"Упеелівські фішки". Небезпечні середняки
Як минув сезон в чемпіонаті для команд, що посіли місця в "золотій середині".
Амбітна команда, неамбітний клуб
"Кривбас" - чи не найбільш неоднозначна команда сезону, що завершився. Одні з лідерів у першій половині сезону – як за показниками у турнірній таблиці, так і за грою; весна – повна катастрофа – лише двічі нічиї при вісьмох поразках.
Зрештою, такий виступ криворіжців по зимовому міжсезонню читався ще після заяви керівництва клубу про те, що стадіон "Металург" УЄФА не атестує, а отже й чіплятися за зону Ліги Європи ніхто не буде.
Подейкують, взимку гравці "Кривбасу" звернулись до високопоставлених функціонерів клубу з приводу ймовірних преміальних в разі виходу в єврокубки. Одначе, керівники відмовили футболістам: що чотирнадцята сходинка буде у підсумку, що четверта – одинаково. Звісно, це мало неабиякий демотиваційний вплив на футболістів, які не спромоглись виграти жодного матчу в 2012 році.
Ось і запитується: для чого чи для кого існує "Кривбас", якими є його перспективи і цілі? Шкода тих футболістів, які знаходяться в стані команди, а також весь тренерський штаб на чолі з Юрієм Максимовим, яким відведена єдина роль пасивних учасників Прем’єр-ліги. За таких обставин не буде дивно, якщо у наступному сезоні "Кривбас" повернеться до боротьби за виживання.
На позитиві
Переглянувши матч першого туру, в якому "Чорноморець" поступився донецькому "Металургу" (програв лиш 0:1, але міг напропускати й більше одеський клуб), багато хто сказав: "Ну ось, якими слабенькими вони повернулись з першої ліги. Посядуть місце в кінці таблиці". Втім, Роман Григорчук робив команду по ходу сезону. І вже до кінця літа 2011 року одесити набрали пристойної сили. Матчі за участю "моряків" завжди проходили в емоційній боротьбі і ставали часто надрезультативними. Це було можливим в першу чергу завдяки якісним легіонерам "Чорноморця" - Лео Матосу та Бурдужану, які відзначались великим обсягом креативних робіт. Не відставали й досвідчені українські футболіси – Діденко, Кутас, Донець, значано допомагали й юні гравці – Балашов, Бобко, Слінкін. Ось цей сплав і давав іноді вражаючі результати, фантастичні ігри, як-от з "Металістом" (3:3), "Шахтарем" чи "Карпатами" (по 2:2).
"Чорноморець" достроково себе віддалив від зони вильоту і спокійно награвав склад на наступний сезон. "Моряки" могли грати у півсили, проте проявили принциповість і повагу до фейр-плей та своїх вболівальників, в останніх двох турах здолавши "Олександрію" та "Оболонь", тим самим відправивши тих у перший дивізіон.
Важливо згадати і про відкриття нового стадіону "Чорноморець" в Одесі, який став новою окрасою міста. Для першого сезону після повернення в еліту одесити пережили багацько чудових моментів. Тож нічого не може завадити "морякам" у липні розпочати боротьбу за позиції у першій половині турнірки.
Прорив року
"Ворскла", попри свою скромність, зуміла в 2011 році здійснити шалений ривок. Команда вперше в своїй історії пробилась у груповий етап Ліги Європи. І дарма, що там підопічні Павлова здобули лиш два очка (що більш, ніж в "Карпат" у позаминулому році), дарма, що не зуміли через це витримати боротьбу на три фронти, фактично "здавши" позиції в чемпіонаті. Зате взяли участь у престижному турнірі. Засвітили свій бренд, показали футболістів, на яких тепер полюють не лише українські гранди, але й солідні європейські клуби.
Шкода лиш, що клуб в наступному сезоні, ймовірно, повторить долю "Карпат". І ще буде добре, як "Ворскла" зуміє втриматись в еліті. Бо втрата Павлова, а за ним Безуса, Селіна, Курілова, Ребенка може перетворити полтавчан у перших претендентів на пониження в класі. Але й тут вина, очевидно, власника клубу Костянтина Жеваго, який, як і колишній президент запорізького "Металурга" Ігор Дворецький, вирішив підзаробити на трансферах, проігнорувавши розвиток й прогрес клубу…
На новому витку
Донецький "Металург" - мабуть, найнезручніша команда чемпіонату минулого сезону. З цією командою було однаково важко грати і лідерам, і середнякам, і аутсайдерам. Володимир П’ятенко збив добротний колектив в Донецьку, навіявши ностальгію за часами Костова, коли МетаДон грав у красивий, комбінаційний і гостроатакувальний футбол.
"Металург" П’ятенка матчами теж виглядав доволі пристойно і міг створити проблеми будь-якому супернику. Скажімо, "Динамо" і "Металіст" собі ламали зуби в Донецьку, задовольнившись лише нічиєю з "Металургом". А "Ворскла" у гостях і зовсім наловила шість м’ячів у сітку власних воріт.
Справедливо, що саме "Металург" виявився командою з найбільшим характером, склавши "Шахтарю" компанію у фіналі національного кубка. Поразка у фінальному матчі, мабуть, не надто засмутила "металургів", адже своєї головної цілі – путівки в Лігу Європи – вони добились. На черзі реалізація нової мети – потрапляння в груповий етап цього турніру.
Риба гниє з голови
Дмитро Фірташ, ставши інвестором "Таврії", не приховував свого бажання повернути чемпіонську славу сімферопольському клубу та зробити його так званим “п’ятим великим” українським клубом. І можливість ця не є такою примарною. Якщо б не одне “але”: пану Фірташу вартувало б дещо втрутитись в справи клубні, допоки "Таврію" не довели до “останньої кондиції” її менеджери – Дмитро Селюк та Сергій Куніцин – головні скандалісти футбольного сезону в Україні.
Ці веселі хлопці влаштували такий фурор, що виступи команди якось перемістились на другий план. Взаємні звинувачення, постійні заяви, конфлікт, що переріс у війну, в яку, не хотячи, були втягнуті тренери та футболісти. Так, Селюк звільняв гравців Куніцина, поки той був у відрядженні, а Куніцин влаштовував Селюку "джигад" через пресу. А ще була скандальна прес-конференція перед відновленням сезону, на якій не витримали нерви у Фірташа: пан Дмитро нагримав на Альтмана. Але це далеко не повний комплект тих жахливів процесів, що творились в клубі.
На жаль, це затьмарило гру "Таврії", яка демонструвала, до слова, хороший клас. Але усе, що творилось навколо колективу, й вплинуло на те, що кримчанам забракло другий сезон поспіль зовсім трохи, аби побачити Європу.
Світла в кінці тунелю не дуже-то й видно. Президент Куніцин отримав від УЄФА тренерський диплом і тепер, очевидно стане у "Таврії" "другим Стеценком” (якщо ви розумієте, про що я). Разом з тим не слабнуть позиції в клубі Селюка, який продовжує на гроші Фірташа поставляти у "Таврію" перспективних гравців. Одним словом, комедія повинна продовжитись. Сподіваємось лиш, що це не впливатиме так яскраво на виступи "Таврії", як це було у сезоні-11/12.
При згадуванні імен кожної з команд, про які ми сьогодні коротенько поговрили, в лідерів Прем’єр-ліги виникав дискомфорт. Ці колективи могли попсувати при бажанні нерви будь-кому з першої п’ятірки. Саме про головних дійових осіб минулого чемпіонату ми поговоримо в третій частині наших бліц-підсумків.
Підготував Северин Стецюк
показати приховати