Герой дня: Грузія проти нього не мала жодних шансів – був зіркою легендарного Атлетіка, роздягнув "хлопчиків у трусиках"

Луїс де ла Фуенте

Вік: 63 роки

Амплуа: головний тренер

Статистика у збірній Іспанії: 14 перемог, 2 нічиї, 2 поразки

Arsene Who? – здивовано перезиралися вболівальники лондонського Арсенала у 1996-му, коли їхню команду очолив молодий француз із чемпіонату Японії. У багатьох схожа реакція зараз, коли вони намагаються вимовити і запам’ятати ймення головного тренера збірної Іспанії. А поміж тим команда під його керівництвом провела майже два десятки матчів, зазнавши лише двох поразок, вигравши Лігу націй і пробившись до чвертьфіналу Євро-2024. Пора нарешті познайомитися.

Гол без ударів в площину у відеоогляді матчу Іспанія – Грузія – 4:1

Взагалі-то Луїс де ла Фуенте – зовсім не ноунейм. У нього пристойна ігрова кар’єра, а також немало здобутків, яко тренера, у юнацькому секторі. Але оскільки свої виступи на рівні Ла Ліги він завершив ще на початку 90-х і згодом два десятиліття тренував заштатні клуби, а також юнацько-молодіжні збірні Іспанії, його ім’я було на слуху лише серед доволі обмеженої аудиторії.

Репутацію футболіста високого рівня захисник де ла Фуенте заробив собі в Атлетіку Більбао. Тоді він ще леліяв розкішні вуса і густу шевелюру. У першій половині 80-х баски під керівництвом тренера Хав’єра Клементе були грізною силою іспанської ліги. Вони нав’язували щільну конкуренцію Реалу та Барселоні. У воротах стояв молодий Андоні Субісаррета, у захисті, разом із нашим героєм, виділявся жорстокий Андоні "М’ясник із Більбао" Гойкоечеа, а в нападі чатували свого шансу Даніель Руїс та Мануель Сарабія. Два сезони поспіль – у 1983 і 1984 роках – цей Атлетік брав чемпіонство Прімери, змушуючи Реал задовольнятися лише "сріблом". А у фіналі Кубка Іспанії-84 пограбував Барселону.

У 1987-му Луїс де ла Фуенте став гравцем Севільї, за яку відбігав ще чотири непогані сезони. Закінчив у скромному Алавесі 93/94. Майбутньому наставнику на той момент було лише 33 роки. Тренерську діяльність розпочав наприкінці 90-х, очоливши такий собі Португалете. Далі – ще один невідомий клуб, після якого йому довірили роботу в Більбао Атлетіку – резервній команді басків. На старті кампанії 2011/12 Луїса запрошують у черговий небайдужий йому проект – Алавес, який переживав тоді найскрутніші часи, вилетівши до Сегунди В. Старт – не фонтан. Лише чотири перемоги в одинадцяти турах. У середині жовтня терпець керівників клубу луснув – де ла Фуенте вказали на двері.

Можливістю попрактикуватися "на кішках" ентренадор-початківець скористався сповна для накопичення базового досвіду. У 2013-му він прийняв куди солідніший виклик – очолив збірну Іспанії U-19. І з того часу розпочинається золота ера де ла Фуенте. З юнаками він став чемпіоном Європи-2015, обігравши у фіналі збірну російських хлопчиків у трусиках – 2:0. А у 2019-му, вже зі збірною U-21, повторив це досягнення, здолавши опір німців. Також Луїс може занести собі до активу виступ на Олімпійських іграх-2020 у Токіо, де взяв з Іспанією срібні медалі (чемпіонами стали бразильці).

Головну збірну своєї країни він підхопив у кризовий момент, коли навкруги панувало розчарування передчасним вильотом із Кубка світу в Катарі. Там Фурія Роха несподівано поступилася Марокко вже в 1/8 фіналу, тож Луїса Енріке з ганьбою відправили у відставку. Спершу де ла Фуенте виглядав абсолютно тимчасовим варіантом перед призначенням когось "більш статусного". Але минав час, бритоголовий "ноунейм" не дозволяв засумніватися у своїй кваліфікації і знову вивів Фурію на переможні рейки.

Іспанська федерація вчинила правильно двічі. Вперше – коли довірилася фахівцеві на довшій дистанції. Вдруге – пролонгувавши з ним співпрацю перед стартом Євро. Луїс отримав контракт аж до ЧС-2026 включно. Відповідно, спокійно зосередився на своїй роботі, а команда зайвий раз впевнилася в авторитеті теперішнього наставника.

Станом на сьогодні Іспанія – єдина збірна, яка виграла всі свої матчі на турнірі. У неї друга атака (Німеччина забила на гол більше) і абсолютно найкраща оборона (один пропущений). По воротах Грузії іспанці завдали аж 34 удари, і якби не чергова парочка складних сейвів Мамардашвілі, рахунок міг би стати вдвічі більшим. Зрештою, якщо вже завершувати свій виступ на Євро, то тільки від такої потужної Іспанії. Програвати команді де ла Фуенте боляче, але зовсім не соромно.

Герой дня: перекрив Спаллетті кисень, а Спартак втопив у болоті – єврокубки від цього лише виграли