По той бік океану: топ-11 футболістів, які грали у США
Заглянемо до Major League Soccer та поговоримо про знаменитостей, що виступали і виступають у канадсько-американській першості.
Нещодавно легенда «Ліверпуля» Стівен Джеррард заявив про намір продовжити кар’єру за океаном. «Футбол 24» підібрав команду з одинадцятьох відомих футболістів, що спробували на смак американську лігу MLS: чотирьох «старіших» та шістьох «свіжих» виконавців. Зізнаюся, четвірку ретро-«зірок» написав ту, яка найперше спала на думку. Імена Герда Мюллера, Лотара Маттеуса, Юргена Клінсманна, Куатемока Бланко, Хорхе Кампоса, Карлоса Вальдерами, Девіда Бекхема, Тьєрі Анрі чомусь пригадалися дещо згодом. А от шукаючи інформацію про сучасних футболістів, які погналися за американською мрією, довелося ретельно помоніторити офіційні сайти клубів MLS.
Звісно, відомих «сокеристів» у чемпіонаті США куди більше, аніж сім. Тому згадаймо тих, хто не увійшов до нашого матеріалу: англієць Люк Мур («Торонто»), алжирець Раїс М'Болі («Філадельфія Юніон»), малієць Джимі Траоре («Сієтл Саундерс»), австралієць Тім Кехілл («Нью-Йорк Ред Булл»), француз Флоран Сінама-Понголь («Чикаго Файр»), валлієць Роберт Ерншоу («Чикаго Файр»), американський німець Джермейн Джонс («Нью-Інгленд Революшн»), італієць Марко Донадель («Монреаль Імпакт»), ірландець Ендрю О'Браєйн («Ванкувер Вайткепс»), австрієць Емануель Погатець («Коламбус Крю»), відомі в Україні ганець Самуель Інкум («Х’юстон Динамо») та румун Разван Кочиш («Чикаго Файєр»).
Однак мова сьогодні не про них. Що ж, розпочинаємо блог з Короля футболу.
"Космос" 77-ого: Беккенбауер, Пеле, Кіналья
Пеле (1940), Бразилія
Виступав у: «Сантос» (Бразилія), «Нью-Йорк Космос» (США);
Досягнення: чемпіон світу (3), чемпіон Бразилії (6), чемпіон США.
Для популяризації футболу у Штатах місцеві спортивні діячі вирішили запросити до їхньої країни Пеле. Трапилося це у 1975 році. Мабуть, за рівнем відвідуваності сокер таки не наздогнав тутешній футбол, хокей або бейсбол, але після переходу Едсона Арантеса ду Насіменту до «Космосу», відвідуваність нью-йоркської команди зросла вдесятеро! Відбігавши два роки у США та заробивши чимало купюр з американськими президентами, Король остаточно повісив бутси на цвях.
Франц Антон Беккенбауер (1945), Німеччина
Виступав у: «Баварія», «Гамбург» (Німеччина), «Нью-Йорк Космос» (США). 103 матчі за збірну ФРН.
Досягнення (як гравця): чемпіон ФРН (5), володар КЄЧ (3), володар Кубка Кубків УЄФА, чемпіон США (3), чемпіон світу, чемпіон Європи.
У 1977 році «Нью-Йорк Космос» підписав одну з найяскравіших зірок європейського футболу – Кайзера Франца. Через трохи до найбільшого міста США перебереться голландець Йохан Нескенс та ще кілька інших легенд. А от Герд Мюллер – багаторічний партнер Беккенбауера по «Баварії», обере теплу Флориду, а не Нью-Йорк.
Пробувши за океаном три роки, великий футболіст повернеться на батьківщину, де ще встигне з «Гамбургом» здобути золоті медалі Бундесліги.
Джорджо Кіналья (1947-2012), Італія
Виступав у: «Суонсі» (Англія), «Массезе», «Інтернаполі», «Лаціо» (Італія), «Нью-Йорк Космос» (США). 14 матчів за збірну Італії;
Досягнення: чемпіон Серії «А», чемпіон США (4).
