Шестаков про боротьбу з Зорею за бронзові медалі: Повинні докласти максимум зусиль
Сергій Шестаков в інтерв'ю "Футбол 24" оцінив шанси команди на те, щоб поборотися з Зорею за бронзові медалі чемпіонату.
Футболіст донецького Олімпіка Сергій Шестаков поділився своїми емоціями від нічийного результату з донецьким Шахтарем (1:1) в 30-му турі УПЛ, розповів про плани на найближчі два поєдинки і про можливу участь Олімпіка в єврокубках.
– Нічийний результат в матчі проти Шахтаря – це позитивний результат для Олімпіка?
– Я вважаю, що це хороший позитивний результат. Тренерський штаб і керівництво ставили завдання виграти. Вважаю, що зіграти з командою, яка в цьому сезоні виграла все, що можна в Україні, внічию – це гідний результат.
– У матчі проти "гірників" гол, який забив Михайло Сергійчук, багато в чому ваша заслуга. Саме ви в центрі поля запресингували Дентінью і дозволили тим самим Сергійчуку вийти на побачення з Каніболоцьким. Була така установка тренера високо пресингувати суперника з перших хвилин чи ви побачили, що бразилець відпустив м'яч і є можливість його "обікрасти"?
– Була така установка тренера – агресивно йти в пресинг з перших хвилин. У тому моменті я повинен був знаходитися нижче на позиції захисника, але я побачив, що Дентінью стоїть спиною і є можливість у нього відібрати м'яч. Вийшло так, що відібрав м'яч і вибігли в контратаку. Тому можна говорити, що це була і установка тренера, і моя ініціатива.
– У пропущеному голі ви не встежили за Азеведо, який в підсумку віддав гольову передачу на Богдана Бутка. Уже переглядали той епізод? Чи можете сказати, чому "викинулися" в тому епізоді на захисника Шахтаря, що в результаті дало йому змогу вийти на оперативний простір і зробити гольову передачу?
– Я переглянув той епізод. Була затяжна атака на наші ворота і в тому моменті я виявився не на своїй позиції, в результаті ми змінювалися і втратили гравців. Коли я вже пішов за Азеведо, то не встиг за ним, в результаті чого виник гольовий момент. Без помилок не буває.
Шахтар не зміг перемогти Олімпік
– Завдяки перемозі Зорі над Динамо луганці зуміли від вас відірватися, і тепер відрив становить 5 очок, а попереду всього 2 тури. Чи вірите в те, що доля бронзових медалей буде вирішуватися в останньому турі?
– У футболі все буває. Футбол тим і цікавий, що він непередбачуваний. Я вважаю, що команда буде боротися до останнього. Не знаю, як воно там буде, але ми будемо старатися. Ми повинні зробити максимум того, що залежить від нас і не втрачати надії піднятися якомога вище.
– Ви універсальний фланговий футболіст, раніше частіше діяли на позиції правого атакувального півзахисника. Після травми Темура Парцванії головний тренер Роман Санжар перевів вас в оборону, але, тим не менш, ви все одно частенько ходите в атаку і допомагаєте своїм партнерам. На якій позиції вам особисто подобається грати більше?
– Мені більше до душі грати у півзахисті. Це моя рідна позиція, крайнього захисника я граю, коли є така необхідність, коли хтось випадає. Звичайно, мені подобається грати ближче до атаки, але якщо так склалося, що я повинен зіграти в обороні, то я виходжу і викладаюся на 100%. Але, навіть граючи в захисті, шукаю можливість, щоб підключатися в атаку.
– Олімпік тричі в цьому чемпіонаті зіграв внічию з Шахтарем, зумів обіграти київське Динамо, а ось Олександрію поки обіграти не вдавалося – 1 нічия і 2 поразки. Чи можна говорити про те, що Олімпіку легше грати з сильнішим суперником і що Олександрія незручний противник?
– У першій шістці немає слабких команд. Тут грають найкращі шість команд чемпіонату. Олександрія для нашої команди складний і неприємний суперник. Чи легше грати з сильнішими командами? Можливо, нам тоді простіше вибігати в швидкі контратаки. Гранди атакують великими силами і розкриваються. Налаштовуємося на Олександрію, щоб перервати цю невдалу серію.
Шахтар – Олімпік – 1:1. Відео голів та огляд матчу
– Висока ймовірність того, що Олімпік в наступному сезоні вперше спробує свої сили в Лізі Європи. Як вважаєте, перед єврокубками клуб потребує посилення чи головне – продовжити контракти з тими футболістами, у яких вони закінчуються?
– Для початку потрібно сказати, що ми ще не потрапили туди. Звичайно, важливо зберегти ту команду, яка є, оскільки ця команда добре зіграна. Для того, щоб зіграти колектив, необхідно багато часу і багато ігор. Новим футболістам ж буде потрібно багато часу для цього. А варто розуміти, що якщо ми потрапимо Лігу Європи, то ігри у нас вже будуть влітку і часу для адаптації нових гравців практично не буде. Головне залишити тих футболістів, які є, ну і непогано б, звичайно, посилити ще деякі позиції, які вважатиме за потрібне тренерський штаб.
– На стадіоні "Динамо" імені Валерія Лобановського ви зіграли внічию з Зорею, внічию з Шахтарем, обіграли Чорноморець і Динамо. Можна говорити, що стадіон для вас фартовий? Чи зараз просто менше переїздів у команди і в більш комфортних умовах вдається давати результат?
– Швидше за все, це тому що ми не їздимо нікуди. Раніше для нас кожна гра була виїзною. Не було жодного стадіону, де б ми грали і там само жили. Навіть взяти ті ж Суми, які були нашою домашньою ареною, туди доводилося їздити по 7-8 годин. Це дуже вимотує. У Києві "Динамо" імені Лобановського – хороший стадіон, хороша атмосфера. Великий плюс, що нам не треба нікуди їхати і витрачати сили на дорогу. Ну, можливо, фартовим для нас його теж можна назвати.
показати приховати