Знову на європейський стілець
«Торіно» повертається після 20-річної відсутності у єврокубках (не враховуючи Інтертото 2002-го).
«Торіно» повертається після 20-річної відсутності у єврокубках (не враховуючи Інтертото 2002-го).
Як відомо, право зіграти у Лізі Європи здобула «Парма», але, поки клуб не позбудеться боргу, який не визнає його керівництво, у турнірах УЄФА пармезанці виступати не будуть. Отже, пенальті, який у останньому турі не реалізував Алессіо Черчі, не став фатальним, і «Гранатові» мають вийти на поле сьогодні ввечері, щоб зійтися у протистоянні зі шведською командою з логопедичною назвою «Броммапойкарна». Самого Черчі у складі не очікують, а, можливо, він взагалі залишить Турин, якщо буде знайдений ціновий компроміс між потенційними покупцями та президентом Урбано Каїро.
З приводу довгоочікуваного повернення варто згадати трохи з єврокубкової історії туринської команди.
Вперше «Торіно» виступив у міжнародному турнірі у 1936 році – звичайно, мова йде про славнозвісний Кубок Мітропи, Кубок Центральної Європи, що на той час був аналогом Ліги Чемпіонів. Італія виставила команди, які зайняли перші чотири місця за результатами попереднього сезону: «Болонью», «Рому», «Торіно» та «Амброзіану». «Гранатові» обіграли «Берн» (4-1 та 7-1), але поступилися «Уйпешту», у складі якого виступали п’ятеро віце-чемпіонів світу – як раз тоді були золоті часи угорського футболу. Саме Кубок Мітропи став єдиним міжнародним трофеєм у історії «Биків», але уже у відродженому форматі 1991 року, коли учасниками були представники нижчих центральноєвропейських ліг: у фіналі обіграли «Пізу» з рахунком 2-1 у овертаймі.
Останнього разу «Гранатові» виступали у Європі по-серйозному у розіграші Кубку кубків 1993-94: в 1/16 фіналу вибили «Ліллестрем», в 1/8 – «Абердін», але у 1/4 натрапили на майбутнього переможця – «Арсенал» (0-0 вдома, 0-1 на виїзді). А найбільший європейський успіх стався незадовго до цього – у сезоні 1991-92 у Кубку УЄФА, коли «Торіно» під керівництвом Емільяно Мондоніко зустрівся у фіналі з «Аяксом» Луї Ван Гаала. На шляху до вирішального поєдинку «Бики» подолали «Рейк’явік», «Боавішту», «АЕК», данський «Б1903» та «Реал» у півфіналі! Вдома мадридці перемогли 2-1, але у Турині захисник Паскуале Бруно не дав грати Бутрагеньо, і вирішальними стали автогол Рочі та точний удар Луки Фузі – 2-0! Головними зірками тієї команди були Лентіні, Казагранде, Маркеджані, Шифо, Краверо…
Фінал складався з двох зустрічей: у першому матчі у Амстердамі амбіційні гості тиснули, обстріляли усі штанги та перекладину, але так і не змогли відкрити рахунок (0-0), у Турині також переможця не виявили (2-2), але трофей відійшов «Аяксу» згідно відомого правила. Амстердамський матч не обійшовся без скандалу: тренер «Гранатових» підняв стілець над головою як штангу у знак протесту, коли арбітр не призначив пенальті на користь його команди (за сумнівний фол на Краверо). Цей жест став символічним, і, коли у 2011 році Мондоніко перебував у лікарні і боровся з раком, тіфозі зібралися на історичній арені «Філадельфія» зі стільцями – на знак підтримки улюбленого алленаторе.
Саме такий образ стоїть перед очима, нинішнього тренера «Торіно» Джамп’єро Вентури: «Я не можу забути розлюченого Мондоніко у тому матчі… Насправді, мені цікаво, як стілець взагалі міг опинитися біля газону». Сьогодні 66-річний наставник дебютує у єврокубках. Подивимося, який «стілець» він залишить після себе.
показати приховати