Зінедін Зідан: Мене у Бразилії камінням не закидали б
Шлях Зінедіна Зідана до його величі проліг через Бразилію: спочатку був тріумфальний фінал мундіалю-1998, а потім чвертьфінал світової першості у 2006 році. Шостого грудня цього року під час жеребкування фінальної частини мундіалю-2014 доля Бразилії знову була в руках легенди французького футболу.
- Які відчуття під час перегляду чвертьфіналу чемпіонату світу 2006 року проти збірної Бразилії, де Ви продемонстрували неймовірну гру?
- Прекрасні. Чесно скажу, я нечасто переглядаю матчі з моєю участю, проте хороші спогади швидко полонять голову. Того дня на полі відбувалось щось магічне, яке відчував і я, і мої партнери. У нас справді було чудове покоління гравців. Прекрасний період моєї кар'єри.
- Ця гра стала апогеєм Вашої кар'єри?
- Так кажуть, проте, щиро кажучи, я непевен. У тому матчі я якнайкраще продемонстрував свою майстерність. Я не знаю, що таке апогей кар'єри. Думаю, що були також інші моменти, які принаймні заслуговують конкурувати з тим матчем.
- Хіба збірна Бразилії не була Вашим натхненням?
- Коли розмовляю з колишніми футболістами на тему Бразилії, то вони вважають бразильців хорошою футбольною нацією, і не більше. Проте мене особисто бразильці завжди надихали. У матчах проти "пентакампеонів" мені вдавалося підвищувати свій ігровий рівень, як і моїм партнерам. Коли ми грали проти Бразилії, то нам здавалось, що ми здатні на будь-що. Нас ніколи не вважали фаворитом в іграх з ними і це нам зіграло на руку.
- У цих двох іграх Ви фактично принизили Бразилію, проте бразильці, здається, не тримають зла на Вас?
- "Принизили"... Напевне, трохи засильно сказано. Ми просто перемогли. Я не допускаю думки, що вони мають на мене зуба. Щораз коли я бував у Бразилії мені здавалося, що люди навіть зачаровані тим, що я продемонстрував в іграх проти "пенткампеонів". Мене там камінням не закидали б... Між іншим, нещодавно я випадково зустрів наставника збірної Бразилії 1998 року Маріо Загалло і його слова мене приємно вразили. Він сказав, що якби він міг вибирати у збірну одного небразильця, то він би обрав мене. Такі слова від Професора Загалло - справжній комплімент.
- Можна сказати, що Ваша майстерність має бразильський почерк?
- Так. Коли у дитинстві я грав зі сусідськими хлопцями у футбол, то ми влаштовували "чемпіонати світу". І за "збірну" якої країни було найбільше охочих виступати? За Бразилію. Тож ця країна завжди була частиною мого життя. А потім і мрія здійснилася. Я виступав на справжньому чемпіонаті світу і у мене був шанс зустрітися зі збірною Бразилії. І я сказав собі: «Ось так. Насолоджуйся цим. Нічого страшного, якщо ми навіть програємо. Отримай кайф! А коли вдається Бразилію ще й здолати, то це особливий момент, про який варто згадати у кінці своєї кар'єри".
- Який Ваш найперший спомин про бразильський футбол?
- Дуже добре пам’ятаю чемпіонат світу 1982 року. Мені тоді було лише 10 років, проте я й досі тримаю у пам’яті таких як Сократеса, Зіко, Жуліо Сезара у тих жовтих футболках. У тій команді було стільки зірок.
- Який бразильський гравець найбільше Вас вразив?
- Можна назвати багатьох. Однак серед них для мене найкращий той, з яким мені довелося грати пліч-о-пліч у мадридському "Реалі". Це Роналдо.
- Що першим спадає на думку, коли чуєте "Бразилія"?
- Святкування, відчуття радості і щастя, жовта футболка! Суцільне блаженство. Крім того, бразильська публіка розуміється на футболі. Думаю, що мундіаль-2014 стане прекрасним турніром з багатьма класними гравцями.
- Франція також у Бразилії. Як оціните відбірний турнір "триколірних"?
- Потрапили на чемпіонат світу - це і є хороша новина. Без Франції просто не можуть відбуватися мундіалі. Процес самого відбору вже у минулому, тож важливий підсумок відбору, про який і пам’ятатимуть.
- Потрапивши на мунділь з труднощами, французам буде легше у подальшому справлятися з викликами?
- Однозначно. Гіркий присмак кваліфікації вже у минулому. Пройшовши такі терни, кожен гравець каже собі: "Нам це вдалося!" Тепер на носі інший турнір. Є час для підготовки, адже мундіаль починається за півроку після закінчення кваліфікації. Ось тепер слід бути готовим на всі сто: і фізично, і морально. Тепер необхідний зовсім інший настрій. Думаю, що збірна Франції буде готова до червня.
- Які шанси у французів?
- Непогані. Проте повторюю, що всі повинні бути готові, коли настане момент істини. Можна багато говорити на тему, у якій формі гравці тепер. Однак команда повинна бути боєздатна і готова через шість місяців, щоб добитися високого результату. У збірної Франції є гравці, які здатні на успіх.
- Які відчуття, коли виграєш чемпіонат світу?
- Мундіаль - це вершки. Це пік! Вищого вже нема. Кожен мріє взяти участь у цій події, проте це вдається небагатьом. Коли потрапляєш на світовий форум, то ціллю стає бажання якнайдалі пройти, дійти до фіналу, перемогти, забити гол... Якщо все це вдалося, то це вершина. Це найбільша мрія кожного гравця.
- Яке значення має цей трофей для самої країни команди переможця?
- Велике. Ми у цьому переконались у 1998 році. Прекрасно, що футбол зближує людей. Це нам вдалося, принаймні на деякий час, коли люди вийшли на вулиці. Можна сказати, що за допомогою спорту нам вдалося створити щось унікальне.
- Фаворитів на титул у Бразилії маєте?
- Хотів би, аби титул здобула європейська збірна, проте у мене нема конкретних фаворитів. На такому рівні нема хлопчиків для биття. Раніше був великий розрив між великими збірними та рештою учасників, а тепер він суттєво зменшився.
Інтерв’ю ФІФА переклав та адаптував Андрій Холявка
показати приховати