Вовки виходять на полювання
Її називали прекрасною та неймовірною. Можливо, «Баварія» Гвардіоли не була настільки бездоганною чи божественною, як пепова «Барса». Однак у мюнхенців було все – клас, лоск, справжній німецький характер і гвардіолівський стиль, який вибивав суперника з колії, змушував тужити за м'ячем, втрачаючи рівновагу.
У першому матчі після зимової перерви у «Баварії» не було нічого з переліченого. «Вольфсбург» розгромив чемпіонів з рахунком 4:1. «Сенсація!» - гриміла преса, журналісти та карикатуристи змагалися в яскравих епітетах чи образах. Інші просто почали пригадувати «Вольфсбург» зразка 2009-го. Тож чи можуть «вовки» знову стати королями німецьких джунглів? Чи може срібна салатниця ще на рік поселитися в місті, де народжуються «Фольксвагени»?
Мозок. Тренер Дітер Хекінг до того, як стати головним вовком, зірок із неба не хапав. Роботу в «Ганновері» та «Нюрнбергу», звичайно, потрібно оцінювати, виходячи з тих скромних можливостей, що їх давали тренеру ці клуби. 8-ме місце – максимум, що витиснув Хекінг із «Ганновера», з «Нюрнберга» – 6-те. Він був готовий прогресувати, мав ідеї, для втілення яких потребував гравців, трохи кращих за класом. «Вольфсбургу» ж було потрібне нове віяння, нова думка, що спричинила б прогрес. Бо після того, як розвалився чемпіонський склад, вовки тупцювали на місці. Хекінг знову вивів зграю на полювання за трофеями.
Головне, що зробив Хекінг – відмовився нарешті від ромбика в півзахисті, якого в різних варіаціях мусолили наступники Магата. Тренер обрав для себе схему з п’ятьма півзахисниками – два опорники, блискучі вінгери і неймовірний Де Брюйне в ролі «фантазісти». Насичений півзахист є найсильнішою ланкою «Вольфсбурга», він дозволяє «вовкам» з перших хвилин гри захоплювати територію і диктувати свої умови суперникам.
Лідер. Помиляються всі. Навіть великі. Жозе Моурінью свого часу відмовився від послуг Кевіна Де Брюйне і, без сумніву, зараз про це жалкує. 23-річний бельгієць – один із найяскравіших гравців бундесліги в цьому сезоні. Він не просто грає, він творить на футбольному полі. Робить це з натхненням, а відтак спостерігати за його грою – справжня насолода. В цьому сезоні вже 8 забитих голів і 11 результативних передач. Вражаючі цифри…
Гаманець. «Баварія» завжди була найбільшою проблемою німецьких клубів. І не через Гвардіолу чи, скажімо, Хайнкеса. Мюнхенці з давніх-давен є не просто найбагатшим клубом бундесліги. Між «Баварією» та іншими – фінансова прірва. Найгірше – хлопці з «Альянс-Арени» не просто купують сильних футболістів, а ще й задавлюють грошима безпосередніх конкурентів, вбиваючи при цьому двох зайців – самі підсилюються і конкурента ослаблюють. Наскільки це неприємно та навіть боляче, можуть розповісти в Дортмунді.
«Вольфсбург», звісно, не має стільки мільйонів, скільки є в чемпіонів Німеччини. Однак і до бідняків «вовків» не зарахуєш. Альянс «Фольксваген» і раніше тримав фінансування на серйозному рівні. А останнім часом і взагалі приємно дивує фанів у зеленому. 15 млн. євро за Луїса Густаву – хлопець поїхав не до Мюнхена, як гласить традиція, а з нього! Далі Де Брюйне за 22 млн. Але на цьому трансферному рекорді не зупинилися, а оновили його зовсім нещодавно. Тепер «Вольфсбург» заплатив за футболіста аж 32 млн. євро, а новобранцем «вовків» став чемпіон світу, один із героїв Мундіалю в Бразилії Андре Шюрле.
Це – ще один футболіст, списаний Залізним Жозе. Ми бачимо інший «Челсі» – клуб, що намагається балансу у фінансах. Купуючи, «пенсіонери» вже й продадуть. Якщо продаж Де Брюйне, я назвав помилкою, то тут промовчу. «Челсі» має чимало добротних гравців, аби не шкодувати за Шюрле навіть, якщо він виблискуватиме в бундеслізі. А він виблискуватиме. Трьох хвилин у футболці нового клубу вистачило Андре, щоби організувати гол у ворота «Хоффенхайма». Шюрле – сформований, класний футболіст і він піднімає й до того непоганий півзахист до солідного, лігочемпіонівського рівня.
Віковий баланс. Не знаю чи пам’ятаєте ви блискуче «Леванте» кількарічної давності. Секретом їхнього успіху була велика кількість немолодих футболістів. Їхній клас не був захмарним, однак величезний досвід і бажання доказати всім, що є ще порох у порохівницях, дозволяли грати в добротний футбол. У «Вольфсбурга» усе набагато краще, ніж було в іспанців. У складі в Хекінга не пенсіонери, а справді бувалі досвідчені вовки. Голкіпер Бенальо ставав чемпіоном у складі команди ще в 2009-му. Він – один із найкращих голкіперів у топ-5 європейських чемпіонатів за відсотком відбитих м’ячів, що летіли в площину.
