Твіттеріада. Срна – симулянт, але геніальний
Таку думку висловив відомий російський коментатор. Натомість для київського "Динамо" він мав за пазухою лише гнилі помідори – таки "напрацювали" на розгромну критику.
Останніми днями серед інтернет-громади популярні два напрямки обговорення – пертурбації на тренерському містку київського гранда, а також демарш кількох лідерів «Зеніта». Розпочнемо з першої теми, яка, до того ж, нам значно ближча. Чергова поразка динамівців від «Шахтаря», а також відставка Юрія Сьоміна спричинили у Твіттері ажіотаж. Як не дивно, призначення Олега Блохіна на вакантну посаду коментується доволі мляво.
Пропоную ознайомитися з постами Олексія Андронова, традиційного гостя «Твіттеріади». Російський коментатор послідовно виклав власне бачення всіх трьох подій – донецького фіаско, відставки Сьоміна і призначення Блохіна…
До чего же докотилось киевское Динамо…
То, что Шовковский не подал руку Срна перед матчем – такое же безобразие, как и жесты Гармаша. Не надевай повязку, раз такой злой.
Давно уже Шахтер сильнее по игре. Одно другого не отменяет, но сейчас говорить о симпатиях глупо, не Вакс и не Тальявенто.
Срна при всем своем симулянтстве (отвратном) – великий игрок. Топ-5 мира на своем месте точно, и уже лет 8-10.
Я сегодня на Рафаэля смотрел – ну как убожеству можно майку Динамо Киев?
Юр Палыч свободен! Жаль, но все ожидаемо и справедливо.
Удивлен назначением Блохина. Оно назревало, но как-то неожиданно все. Удачи Олегу Владимировичу!
На фото: "Пароль для wi fi в миланском кафе. Считаю, люди жгут, и интернетом могут пользоваться тут только трезвые" (Андронов)
Символічно, що вчора, за кілька годин до офіційного призначення Блохіна, захисник «Динамо» Бетао виступив у Твіттері з таким зверненням: «Для болельщиков, которые всегда поддерживали нас: мы собираемся через трудное время, но только Организации, мы все можем преодолеть». Для того, аби написати ці слова, бразилець скористався онлайн-перекладачем, що помітно неозброєним оком. Проте, в цьому випадку найголовніше – суть меседжу. Вона зрозуміла усім.
А ось росіяни… «Зеніт», придбавши двох шалено дорогих виконавців, лише спиляв гілку, на якій досі сидів. Кілька лідерів-аборигенів вчинили бунт на кораблі, зазирнувши в гаманець Халка, і порівнявши його «зелень» з вмістом власної кишені.
Георгій Черданцев мислить таким чином: «Ситуація з Денисовым и поведение русских игроков Зенита по отношению к Халку лишь подтверждает, что лимит на легионеров этот тотальное зло». Тут обурився Роман Широков, хав пітерського клубу: «И какое отношение у русских игроков по отношению к Халку, может просветите? Вы же в команде каждый день, все знаете!» Коментатор одразу ж загладив кути: «Роман, лично к Вам никаких вопросов нет. Я Ваше позитивное отношение к покупке Халка знаю от руководства клуба. Но лимит – зло». І такі дискусії – щодня.
Прочитати у Твіттері щось подібне про український футбол від українських же журналістів наразі таланить дуже нечасто. Добре, що хоча б Віктора Вацка маємо, який постить більш-менш регулярно.
Так Віктор переглядав матч «Ліверпуль» - «МЮ»:
За что красная Шелви? Сэралексвсекупил!
Так стежив за кубковою баталією львівських «Карпат» з «Кримтеплицею»:
Не можуть поки що «леви» перетворити «помідорів» на кетчуп (((
Львів вітаю з перемогою! Було важко, але результат – на табло!
Так спілкується з Євгеном Левченком:
Левченко: Витя ты где сейчас? Потерял тебя
Вацко: Привет, Женя! Наберу тебя завтра, расскажу! Уже пишут, что в Днепре! )))
А так відгукується про донедавна рідний ТК «Футбол»:
Хотів глянути огляд туру Бундесліги на «Футболі», так прем'єра о 1:35 ((( У мій час не було такої зневаги до найкращого з європейських чемп.
До справ європейських… Богемний новачок ПСЖ Есек'єль Лавессі – також любить «пощебетати» у Твіттері. Фон персональної сторінки аргентинця прикрашає помпезний напис, що кількість шанувальників його таланту сягнула одного мільйона осіб.
