розсипається на очах.
Для початку команду залишив її творець і по сумісництву головна рушійна сила: Роман Йосипович Григорчук абсолютно резонно проміняв одеський коньяк на його азербайджанський аналог, отримавши на додачу немало цілком робочих вигод. Хоча тут не до веселощів: підчас зимової паузи його дітище з Південної Пальміри буквально розвалюється, розсипається на очах.
У цьому контексті відхід ключових виконавців – не головна проблема, нажаль. Адже якби в Одесі залишився Григорчук, то зосталася б принаймні невелика, але - реальна впевненість у майбутньому. «Він би точно у всьому розібрався!» - чути від фанатів «Чорноморця». І їм беззаперечно віриш. РЙГ в черговий раз все усім доказав не так давно, коли навіть після демаршу цілої низки гравців основи зумів переналаштувати синьо-чорний механізм на серйозний робочий лад і у підсумку видав цілком пристойний (якщо зважати на обставини) результат. Так, «моряки» вибули з боротьби за місця у зоні єврокубків, але не полетіли у прірву, навпаки – продовжили по мірі можливостей псувати нерви лідерам і брати обов’язкові очки у грі з командами, рівними чи слабшими за класом.
Роман Григорчук:
«Я вже знав, що покину «Чорноморець». З тих варіантів, які мав, мене зацікавила пропозиція від «Габали». Я поїхав туди, поспілкувався з людьми, поцікавився намірами. Можу сказати, що мені сподобалося. Проект «Габали» мені бачиться цікавим».
Григорчук таки пішов, прихвативши з собою свій тренерський штаб – і тепер майбутнє не бачиться настільки райдужним. Його місце зайняв Олександр Бабич, перед яким наразі стоїть два головних завдання: зуміти доказати свою профпридатність на найвищому рівні і не дозволити команді звалитися в круте піке.
Нинішній тренер з приставкою «в.о.» вже задекларував пріоритетні вектори своєї роботи на чолі одеського клубу: відкритий агресивний футбол, подальше використання напрацювань Григорчука, активна гра на флангах із залученням до атак крайніх захисників. Симпатично, аби все не впиралося у бідний кадровий ресурс.
Сергій Керницький:
«Ми дуже сподіваємося на наш новий тренерський штаб. Його склад в першу чергу підбирався з урахуванням того, хто і як раніше працював з молоддю. Бабич вже пройшов своє становлення разом з молодіжними колективами, набравшись певного досвіду. Той же Грановський успішно працював з юними гравцями, і я непогано пам'ятаю його по «Кривбасу». Упевнений, добре продемонструє свої вміння в роботі з воротарями Руденко. Всі ці тренери отримали шанс заявити про себе на вищому рівні».
З Бабичем особисто не знайомий, але за криворізьку легенду Олександра Грановського, який працюватиме помічником головного тренера, можу ручатися: з його максималізмом, сталевими нервами, непокірним характером і вмінням «виліплювати» з молодих гравців справжніх професіоналів «Чорноморець» здатен на багато. За Граном, як по-свійськи називали його вболівальники, не заіржавіє - аби давали працювати.
Прихід Бабича означає, в першу чергу, дотримання курсу на довіру власним вихованцям: хто як не колишній наставник одеських U-19 і U-21 досконально володіє інформацією стосовно клубних резервів? Признатися, ставка на молодь - варіант не гірший: вибір між зникненням першої команди (чого остерігаємося найбільше) і використанням внутрішніх «джерел підпитки» задля виживання абсолютно очевидний. Перечекати – але жити.
Олександр Бабич:
«Зараз основним нашим завданням є стабілізувати склад. Потрібно дивитися на речі реально - поки спробуємо зайняти місце в десятці. Але, як відомо, апетит приходить під час їжі, і якщо у нас буде виходити, то і завдання будуть ставитися більш серйозні».