Щодо інших гравців, то лише вдумайтеся в ці цифри. Густаву та Каліджурі проводять свої восьмі сезони в бундеслізі, Хунт – дев’ятий, Налду – десятий. Донедавна тут був ще Оліч. Ці люди, можливо, не «зірки» європейського футболу, але в масштабі Німеччини це справді серйозні фігури. Чого вартий лише Налду – центральний захисник, який є одним із найкращих бомбардирів команди.
Такі партнери – ідеальні для вольфсбурзької молоді. Власна зміна – обов’язкова умова для досягнення успіху. Навіть якщо ти «Баварія» і кури в тебе грошей не клюють. Так у центрі захисті парою на Налду став молодий Робін Кнохе. Зліва в обороні – спроваджений зі Швейцарії, 22-річний та вже знаний у Німеччині Родрігес, якого так довго та безуспішно манило до Києва «Динамо». Мій улюбленець – Максиміліан Арнольд. Хлопцеві 20, він уже дебютував у збірній Німеччини, грає в опорній зоні і має перспективи вирости щонайменше в нового Кроса.
Бойовий дух. У списку талантів «Вольфсбурга» числився донедавна і Жуніор Маланда. 20-річний футболіст загинув в автокатастрофі, чим шокував як партнерів по команді, так і вболівальників. Тріумфальна гра з «Баварією» була першою після трагедії і гравці казали – присвятили гучну перемогу Маланді.
Однак і без трагедій на домашні матчі «зелені» налаштовують чудово. Лише двом командам – «Айнтрахту» та «Падеборну» – вдалося врятуватися на «Фольксваген Арені». Перемогти у вовчому лігві в цьому сезоні так ніхто й не зміг. Звичайно, команди, що претендують на титул повинні добре грати всюди. Однак у «домашніх» команд є свій, неповторний шарм. Вони по-справжньому заряджаються від трибун і здатні на будь-які подвиги.
Ще одна фішка «Вольфсбурга» – голи в кінцівці зустрічі. І вони також є ознакою класу, незалежно від того був це вирішальний м’яч, а чи черговий – наслідок добивання, а не глухого відстоювання результату. Гляньте лише:
Тур 2. VS Айнтрахт – Арнольд (79’)
Тур 3. VS Хоффенхайм – Оліч (89’)
Тур 4. VS Айнтрахт – Хунт (81’)
Тур 9. VS Майнц – Каліджурі (87’)
Тур 10. VS Штутгарт – Перішіч (88’)
Тур 14. VS Ганновер – Арнольд (85’)
Тур 16. VS Боруссія Д – Налду (85’)
Тур 17. VS Кельн – Налду (78’)
Тур 19. VS Айнтрахт – Де Брюйне (88’)
Тур 20. VS Хоффенхайм – Де Брюйне (84’)
У половині матчів «вовки» забивають гол впродовж останніх 15-ти хвилин! У 40% поєдинків – відзначаються в завершальній десятихвилинці! Схоже, з «фізикою» тут узагалі ніяких проблем.
Post Scriptum. Підсумовуючи написане, дозволю собі зробити прогноз. Святе місце не буває порожнім. Після того, як дортмундська «Боруссія» з тріском втратила статус основного конкурента «Баварія», ним стане «Вольфсбург». І якщо Клоппові «джмелі» двічі вигравали в мюнхенців битву за «салатницю», то успіхи «вовків» можуть бути не меншими. «Вольфсбург» уже надзвичайно сильний та збалансований, та є всі передумови для того, щоби команда прогресувала й надалі. Натомість дні Гвардіоли на «Альянс Арені», подейкують, добігають кінця. Якщо Пеп піде – перебудова неминуча. Тут і настане час полювати вовкам.
Цьогоріч «Вольфсбург» не зможе поборотися за чемпіонство. Однак це й на краще. Шансів втратити другу сходинку небагато, а відтак є можливість вдосконалювати, відшліфовувати свою гру. А паралельно звикати до євроуспіхів. Португальський «Спортінг» - це той випадок, коли леви цілком по зубах вовкам.
Уже влітку слід чекати нових придбань. Коли путівка до Ліги Чемпіонів буде в кишені, «Фольксваген» не пошкодує грошей на підсилення. Важко прогнозувати хто саме одягнеться в зелене. Однак цілком очевидно, що це буде форвард. Голландець Дост виглядає заслабким для основного форварда команди з амбіціями. Бендтнер усе менше нагадує футболіста екстра-класу, а Шюрле, схоже, не планують переводити на вістря. Тож трішки пофантазуймо, додавши до заявки «Вольфсбурга», скажімо Крузе чи Кісслінга і вуаля…
Ми з Вами є свідками нової Команди. Тому відкиньмо власні симпатії та вподобання. Просто сядьмо перед телеекранами і насолоджуймось. Красива та агресивна гра «вовчої зграї» цьому лишень сприяє…
показати приховати