Шевченко з прапором України, сльози Роналду і перша невдача Клоппа – якими були фінали ЛЧ між командами з однієї країни

1 червня 10:00 4151 Читать на русском
Шевченко з прапором України, сльози Роналду і перша невдача Клоппа – якими були фінали ЛЧ між командами з однієї країни
Андрій Шевченко приніс Мілану перемогу в Лізі чемпіонів

Тоттенхем та Ліверпуль зіграють у англійському фіналі Ліги чемпіонів 2018/19. "Футбол 24" пригадує попередні вирішальні поєдинки турніру, у яких володаря Кубка чемпіонів з'ясовували команди-представники однієї асоціації.

Ліверпуль та Тоттенхем зійдуться у англійському фіналі Ліги чемпіонів, який пройде вже сьогодні, 1 червня у Мадриді на стадіоні Ванда Метрополітано. Стартовий свисток словенського арбітра Даміра Скоміни пролунає о 22:00 за київським часом.

Тоттенхем – Ліверпуль: анонс фіналу Ліги чемпіонів

Вдруге в історії найпрестижніший клубний трофей Європи розіграють представники Туманного Альбіону. А загалом в історії Ліги/Кубка чемпіонів це вже 7-й випадок, коли у вирішальному поєдинку візьмуть участь команди з однієї країни. Пригадуємо попередні 6 випадків, тим більше, що одразу два з них увійшли в історію українського футболу.

Реал – Валенсія (фінал ЛЧ 1999/00)

24 травня 2000 року. Сен-Дені, стадіон Стад де Франс

Реал – Валенсія – 3:0

Голи: Мор'єнтес, 39, Макманаман, 67, Рауль, 75

Реал: Касільяс – Сальгадо, Ельгера, Іван Кампо, Каранка, Роберто Карлос – Редондо, Макманаман, Рауль – Мор'єнтес, Анелька

Запасні: Ілгнер, Єрро, Санчіс, Савіо, Жеремі Нджитап, Карембе, Баліч

Валенсія: Каньїсарес – Англома, Джукіч, Пеллегріно, Херардо – Фарінос, Мендьєта, Кілі Гонсалес – Херард – Ангуло, Клаудіо Лопес

Запасні: Бартуаль, Рош, Альбельда, Оскар Гарсія, Мілья, Іліе, Хуан Санчес

Реал ЛЧ

Перший в історії Ліги чемпіонів мононаціональний фінал пройшов на головній арені Франції – Стад де Франс у передмісті Парижа Сен-Дені. Володаря трофею визначали іспанські Реал та Валенсія. Для мадридців це був 11-й фінал в історії клубу, для Валенсії – перший. До слова, суперником Реала у другому груповому етапі (так, тоді була така екзотика) було київське Динамо, яке тоді ж і завершило свій шлях у турнірі.

"Лунін? Якщо він не буде сміливим, то може забути про Реал": ексклюзивне інтерв'ю з легендою галактікос Іваном Ельгерою

Валенсія, яка стала головною сенсацією тієї Ліги чемпіонів, провалила вирішальний поєдинок. У підопічних Ектора Купера мало що виходило в атаці, а у ворота Сантьяго Каньїсареса влетіли одразу 3 м'ячі. Могло бути й більше, але голкіпер у декількох епізодах відверто рятував свою команду. Голи Мор'єнтеса, Макманамана та Рауля принесли Реалу 9-й Кубок чемпіонів. Наступного довелось чекати майже 15 років, але це зовсім інша історія.

Мілан – Ювентус (фінал ЛЧ 2002/03)

28 травня 2003 року. Манчестер, стадіон Олд Траффорд

Мілан – Ювентус – 0:0 (по пен. 3:2)

Мілан: Діда – Костакурта, Неста, Мальдіні, Каладзе – Гаттузо, Пірло, Зеєдорф – Руй Кошта – Шевченко, Індзагі

Запасні: Аб'ятті, Лаурсен, Жуніор, Броккі, Амброзіні, Сержінью, Рівалдо

Ювентус: Буффон – Тюрам, Феррара, Тудор, Монтеро – Каморанезі, Таккінарді, Давідс, Дзамбротта – Дель П'єро, Трезеге

Запасні: Кіменті, Пессотто, Юліано, Конте, Бірінделлі, Ді Вайо, Салаєта

Перший і наразі єдиний італійський фінал Ліги чемпіонів пройшов у Манчестері. Мілан, у стартовому складі якого вийшов Андрій Шевченко, протистояв Ювентусу. Лідер туринців Павел Недвед пропускав матч через дискваліфікацію.

