Чарівний футбол у чарівний вечір
Вечір вісімнадцятого грудня – один із найособливіших у році, чи не так? Прислухаєшся чи не чутно важких кроків святого, який щороку роздає кожному по заслугах. Щось магічне та незвичайне є в цьому вечорі… Навіть футбол, зіграний напередодні дня Миколая, казковий та прекрасний. Я сам бачив!
Розуміючи скільки справ є у Чудотворця, скільки домівок йому ще слід обійти, я вирішив не виглядати Миколая, натомість подарувавши дві години свого часу прем’єр-лізі. Не котрійсь із тих, псевдо-, що їх останнім часом наплодилося по всій планеті, а ТІЙ, єдиній, справжній – англійській…
Я не вболівальник і не «глор» жодної з цих команд, а тому результат матчу не мав для мене жодного значення. Важливою була лише сама ГРА. І вона вдалася. Клас, майстерність, пристрасть, уміння, характер… Англійський футбол сміливо можна брати під пахву і везти через Ла-Манш, до Парижа, в Головну палату мір і ваг…
Уже минулого року з «Манчестер Сіті» рахувалися. Хоча й ставилися все ще доволі скептично. Зневажливе словосполучення «галасливі сусіди» міцно приклеїлося до «блакитної» команди. Даремно. Зараз уже мало хто й згадає чим було «Челсі» ХХ століття. То може вже й стереотипи про «міщан» варто помаленьку відкидати?
Сілва, Агуеро, Беррі, Джеко, Насрі, Туре, Балотеллі… Які взагалі можуть бути підстави, щоби хоч якось недооцінювати команду, складену з таких футболістів? Дехто вказує на тренерську лаву. Так, у МЮ, «Арсенала», «Тоттенхема» – просто фантастичні наставники, в «Челсі», можливо, також. Але з таким підбором гравців хіба це аж настільки важливо? Манчіні – це ж не людина з вулиці, а тому з такою заявкою, яка є в «Ман. Сіті», успіх був просто зобов’язаний прийти.
Візьмімо он лише автора переможного гола – Давіда Сілву. Чемпіона світу та Європи, між іншим, якби хто забув. На епітет «чарівний» стосовно футболу мене наштовхнула не лише дата поєдинку, але й цей футболіст. Magico – іспанця тут називають лише з цією приставкою. Погодьтеся, є за що. Який антонім до слова «примітивний», хто підкаже? Такий футболіст, на мою скромну думку, міг би вести гру будь-де, наприклад у «Барселоні». Але зараз він у «Сіті», і, можливо, дивлячись на Еванса чи Джонса, дехто думає про те, що 28,5 млн. – то не така й велика сума насправді. І про те, як важко видумати все нові й нові геніальні ідея, щоби з оцими футболістами перемагати он яких…
«Арсенал» – ось яскрава протилежність «Сіті». Чудова ніби команда. Он тиждень тому переграли «Евертон». Перед тим «Віган». Ще раніше «Норвіч». Цього разу теж добре грали. Старалися. Гол навіть забили, який можна було зараховувати. Могли навіть перемогти, якби зорі добре стали. Однак рівень футболістів-гармашів на даний момент просто не дозволяє їм хоч якось конкурувати із «Сіті» на довгій дистанції. Якби дозволяв – вони б просто коштували дорожче. От і все.
Зрештою, я можу помилятися і вся причина в іншому. Можливо ґунери просто весь рік були нечемними, а тому й залишилися без подарунку від святого Миколая. Хтозна…
Фото – zimbio.com
показати приховати