«Шахтар» в Бразилії: що переважить?
«Футбол 24» замислюється над тим, чим насправді є бразильське турне донецького «Шахтаря» та чого слід очікувати від цього вояжу.
…Геніальний піар-хід – тільки за це донецький клуб заслуговує на гучні і довгі аплодисменти. Поїздка в Бразилію відкриє перед «гірниками» нові горизонти і подарує колосальний досвід, збільшення кількості фанатів, купу медіаприводів, шикарну ігрову практику, нові яскраві емоції і враження – у список дивідендів і плюсів за бажанням можете додати кілька власних пунктів.
Мірча Луческу:
«Сьогодні «Шахтар» - команда високого міжнародного рівня. Клуб добре знають у всьому світі. А в Бразилії особливо, оскільки наші футболісти захищають кольори її національної збірної! Там «Шахтар» - одна з найулюбленіших європейських команд. Цей тур дасть бразильським любителям футболу можливість вперше побачити нас наживо. А для «Шахтаря» поїздка на південноамериканський континент - це міжнародний імідж, статус клубу».
Зрештою, вважаю, що ставити питання про те, чим же насправді є це турне – маркетинговою потугою чи реальною підготовкою, - взагалі недоречно. Звісно, тут усе переплетено в комплексі задля отримання максимально корисного результату. З одного боку, не їхали ж «шахтарі» у іншу півкулю тільки заради ігрової практики з місцевими чудо-геніями? Ні, вони переслідували ще й питання, пов’язані з власною вигодою: іміджевою, маркетинговою, можливо – навіть трансферною. І це, вважаю, чудово і правильно: конкурентам слід повчитися. З іншого боку, одним «шкурним питанням» тут обмежитися не могло: на носі вкрай важлива і принципова битва з «Баварією» у плей-офф найпрестижнішого клубного футбольного турніру у світі, тому набуття кращих фізичних кондицій гравцями «Шахтаря» і доведення їхньої ігрової форми до єдиного знаменника стоїть на вершині піраміди потреб, які керівництво і тренерський штаб донецького клубу воліє задовольнити цим неординарним заокеанським вояжем. Влучно підмітив голова прес-служби «Шахтаря» Руслан Мармазов: «помаранчево-чорні» тут і зараз пишуть новітню історію, яку будуть згадувати багато наступних поколінь. Паралельно відкриваючи все нові й нові горизонті у питанні навчально-тренувальної підготовки і «презентуючи товар обличчям».
Словом, цей досвід – безцінний. Тим цікавіше спостерігати зі сторони, прикидаючи плюси і неодмінно шпиняючи за мінуси. Що заносимо до перших?
1. Ігрова практика з командами серйозного рівня
На зборах зі спаринг-партнерами домовляються переважно за принципом «граємо з тими, хто є поруч + хто вільний». Додайте до цього постійні збої у графіку, деколи – зміну суперника в останній момент, або взагалі відміну контрольного матчу – і ви отримаєте звичні реалії життя і праці українських клубів підчас підготовчих закордонних вояжів. На цей раз «Шахтар» позбавлений подібних проблем: його готові проекзаменувати боєм (або вже нещодавно це зробили) потужні клуби, які представляють одну з найбільш футбольних країн світу.
Сергій Палкін:
«Для нас було дуже важливо зіграти з топ-командами бразильського чемпіонату. Сьогодні це ФК «Крузейро» - чемпіон Бразилії останніх двох сезонів. «Атлетіко Мінейро», звідки ми нещодавно купили Бернарда. «Інтернасьональ» - відомий бразильський клуб. «Фламенго», у якого дуже велика кількість уболівальників по всій Бразилії. І ФК «Баія».
2. Досвід
Про нього ми вже поговорили дещо вище – ця штука, яку не помацаєш руками, не має ціни і у подальшому не один раз стане у нагоді не тільки донеччанам, але й усім іншим українським клубам, які захочуть повторити подібний вояж чи зазіхнуть на щось нове і незвідане. Місць, де ще не бували наші колективи – море.
3. Додатковий стимул
Те, що у складі «Шахтаря» велика кількість бразильців – у цьому контексті тільки на користь, адже усі вони отримають додаткові стимули задля найкращої роботи підчас підготовки до вирішальної частини нинішнього сезону. Вони вдома, їх тут люблять, від них не відходять ні на метр, з ними роблять селфі на кожному кроці – чого ще може бажати душа? Це ж пісня: тренуватися вдома! Та й валяти дурня перед рідними вболівальниками якось не по-пацанські – значить, Адріано, Тейшейра, Бернард і компанія будуть рвати жили з подвійним завзяттям.
