"Лиси пустелі" завдяки красивому штрафному удару у виконанні Ріяда Мареза переграли Нігерію у півфіналі Кубка африканських націй.
Команди не стали довго запрягати, почавши заробляти штрафні та проводити швидкі атаки вже з перших хвилин. Вже на 7-й Алжиру вдалося створити момент: Белаілі прийняв діагональ та прострілив на дальню стійку, голкіпер Акпей пролетів повз м'яч, однак те ж саме зробив і нападник Бунеджа. На 11-й "лиси пустелі" знову загострювали біля воріт "суперорлів" – цього разу Марез завдав непоганого удару з правого краю штрафного, але його парирував Акпей. Беннасер намагався пробити з відскоку, але дану спробу заблокували захисники.
Супергол Мареза на останній хвилині у відеоогляді матчу Алжир – Нігерія – 2:1
Дуже швидко стало помітно, що Алжир переважає у просуванні м'яча та агресії, в той час як Нігерії щось створити вдається лише зі стандартів або з дистанції. Зокрема, на 18-й хвилині Авазіем замкнув подачу з кутового ударом головою над поперечкою, а на 20-й Муса пробив з-за меж штрафного по центру – без проблем для Мболі. На 31-й зі стандарту метрів з 20-ти у площину вистрілив Чуквуезе (голкіпер спіймав м'яч), а найкращий шанс відзначитись нігерійці втратили на 38-й – це Ігало завершив атаку ударом із самої лінії карного майданчика. Повз ворота.
Більш продумано "супероорли" діяли в обороні, де вдавалося тримати значну щільність, однак вона страждала від індивідуальних помилок. Так, на 29-хвилині Бунеджа просто відібрав м'яч у центрбека Омеруо, вирвавшись віч-на-віч з голкіпером, однак Акпей врятував Нігерію. На 36-й все той же Бунеджа знову вилітав на побачення, але цього разу його встиг наздогнати Коллінс – його довга нога вибила сферу з-під нападника, однак та несподівано перелетіла через голкіпера й лише дивом не залетіла у порожні ворота.
Зрештою, на 40-й хвилині Алжир добився свого. Ріяд Марез прийняв м'яч на правому фланзі, хитнув Коллінса та прострілив, м'яч зрикошетив від ноги останнього і влучив у корпус Троост-Еконгу, а від нього відскочив у порожні ворота – 1:0! З даним рахунком на табло команди пішли відпочивати.
Вболівальники ДР Конго жорстоко побили міністра спорту через виліт національної команди з КАН-2019
По перерві алжирці прогнозовано стали діяти по рахунку, наситивши центр поля та приготувавшись парирувати позиційні атаки Нігерії. Цей аспект є найслабшим у футболі "суперорлів", тому не дивно, що до 68-ї хвилини нічого небезпечного біля воріт Мболі їм створити не вдалося. Взагалі. Втім, і Алжир не поспішав карати суперника за проблеми при просуванні м'яча – можна згадати хіба що штрафний на 62-й, коли "лиси пустелі" виграли підбирання і завершили епізод неточним ударом Фегулі з лінії карного майданчика.
На 69-й хвилині нігерійцям неймовірно пощастило. Етебо у відчаї наважився на дальній постріл аби-куди, однак вийшло невдало – від м'яча спочатку відвернувся Ігало, а потім його політ заблокував Манді. Втім, "суперорли" помітили, що сфера влучила центрбеку Алжира в руку, а той ще й знаходився у власному штрафному майдачнику. Повтори підтвердили цей факт і вболівальникам, і арбітру, який призначив пенальті. Одіон Ігало на 73-й впевнено його реалізував – 1:1!
Гравець Алжиру схопив руку Заха і вдарив себе в обличчя – симуляція дня з КАН-2019
Гол нігерійців дещо вибив гру з колії. Футбол став дещо хаотичним, що позначилося і на кількості, і на якості моментів – у алжирців до 85-ї хвилини була лише неприємна подача зі стандарту, а у їх суперників можна згадати хіба що нескладний дальній удар Івобі. На 86-й Оньєкуру міг покарати "лисів пустелі" за інертність, увірвавшись на правий край штрафного та пробивши по воротах – вийшло занадто високо. Фегулі відповів своїм ударом з меж карного майданчика, але і йому забракло точності.
