ЗІРКИ ФУТБОЛУ. Гвардіола - філософ від футболу
Мова про Академію каталонської “Барселони”, справжню кузню футбольних талантів. Тут разом із іншими дітлахами свого часу перейняв філософію гри він. Той, про кого вже можна знімати кіно - Пеп Гвардіола.
"Наша філософія дуже проста: немає м’яча - немає пасу, немає пасу - немає контролю, немає контролю - немає футболу. Ніхто не може бігти швидше, ніж летить м’яч".
Сценарій написав Кройф
Сценарій фільму вже готовий. У нього був мудрий вчитель - Йохан Кройф. Саме летючий голландець заклав фундамент гри, у яку вже 20 років незмінно грає “Барселона”. Впливовий друг - Роберто Баджо - показав Гвардіолі, наскільки близько можна підійти до досконалості. Сім’я дає натхнення до творчості, а невдачі та поразки загартовують більше, ніж перемоги та тріумфи. Три з половиною роки тому Пеп очолив рідну команду та ретельно передає гравцям ті майже канонічні знання, завдяки яким “Барселона” є чимось більшим, ніж просто футбольний клуб.
"Можливо, колись “Барселона” і буде грати по-іншому, але не при мені. Я розумію футбол саме так, і поки я тут, ми будемо продовжувати грати у тому ж стилі. Я не можу нав'язувати гравцям те, у що сам не вірю".
Одинадцять друзів Оушена
У нього є команда - 11 друзів на полі. Атмосфера у колективі - те, що чи не насамперед взявся налагоджувати Гвардіола, коли став головним тренером “блаугранас”. Самуель Ето’О та Златан Ібрагімовіч - найголовніші жертви, на які пішов Пеп для того, аби “Барса” стала командою друзів. Коли у роздягальні вдалося навести порядок - Гвардіола взявся за футбольне поле.
На щастя, передавати магію на зеленому газоні було кому. У нього є головна зброя. Той, кого, за словами легендарного Христо Стоїчкова, можна зупинити лише за допомогою кулемету - Ліонель Мессі. У нього є капітан. Той, хто об’єднує команду в один кулак на футбольному полі - Карлес Пуйоль - справжня скеля на підступах до воріт “Барси”. І найголовніше - у нього вже є наслідник - Хаві Ернандес. Футболіст, який своєю грою дуже нагадує самого Гвардіолу-гравця. З однією лише різницею. У Хаві на полі є ідеальний помічник, якого свого часу не було у Пепа - Андрес Іньєста.
"Мої гравці - безцінні. Я не знаю, скільки титулів у підсумку ми виграємо, але це в жодному разі не змінить мою думку про них. Найкращий приклад для молодих гравців - це Андрес Іньєста. Для того, щоб чудово грати у футбол, йому не потрібні ні татуювання, ні фарбоване волосся".
Пеп vs Жозе
Але вам не здається, що про щось ми забули згадати? Те, без чого “Барса” Гвардіоли не вважалась би найкращим еталоном футболу. У Пепа є гідний опонент. Той, кого він не втомлюється "грабувати". Ні, Гвардіола не злодій, він просто забирає те, що не проти отримати й інші. Перед призначенням Пепа на посаду тренера “Барси” керівництво клубу всерйоз розглядало як варіант кандидатуру Жозе Моурінью.
Утім, ентренадором став таки Гвардіола. І от уже впродовж четвертого поспіль сезону він доводить, що зовсім невипадково опинився на тренерсьому кріслі “блаугранас”. І доводить не порожніми балачками, а численними титулами та грою свого дивовижного оркестру. А що із цих двох компонентів футбольної величі важливіше - вирішувати вболівальникам.
"Програвши фінал, можна залишитись найкращою командою у світі. Але тільки вигравши його, можна стати частиною вічності".
показати приховати