Шевченко виграв Лігу чемпіонів Мілан ЛЧ

Основний та додатковий час поєдинку завершився без голів – м'яч українського форварда у першому таймі було скасовано. Серія післяматчевих пенальті вийшла дуже драматичною: Буффон взяв 2 пенальті, а Діда – 3. Вирішальний удар Андрія Шевченка приніс Мілану 6-й Кубок чемпіонів та перший з 1994 року. Кадри, на яких легендарний нападник святкує тріумф з прапором України, облетіли весь світ. До слова, Шевченко став першим українцем, який виграв Лігу чемпіонів – через деякий час майбутній тренер збірної України привіз трофей до Києва.

Манчестер Юнайтед – Челсі (фінал ЛЧ 2007/08)

21 травня 2008 року. Москва, стадіон Лужники

Манчестер Юнайтед – Челсі – 1:1 (по пен. 6:5)

Голи: Роналду, 26 – Лемпард, 45

Манчестер Юнайтед: ван дер Сар – Браун, Фердінанд, Відіч, Евра – Каррік, Скоулз, Харгрівз – Роналду, Руні, Тевес

Запасні: Кущак, Андерсон, Нані, Гіггз, О'Ши, Сільвестр, Флетчер

Челсі: Чех – Ессьєн, Террі, Карвалью, Ешлі Коул – Макелеле – Лемпард, Баллак – Джо Коул, Малуда, Дрогба

Запасні: Кудічіні, Алекс, Беллетті, Обі Мікел, Калу, Шевченко, Анелька

Один з найдраматичніших фіналів ЛЧ між командами-представниками однієї асоціації пройшов у Москві. Переможця ЛЧ 2007/08 з'ясовували Манчестер Юнайтед та Челсі. Підопічні сера Алекса Фергюсона відкрили рахунок зусиллями Кріштіану Роналду, проте ще до перерви лондонці відігрались завдяки голу Френка Лемпарда.

Манчестер Юнайтед Челсі фінал ЛЧ пенальті Террі

В екстра-таймі Челсі залишився у меншості після вилучення Дідьє Дрогба. Наставник "аристократів" Авраам Грант так і не дав шансу Андрію Шевченку, який так і провів весь поєдинок у запасі. На поле вийшов Ніколя Анелька, який став антигероєм.

В серії післяматчевих пенальті першим схибив Роналду, удар якого потягнув Петр Чех. Решта гравців били влучно, а вирішальний удар виконував Джон Террі. Розбіг, удар – м'яч летить в один бік, ван дер Сар – у інший. Перемога? Ні!!! Террі, виконуючи удар, послизнувся, а м'яч влучив у стійку. Забий капітан – все, кубок у Лондоні, а так серія продовжилась. В підсумку все завершилось влучним ударом Нані та сейвом ван дер Сара після удару Анелька, який приніс трофей МЮ!

Роналду настільки захлиснули емоції, що португалець не одразу побіг святкувати – Кріштіану ще певний час плакав у центрі поля, не витримавши напруги.

Баварія – Борусія Д (фінал ЛЧ 2012/13)

25 травня 2013 року. Лондон, стадіон Вемблі

Баварія – Борусія Д – 2:1

Голи: Манджукіч, 60, Роббен, 89 – Гюндоган, 68 (пен)

Баварія: Нойєр – Лам, Боатенг, Данте, Алаба – Мартінес, Швайнштайгер – Роббен, Мюллєр, Рібері – Манджукіч

Запасні: Штарке, ван Бюйтен, Шакірі, Тимощук, Густаво, Пісарро, Гомес

Борусія Д: Вайденфелєр – Піщек, Суботіч, Хуммельс, Шмельцер – Гюндоган, Бендер – Гросскройтц, Ройс, Блащиковскі – Лєвандовскі

Запасні: Лангерак, Сантана, Кірх, Кель, Ляйтнер, Шахін, Шибер

Перший і наразі єдиний німецький фінал відбувся у Лондоні. Суперниками стали Баварія під керівництвом Юппа Хайнкеса та Борусія Д, яку очолював Юрген Клопп. Для Баварії той фінал став третім за 4 роки, у попередніх двох мюнхенці поступились Інтеру та Челсі.