Арбітр додав чотири хвилини до основного часу, і Алжир використав їх на повну. На 90+3-й дальній удар Беннасера шокував трибуни, адже м'яч влучив прямісінько у поперечину. На 90+4-й у штрафний збірної Нігерії прорвався Марез, але його в останній момент встиг зупинити Авазіем. Втім, алжирцям одразу вдалося заробити стандарт на самій лінії карного майданчика. Його, звісно ж, взявся виконувати Марез. Вінгер Манчестер Сіті влучив у лівий кут точно під стійку – 2:1! Алжир святкував перемогу.
У фіналі КАН-2019 "лиси пустелі" зустрінуться зі збірною Сенегалу. Матч відбудеться 19 липня у Каїрі.
Сенегал переміг Туніс у матчі з двома нереалізованими пенальті та вийшов у фінал КАН-2019
Алжир заслужив на фінал
Якщо зайти на сайти із розширеною статистикою і подивитися на сухі цифри, то можна здивуватися перемозі Алжиру. Команда Джамеля Бельмаді менш часто і точно била по воротах, відстала за кількістю ключових передач, вийшла уперед завдяки автоголу, а перемогла ударом зі штрафного на останній секунді. Втім, для коректної оцінки гри "лисів пустелі" потрібно дивитися на якість виконаної роботи – а в цьому плані у них була гігантська перевага.
По перше, слід зазначити, що Алжир знову грамотно використав наявність креативних півзахисників. Араби тримали ініціативу й проводили свої позиційні атаки через просуваючі передачі: так, лише 4 з 16 передач Фегулі в останню третину можна класифікувати як пас на ближнього – всі інші були довгими діагоналями або вертикалями в район штрафного. У руйнівника Гедіури 6 з 9 пасів у цю зону були просуваючими, у центрбека Бенламрі – 10 з 11. Якісні відкривання по флангах з боку фулбеків та вінгерів робили ці переведення ефективними, а готовність форварда Бунеджа чіплятися за всі м'ячі дозволяла просто пуляти їх уперед. Позиція Беннасера поближче до карного майданчика при цьому зв'язувала позиційні атаки й допомогла утримувати контроль на зоною підбирання.
Власне, так алжирці й створили свої найкращі моменти – вони відбувалися або після передач з флангів, або після активної роботи нападника. Наприклад, автогол Троост-Еконга прийшов після переведення атаки алжирців на правий край і прострілу Ріяда Мареза. Останній уособлював ще одну перевагу "лисів пустелі" – вони якісніше працювали в індивідуальних епізодах.
По-перше, алжирці не поступилися у боротьбі, що у матчі проти фактурних нігерійців дуже непросто. 56:47 за виграними єдиноборствами, 14:14 за верховими дуелями, 9:8 за відбираннями без контакту, 17:13 за контактними відбираннями (76% проти 63% за успішністю) – Нігерія так і не змогла в повній мірі реалізувати свою фізичну міць. По-друге, підопічні Джамеля Бельмаді якісніше працювали при дриблінгу – і тут важлива не сама цифра (8:4 за успішними спробами), а місце, в якому вдалося пройти суперника. Алжирці обігрували "суперорлів" у ключових зонах.
Зрештою, варто відзначити і характер "лисів пустелі". У першому таймі вони змогли нав'язати Нігерії власні умови гри, а коли та почала прокидатись – забили гол. У другому таймі атакувальна гра Алжира розладилась, але в обороні все працювало як годинник; Нігерія нічого не мала до свого випадкового пенальті й мало що показала після нього. На останніх же хвилинах дуже непростого фінального відрізку матчу команда зуміла зібратись і вирвати перемогу – не без фарту, але перед голом Беннасер пробив у поперечку. Араби хотіли і араби добилися свого.
Таким чином, збірна Алжиру довела справедливість своїх претензій на фінал. Підопічні Джамеля Бельмаді продемонстрували якісну організацію позиційних атак через розтягування оборони суперника, просуваючі передачі та використання сильних сторін своїх лідерів – зокрема, в технічному плані. "Лиси пустелі" краще грали у власне футбол, хоча й у боротьбу не поступилися. Зрештою, вони проявили характер, а Фортуна тільки таких і любить. Сенегалу у фіналі не позаздриш.
Нігерія не стрибнула вище голови
Ще на груповому етапі було помітно, що "суперорли" важко виглядають проти добре організованих команд – зокрема, Нігерію бив сенсаційний Мадагаскар. Втім, певний клас, характер і частка фарту як у конкретних матчах (3:2 з Камеруном), так і при жеребі (ПАР в 1/4) дозволили протягнути аж до півфіналу, де по-справжньому зіграний суперник взяв своє по праву сильного. Нігерійці програли Алжиру за всіма пунктами.