На днях підтвердилася інформація про те, що Бабич вирішив довіритися дублерам: як мінімум п’ятеро гравців одеської «молодіжки» поповнили ряди основи. Щоправда, спрогнозувати склад оновленого «Чорноморця» - завдання нереальне. Як заміняти залізобетонно основних (і близьких до цього) Аржанова (13 матчів і 0 голів в нинішньому чемпіонаті плюс 3 матчі і 1 гол у Кубку України), Фоміна (13/3 + 2/0), Безотосного (7 + 1), Бобка (8/1 + 2/0), Гая (13/4 + 2/1), Зубейка (13/0 + 2/0; продовжить кар’єру в Росії), Ковальчука (12/0 + 3/0) – ще одне питання, вирішення якого у нового тренерського штабу потребує неабиякої вправності і кмітливості.
У розпорядженні нинішнього керманича є певний карт-бланш: над ним нічого не тяжіє, у разі поразок і провалів його хоч і не погладять по голові, але – зрозуміють. Принаймні, спробують. А при найгіршому (плюємо через плече, аби до цього не дійшло) сценарії Бабич просто повернеться на попередню посаду і продовжить виховувати молодь. Дійсно, а що можна вимагати від тренера в умовах, коли пів команди розбіглося, а ті, хто лишився, мусять миритися з фінансовою нестабільністю? Грошовим благополуччям там поки і не пахне...
Ліричний відступ. Подібну ситуацію я мав змогу спостерігати підчас роботи у криворізькому «Кривбасі». Правда, тоді головний тренер протримався до останнього, але суть в іншому: чудово розумію, що твориться в середині колективу в той час, коли в клубі не виплачується зарплатня. Футболісти – це тільки вершина айсбергу. Крім них ще є маса людей-гвинтиків у величезному механізмі під вивіскою ФК, без яких існування сучасного професійного клубу уявити неможливо: працівники прес-служби, адміністратори, водії – себто люди, які отримують свою доволі мізерну оплату праці не у заморській валюті, а у рідних дерев’яних гривнях. Мали би отримувати, але кожен раз їм кажуть: «потерпіть, ще трохи». Місяць, два, три… Важко.
Футболістам простіше: там в контрактах фігурують зовсім інші суми, які нам, пересічним громадянам, навіть не снилися. Тому до їхніх закидань про відсутність грошей всім слід відноситися набагато спокійніше. Інша справа, що там і запити набагато вищі, і витрати серйозніші – тому це природно впливає на стимули (і їхню відсутність) «вбиватися» на футбольному полі і під час навчально-тренувальної роботи. Підштовхує до зміни клубу – так точно.
…Не дивно, що все більше критичних стріл летить у бік нинішнього президента клубу Леоніда Клімова, за час керування якого «моряки» вже встигли покопирсатися у багні першої ліги. Негаразди у вигляді вильоту нині їм, звісно, не загрожують, адже на пониження вже є заслужені кандидати (хоча маю величезні сумніви у тому, що хтось з клубів у наступному сезоні втратить своє місце в УПЛ – по-перше, треба дивитися, чи колективи першої ліги мають реальне бажання і можливості для підвищення у класі; по-друге, розширення «прем’єрки» до звичних 16 команд – чим не варіант? Грозний підтвердить), але зазіхнути на Лігу Європи при зменшеній українській квоті буде вкрай складно.
Що далі? Відповімо банально: слід відштовхуватися від того, що нічого ще не втрачено. Теоретично навіть можна зачепитися за місце в єврозоні, хоча для чого нинішньому «Чорноморцю» ще й міжнародні матчі – уяви не маю. Значить, основним завданням стане будівництво абсолютно нової команди, яка буде відповідати планам і амбіціям нинішнього тренерського штабу. При цьому гріх буде не поборотися за Кубок України у двохматчевому двобої з «Дніпром», який битиметься на три фронти! А там і літо настане.
Посипати голову попелом зарано, та й непотрібно зовсім. Живі – це головне. Все інше – додасться.
Роман Клименко
П.С. Детальну розмову про сьогодення одеського клубу чекайте днями – гравець «Чорноморця» Юрій Путраш люб’язно погодився відповісти на всі актуальні питання і вже готується до інтерв’ю!
показати приховати