Тимощук ЛЧ Баварія

Рахунок у другому таймі відкрив Маріо Манджукіч, за кілька хвилин Ілкай Гюндоган реалізував пенальті та відновив рівновагу. Баварія пішла вперед та мала ще моменти – чого вартий лише диво-сейв Суботіча, який вибив м'яч з воріт у, здавалось би, вже безнадійній ситуації. Справа йшла до екстра-тайму, проте іншої думки був Ар'єн Роббен. Голландець на 89-й хвилині зумів забити переможний м'яч у ворота Вайденфелєра – як наслідок, Баварія взяла свій 5-й трофей Ліги чемпіонів, а Клопп програв перший єврокубковий фінал.

Тоттенхем – Ліверпуль: чому я вболіватиму за команду Клоппа у фіналі Ліги чемпіонів

До слова, переможцем тієї ЛЧ став і Анатолій Тимощук, який, щоправда, у фіналі не вийшов на поле. Тим не менш, екс-капітан збірної України став другим і наразі останнім представником нашої держави, який вигравав найпрестижніший європейський клубний турнір.

Реал – Атлетіко (фінал ЛЧ 2013/14)

24 травня 2014 року. Лісабон, стадіон Да Луш

Реал – Атлетіко – 4:1 (основний час – 1:1)

Голи: Рамос, 90+3, Бейл, 110, Марсело, 118, Роналду, 120 (пен) – Годін, 36

Реал: Касільяс – Карвахаль, Рамос, Варан, Коентрау – Ді Марія, Хедіра, Модріч – Роналду, Бейл, Бензема

Запасні: Дієго Лопес, Пепе, Марсело, Арбелоа, Іско, Ільярраменді, Мората

Атлетіко: Куртуа – Хуанфран, Міранда, Годін, Феліпе Луїс – Рауль Гарсія, Тьягу, Габі, Коке – Вілья, Дієго Коста

Запасні: Арансубія, Алдевейрелд, Маріо Суарес, Родрігес, Соса, Дієго, Адріан

Фінал ЛЧ 2013/14 став першим в історії, у якому суперниками були команди з одного міста. Якщо до Реала у вирішальних поєдинках всі звикли, то для їхніх земляків з Атлетіко цей фінал став лише 3-м в історії клубу.

"Матрацники" відкрили рахунок у першому таймі – Дієго Годін не без помилки Ікера Касільяса вразив ворота "бланкос". Рахунок тримався аж до 90+3 хвилини – все йшло до того, що Атлетіко вперше виграє Лігу чемпіонів, проте Серхіо Рамос після подачі кутового зрівняв рахунок та перевів поєдинок в екстра-тайм!

Тоттенхем – Ліверпуль: чому я вболіватиму за "шпор" у фіналі Ліги чемпіонів

У додатковий час сили Атлетіко завершились. Голи Бейла, Марсело та Роналду принесли Реалу омріяну "десіму" – десятий Кубок чемпіонів в історії клубу! "Вершкова" частина Мадрида жила цим майже 15 років – і нарешті команда під керівництвом Карло Анчелотті подарувала свято своїм уболівальникам.

Реал – Атлетіко (фінал ЛЧ 2015/16)

28 травня 2016 року. Мілан, стадіон Сан-Сіро

Реал – Атлетіко – 1:1 (по пен. 5:3)

Голи: Рамос, 15 – Феррейра-Карраско, 79

Реал: Навас – Карвахаль, Рамос, Пепе, Марсело – Каземіро, Кроос, Модріч – Роналду, Бейл, Бензема

Запасні: Касілья, Начо, Даніло, Хамес, Васкес, Іско, Хесе

Атлетіко: Облак – Хуанфран, Савіч, Годін, Феліпе Луїс – Сауль, Фернандеш, Габі, Коке – Грізманн, Торрес

Запасні: Мойя, Ернандес, Тьягу, Хіменес, Партей, Феррейра-Карраско, Корреа

Два роки після лісабонського фіналу Реал та Атлетіко знову зустрілись у вирішальному поєдинку Ліги чемпіонів – цього разу на легендарному Сан-Сіро у Мілані. Обидві команди дещо оновились – крім того, Реал вже тренував не Карло Анчелотті, а Зінедін Зідан.

І знову, як і два роки тому, фортуна посміхнулась Реалу. В основний час команди розійшлися миром – на гол Рамоса влучним ударом відповів Феррейра-Карраско. Справа дійшла до серії післяматчевих пенальті, у якій вирішальний промах здійснив Хуанфран, пробивши у стійку. До м'яча підійшов Кріштіану Роналду, який приніс Реалу 11-й в історії клубу Кубок чемпіонів.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
1
год
:
57
хв
Баварія
16:30
Кельн
Вгадай результат матчу
Залиште відгук