По-перше, підопічні Германа Рора жахливо атакували, хоча чисто статистично вони навіть частіше били по воротах (8:11). Якість цих ударів була низькою: з чотирьох пострілів у площину лише один проведений з меж штрафного (пенальті), а інші три були виконані з дальньої дистанції – слабенько і по центру, без проблем для Мболі. Ще два заблокували алжирські захисники.
КАН-2019: вісім невдах групового етапу – хто і чому поїхав додому
Такі високі дистанції більш-менш точних ударів по воротах виявили неспроможність нігерійців відкрити собі достатньо широкий простір. Як наслідок, усі п'ять пострілів з меж карного майданчика виявились дуже поспішними і неточними – і більшість з них пройшла з крайніх зон. Все це було спричинено слабкою системою позиційного наступу. Заточені на контратаки фізично потужні та швидкі нігерійці збиралися якісно відпрацювати позаду та покарати суперника на зустрічних курсах, однак Алжир занадто добре володів м'ячем, контролюючи усі підбирання.
Головною чеснотою нігерійців на турнірі називали вмілі дії в обороні. У матчі проти "лисів пустелі" це знову було помітно: команда винесла 19 передач у штрафний, заблокувала 10 кросів і 1 удар, не поступалася за єдиноборствами й читала гру на рівні свого суперника – 7:7 за перехопленнями. План "суперорлів" полягав у максимально щільному розташуванні – в середині першого тайму та протягом більшої частини другого це дійсно працювало. Проблема полягала в тому, що за обороною не було контратакувальної фази, а самі захисники при цьому добивали стрункість побудов індивідуальними помилками.
Чого лише коштують два виходи Бунеджа віч-на-віч за сім хвилин – втім, програні підбирання та слабка гра в індивідуальних епізодах також зробили вагомий внесок у поразку "суперорлів". Автогол прийшов після того, як Марез легко хитнув Коллінса на фланзі, а переможний штрафний "лисів пустелі" став наслідком відсутності контролю над другим темпом атаки Алжиру.
Нігерія мала схожі з Алжиром умови для реалізації своїх найкращих якостей. Араби також старалися грати пощільніше й також не були ідеальними в окремих епізодах в обороні, часто збиваючись на тактичні фоли. Втім, "суперорлам" не вдалося створити реальних проблем супернику, а єдиний їх гол став наслідком неймовірного фарту. Слабкість позиційного наступу та заточеність на контратаки не могла довго рятувати команду Германа Рора, хоча Фортуна тягнула її навіть у півфіналі. Втім, вона посміхається сміливим, а більш агресивним і зіграним виявився саме Алжир.
Ріяд Марез – герой
Чисто статистично Ріяд знову не був лідером "лисів пустелі", але це той випадок, коли цифри брешуть. У капітана збірної Алжиру всього один обіграш, два постріли по воротах і жодного ключового пасу – не густо, як для найкращого футболіста матчу. Втім, саме його активні дії подарували арабам фінал Кубку африканських націй. Марез зробив різницю на полі, позначивши індивідуальну перевагу над Нігерією.
Гвардіола відверто оцінив перспективи Мареза залишитись в Манчестер Сіті
Вінгер Манчестер Сіті прекрасно рухався по полю, регулярно відкриваючись і просуваючи атаку уперед по правому флангу. Це призвело до першого удару Алжира в матчі й до автоголу нігерійців – в обох випадках їм передували відкривання Мареза на краю атаки та його розхитування опікуна. Крім того, Ріяд і сам непогано виконував функції диспетчера – так, з 16 пасів в останню третину поля половина являла собою діагоналі або вертикалі на середню та далеку відстань.
Зрештою, варто відзначити характер Мареза. Ще у чвертьфіналі було помітно, що в найскладніші моменти матчу Ріяд бере ініціативу на себе, але тоді відзначитись голом йому завадила Фортуна. У поєдинку проти Нігерії хавбек не зрадив собі, увімкнувши індивідуальну майстерність на фоні критичних моментів: перед результативним прострілом "суперорли" почали перехоплювати ініціативу, а переможному стандарту передував сміливий прорив Мареза до карного майданчика – тоді врятував Авазіем. Втім, від магічної лівої ноги алжирського капітана голкіпера нігерійців в цей вечір ніщо не могло врятувати.
Показово, що на 90+5-й хвилині у жодного з алжирців не було і краплі сумніву щодо того, хто виконуватиме останній штрафний. Команда делегувала право стати героєм своєму капітану – а той не підвів. Красень!