ЗІРКИ ФУТБОЛУ. Роббі Кін - мандрівний ірландський ідол
У сучасному футболі таких нерідко називають зрадниками. Сьогодні фанати на тебе буквально моляться, а завтра спалюють футболку із твоїм прізвищем і ненавидять тебе до глибини душі.
Залишатись вірним одному клубу, усю довгу професійну кар’єру - справа непроста. За гроші можна купити усе, у футболі XXI століття ця фраза актуальна як ніде. Ірландець Роббі Кін за 15 років встиг пограти у 10-ти командах, у деяких навіть по другому колу. Але його ніколи і ніхто не називав зрадником.
Так з нього кепкували, співставляючи фрази, які казав футболіст на кожній наступній презентації. Мовляв, грати за "Інтер", "Тоттенхем", "Ліверпуль" чи "Лос-Анджелес Геллексі" - ледь не мрія усього його життя. Та що поробиш, - такі сьогодні реалії. Футболісту, а якщо це зірка світової величини, потрібен позитивний імідж і грамотна реклама, інакше на нього не ходитимуть. Та як би він не клявся у любові до свого нового клубу, про лицеміра миттю забудуть, якщо він не буде сумлінно відробляти грошей, які йому платять. Роббі Кіна це не стосується.
Багато забивати ірландець почав ще на зорі своєї кар’єри. Він ніколи не цурався важкої праці, а на Батьківщині, на острові гордих людей, заробив репутацію свого, скромного і близького до простих смертних хлопця.
Уже в 17 років Роббі потрапив на олівець до "Ліверпуля", та замість європейського гранда Кін обрав скромний "Вулверхемптон". Ігрова практика для нападника була важливішою за солідну зарплату і престижне місце роботи. Свої гроші він ще заробить, зароблять і його колишні клуби. Скитання хлопця із Дубліна Європою коштувало командам, в яких грав Кін, близько 70-ти мільйонів фунтів, а кожен другий трансфер ставав рекордним як не для клубу, так для усього чемпіонату. Звісно ж, сам футболіст від таких частих переїздів лише страждав, втрачав авторитет, а заодно - і місце в основі. І зрештою, утомившись від постійних оренд, втік зі старенької Європи до Америки. Нехай за довгим карбованцем і у далеко не найпрестижніший чемпіонат. Туди, де в ціні кіно, а футбол так - розвага для багатих. У "Лос-Анджелес Геллексі" він - зірка, практично свій, але не ідол.
Та як би там не було, у Роберта Девіда Кіна є місце де йому завжди раді, де він жива легенда і невід’ємний гвинтик механізму. В національній збірні Ірландії нападник виступає ще з 1998-го року, а за кількістю матчів у зелених кольорах поступається лише голкіперу Шею Гівену. А от хто лідирує в бомбардирських перегонах ірландців - тут усе зрозуміло. 53 м’ячі - судячи з усього, рекорд Кіна залишатиметься вічним. Підняти планку ще вище лідер збірної спробує на цьогорічному ЄВРО, куди горда острівна нація пробилась уперше за останні 24 роки. Можливо, це буде останній форум у його житті, хтозна. В Україні та Польщі йому є, що доводити, але своїй нації він уже все довів.
показати приховати