На фото: Політ до Парижу із приятелем - Маскерано
На фото: Робоча "спецівка"
На фото: Вечеря в товаристві приятеля
На фото: А це вже обід
Співвітчизник Лавессі з «Ман Сіті» - не Сабалета, а Кун Агуеро радіє і сумує водночас. Матч з «Арсеналом» став для нього першим після відновлення від травми, проте підсумковий рахунок не вдовольнив зятя Марадони. «Спасибі всім, хто підтримував мене у поверненні. Я справді почувався добре на полі, і з кожним матчем буду лише додавати. Це ганьба, що ми випустили з рук ці три очки. Але це лише початок, і все налагодиться – я переконаний».
Тим часом в Іспанії, Туреччині і, можливо, ще кількох країнах триває Гутіманія. Днями знаменитий мадридист оголосив про остаточне завершення ігрової кар'єри, тож фанати бомбардують його сторінку своїми фото, де позують у футболках з написом «Гуті» на спині.
На фото: Ось така шана...
На фото: ...за блискучу гру
На фото: Тим часом Гуті накинув оком на білосніжну конячку
Наостанок – дещо оригінальне і ду-у-уже смачне. Васілій Уткін не лише любить попоїсти (що, даруйте, помітно з його ошатної фігури), але й віртуозно готує. І неабищо, а харчо з баранини. Саме вчора він отаборився на кухні, начепив на себе фартух і взявся чаклувати над кулінарним шедевром, не забуваючи звітувати про кожен крок у Твіттері. Нотуйте! Пряма мова:
1) По-вайцеховски - с бараниной. 1,5 кг залил водой на 2 пальца. Та кипеть. Воду долой, куски мяса ласково промыл под краном, кастрюлю вымыл.
2) Это позади. Теперь баранину ласково назад в кастрюлю и сверху 5 литров хорошей воды, надрезанную луковицу и помидор. И лавровый, ясное дело.
3) Теперь она закипит, будет еще накипь - ее ласково сниму и на самый тихий бульк с при раззявленной крышкой часа на полтора. На час я свободен.
4) А баранина любая. Чтоб варить недолго. У меня кусок ноги и корейка на ребрах. Я ее по два ребра порезал. Ласково.
5) Можно час бить баклуши, но я человек настроения и медленно режу. Поэтому начну уже сейчас. Четыре крупные луковицы, чем мельче, тем лучше.
6) Так лук-то я порезал. Мелко-мелко. Нож у меня острый, как нож. Теперь 1 болга-перец. Тоненькими полосками, длиной - чтоб из ложки не висли.
7) Ну вот. Перец исполосован, и с большой палец имбиря тоже разделен на 257 тоненьких ножек для неизвестного существа. Или 259.
8) Я люблю острый харчо. Если вдруг переостришь, можно затупить сметаной. Хотя лучше без. Для букета.
9) Для остроты у меня жгучий перец (уже расфигачен по мелочи), сегодня я попробую новую японскую огнеедскую приправу - и чеснок.
10) Чеснок тоже полагается мельчить ножом. Но я к чесноку всегда устаю и его я, гада, раздавлю. Всю голову.
11) А баранина все это время наслаждается собой под тишайшим бульком на своих ребрышках. Прихорашивается. Ей еще во рту таять. Не зря жила...
12) Все. Стоп, бульон! Я есть хочу, в конце концов! Луковицу и помидорину из бульона долой, лавруху тоже, мясо аккуратно в миску пока.
13) Итак, содержание минувшего закадра. В свободный бульон рухнули 4 нарезанные луковицы и горсть риса. Кастрюля переехала на активный огонь.
14) Рядом нагрелась сковородка. Немного растительного масла, разогреть, имбирь, болга-перец - на пару минут. Запахло перцем сквозь имбирь - и...
15) И на них банку резаных томатов или вроде того. Можно даже сок томатный, но хуже. Забулькало - кладем специи. Кориандр неизбежен.
16) Перчить я люблю в тарелке. Я кладу номовскую мексиканскую приправу - это кориандр с травами, и свою японскую фигню. И жгучий перец! Агонь!
17) Минут 10 должна пропектись итоговая томатная заправка, минут 20 после возобновления кипения - рис и лук. Пока порежу мясо.
18) Когда все готово - томатный Агонь в кастрюлю, перемеш, туда же мясо (вы ж не дураки сами себе - с ребрышек срезать?), и до кипения.
19) Закипит - выжать пол-лимона, закрыть крышкой, пусть постоит полчаса. Все готово. Когда и как вы солите - ваше дело и ваш вкус. Все, ужин.
Що ж, можемо припустити, що в Уткіна вдалася ось така страва (на фото). Ну, принаймні на словах це було дуже переконливо. Майстер!
Олег Бабій, Футбол 24 (twitter.com)
показати приховати