Алекс Тейшейра:
«Для мене це величезна гордість! Бути і тренуватися тут з «Шахтарем», в рідному місті, на очах своїх батьків - це щось приголомшливе. Це ще один тиждень вдома! Сюди приходять мої дядьки, племінники, двоюрідні брати - вся сім'я. Звичайно, вони теж щасливі. Сподіваюся, «Шахтар» буде ще сюди приїжджати, не тільки в Ріо-де-Жанейро, а й в Салвадор, інші міста, головне - в мою країну. Тут добре!».
4. Аргументи… Та це просто круто!
Копакабана, «Маракана», статуя Христа Спасителя, океан, манго, засмаглі дівчата, купа фанатів, нові зв’язки, знайомства і зустрічі (Зіко! Едуардо!) – не мені вам розказувати про усі переваги і можливості цього турне. Це вам не банальне «готель – тренувальне поле – готель», ці маршрути не можуть набриднути.
...Наприкінці зими, а потім і навесні буде дуже гаряче. Деколи навіть спекотніше, ніж на пляжах Ріо! І ми цьому тільки раді.
Аби всі повернулися здоровими і повними сил. «Баварія» не спить і вже наточує кігті. А з нею – «Динамо», «Дніпро» і далі по ранжиру.
А тепер приміряємо на собі роль старої сварливої бабці, яка вічно усім невдоволена, і трохи «побурчимо» на тему «Чому «Шахтарю» не слід було їхати до Бразилії?».
Отже, найсуттєвіші мінуси:
1. Відсутність подібного досвіду
«Гірники» у своєму бразильському турне-зборі стали справжніми піонерами (якщо хочете – колумбами) – до цього зазіхнути на таку далеку поїздку не міг ніхто з українців. Відповідно, ніяк не обійтися без цілком можливих прорахунків, недопрацювань, накладок й інших непередбачуваностей, які здатні добряче ускладнити життя. Та взяти хоча б непрогнозованість наслідків побідної підготовки: чи не вилізе щось боком? Як відреагує організм гравців? Чи не збільшиться травматичність? Чи не розчаруються у тому, що вирішили махнути за тисячі кілометрів від звичних тренувальних місць, врешті-решт? Ще й ця різниця в часі…
Уникнути цього всього буде важко при будь-яких ретельних приготуваннях і якісному аналізі усіляких деталей. Значить – слід думати вже, як мінімізувати можливі збої у майбутньому.
2. Спека
Ви коли-небудь, відпочиваючи в теплих краях, грали у пляжний волейбол під пекучим обіднім сонцем? Як довго? І які враження? А тепер уявіть, що вам у таких умовах доводиться ретельно й регулярно тренуватися (потім, звісно, волейбол – для душі і релаксу у якості приємного бонусу). Важко! Які наслідки це дало – ми бачили у матчі проти «Фламенго», коли суперник у другому таймі виглядав «легшим» за донеччан, які, за словами Адріано, втратили багато сил на ранковому тренуванні.
Гортаючи фотогалереї з бразильського збору «Шахтаря», неодмінно звертаєш увагу на те, що гравці виглядають доволі втомленими (хоча й у чудовому настрої) і «підсмаженими» на пекучому сонці, ніби рослини, яких забули полити. У різноманітних інтерв’ю ця тема піднімається досить часто: футболісти підтверджують, що на такій спеці працювати нелегко. Знову ж таки, як відреагує тіло на подібні навантаження? Питання лишається відкритим.
3. Бразильський менталітет
Коли ти вдома – ти не тільки намагаєшся продемонструвати максимум своїх можливостей і вмінь перед рідними вболівальниками, але й чудово знаєш, де і як можна добряче відпочити. Кафе, бари, ресторани, знайомі дівчата, перевірені друзі – чи не виникне бажання «злиняти» з розташування команди на хороший нічний «двіж» у стилі зубастика Роналдо? І як потім вранці вбиватися на пляжі… Всі футболісти – професіонали, це безсумнівно, але якщо вже вирішили поговорити про потенційний негатив, то збори у рідних місцях можуть дарувати і такі неприємні моменти.
4. Потенційна можливість демаршу
В це я вірю слабо, адже на будь-яку примху чи вибрик бразильського футболіста завжди знайдеться декілька професійних клубних юристів, які готові при першій нагоді тицьнути носом ретивого гравця у його діючий контракт. Але ще жива пам'ять про те, як минулого літа одразу кілька виконавців «Шахтаря» з бразильським паспортом у кишені вирішили піддатися на солодкі пісні агентів і чкурнули собі подалі. Чим закінчилося? Повернулися як милі, ще й вибачення просили довго і - в міру можливостей, - переконливо.
Тому особливо не переживаємо. Поки що. Але – тримаємо руку на пульсі, адже час Х, тобто день відльоту до далекої і морозної України - все ближче.
Роман Клименко
показати приховати