Збірна Данії: "Данський динаміт"
Змусили говорити про себе
За свою більш, як сторічну історію, національна збірна пережила чимало невдач. Ще на початку XX століття напіваматорський колектив задавав моду на перших офіційних Олімпійських іграх - із Стокгольма та Лондона “червоно-білі” повернулись із сріблом. Та згодом про перспективну футбольну націю усі забули, забули на кілька десятиліть.
Лише в 1964-му Данія змусила знову заговорити про себе, але пошепки.
Із іспанського форуму, який зібрав усього чотири команди, скандинави повертались ні з чим, а точніше із шістьма пропущеними м’ячами і лише одним забитим.
Капітан Сімонсен
Вибухнути наповну команда, тоді уже відома як "данський динаміт", зуміла на єврофорумі 1984 року. До Франції Зепп Піонтек привіз солідний колектив - команду, яку вів уперед власник "Золотого м’яча", єдиний в історії данського футболу. Та що там данського, крім Алана Сімонсена, приз від "Франс Футбол" не діставався жодному скандинаву.
Саме Сімонсен вивів Данію на той чемпіонат Європи - на знаменитому "Уемблі" форвард "Чарльтона" перетворив родоначальників футболу на телеглядачів майбутнього форуму. Та, за іронією долі, у фінальному раунді лідер збірної зіграв лише 44 хвилини. В матчі-відкритті проти французів, який скандинави програли 0-1, Сімонсену зламали ногу.
І балканців, і бельгійців
Травма ключового гравця не змусила Зеппа Піонтека відмовитись від тактичної схеми 4-3-3. Голкіпер Оле Квіст, до слова, в бойовій обоймі був єдиним представником данського чемпіонату. А от для двадцятирічного Мікаеля Лаудрупа, майбутньої зірки світового калібру, чемпіонат у Франції став справжнім бойовим хрещенням. В атаці Лаудруп допомагав уже маститим форвардам Ельк’єру і Бергріну.
Атака "данського динаміта" показала свій потенціал уже в матчі проти югославів: балканці отримали п’ять сухих м’ячів і почали пакувати валізи додому. А збірна Бельгії шанси на вихід у плей-оф мала усе ще непогані. Ще кращими вони стали до тридцять дев’ятої хвилини, коли "червно-білі" "горіли" - 0-2. Але данці знайшли у собі сили на камбек, а гол Пребена Ельк’єра став яскравою демонстрацією скандинавського характеру. Форвард протягнув кулю ледь не шістдесят метрів, не помітивши перешкод. Данія - у півфіналі, де є нагода помститись давнім кривдникам, ще з чемпіонату 1964 року - іспанцям.
Програшна лотерея
У матчі на "Стад Жерлан" "данський динаміт" був беззаперечним фаворитом і підтвердив свій статус уже на сьомій хвилині, як не старався Луїс Арконада. Та голкіпер "червоної фурії" своє слово таки сказав. Витягнувши кілька мертвих м’ячів, воротар надихнув своїх партнерів на гол у відповідь. А у серії пенальті немов загіпнотизував незворушного Пребена Ельк’єра. Фанатам, що сиділи за воротами, дістався цінний сувенір, а путівка у фінал - іспанцям. Убиті горем і спустошені данці повертались додому без медалей, без трофею, але уже із авторитетом, який підтверджуватимуть у своїй подальшій історії.
Склад
GK Оле Квіст
DF Оле Расмусен
DF Мортен Ольсен
DF Сорен Буск
DF Іван Нільсен
MF Сорен Лербі
MF Йенс Йорн Бертельсен
MF Франк Арнесен
FW Пребен Ельк’єр
FW Мікаель Лаудруп
FW Клаус Бергрін
показати приховати