Завдяки бомбардирському таланту Кінальї, «Лаціо» уперше здобув «золото» Серії «А». Після такого тріумфу, у 1976-ому, Джорджо відправився догравати за американський «Нью-Йорк Космос». Партнерами Кінальї у новій команді стануть Пеле, Беккенбауер, Карлос Альберто. П’ять разів поспіль він вигравав голеадорську гонку Північноамериканської футбольної ліги (NASL), що на той час вважалася елітою американського футболу. На сьогодні NASL, відроджена у 2009 році, є аналогом нашої першої ліги. Протягом одного сезону Джорджо у 38 матчах наколотив 50 м’ячів! Не дивно, що з такими показниками Довгов’язий Джон є найрезультативнішим бомбардиром у історії NASL.
Питання читачам: якій українській команді забивав знаменитий італієць? Підказка: не «Динамо»:). Хто не відгадав – відповідь у кінці блогу.
Йохан Кройф (1947), Нідерланди
Виступав у: «Аякс», «Фейєнорд» (Нідерланди), «Барселона», «Леванте» (Іспанія), «Лос-Анджелес Ацтекс», «Вашингтон Дипломатс» (США). 48 ігор за збірну Нідерландів;
Досягнення (як гравця): чемпіон Нідерландів (9), Кубок Нідерландів (6), чемпіон Іспанії, Кубок Іспанії, володар КЄЧ (3), срібний призер ЧС.
Відразу після того, як Кройф напередодні аргентинського мундіалю прийме рішення піти із збірної, геніального гравця «приютять» штатівські «Лос-Анджелес Ацтекс» (тренуватиме у той час «ацтеків» геніальний Рінус Міхелс) і «Вашингтон Дипломатс». До слова, до Кройфа кольори столичного клубу захищав інший «помаранчевий» – Гус Хіддінк, а через трохи за «дипломатів» бігатиме Вім Янсен.
Маттео Феррарі (1979), Італія
Виступав у: «Інтернаціонале», «Дженоа», «Лечче», «Барі», «Парма», «Рома» (Італія), «Евертон», (Англія), «Бешикташ» (Туреччина), «Монреаль Імпакт» (Канада), 11 ігор за збірну Італії;
Досягнення: володар Кубку Італії (3), володар Суперкубку Італії, володар Кубку Туреччини.
Клуб з франкомовної канадської провінції Квебек робить ставку на іменитих італійців. Донедавна за «Монреаль» грали Бернардо Корраді, Марко Ді Вайо, Алессандро Неста. Сьогодні кольори команди захищає Марко Донадель. Нині на сайті «Монреалю» імені алжиро-італійця Феррарі немає, однак центрбек увесь 2014 рік відіграв за «Імпакт», провівши 26 ігор. Практично всю свою кар’єру Маттео відіграв у рідній Італії, не враховуючи невдалого англійського досвіду. Під час матчу «Монреаль» – «Реал Солт-Лейк» італієць на перших хвилинах розписався у власних ворота, а на останніх – у чужих. На щастя для нього, перемогла команда з Квебеку – 3:2.
Пегі Люїндула (1979), Франція
Виступав у: «Ньор», «Страсбург», «Олімпік Ліон», «Олімпік Марсель», «Осер», «ПСЖ» (Франція), «Леванте» (Іспанія), «Нью-Йорк Ред Булл» (США). 6 ігор за збірну Франції;
Досягнення: чемпіон Франції (3), Кубок Франції (2), Кубок ліги Франції.
Взимку вже минулого року про завершення кар’єри оголосив великий французький нападник «Нью-Йорк Ред Буллс» Тьєрі Анрі, але у складі «червоних биків» лишився ще один колишній форвард «галлів». Мова йде про Пегі Люїндула.
Дістався Люїндула нью-йоркцям фактично даром, і каші не зіпсував. У 2014 році Пегі відзначився п’ятьма влучними ударами, поступившись Бредлі Райт-Філліпсу (27) і Тьєрі Анрі (10).
Роббі Кін (1980), Ірландія
Виступав у: «Вулверхемптон Уондерерс», «Ковентрі Сіті», «Лідс Юнайтед», «Тоттенхем Хотспур», «Ліверпуль», «Вест Хем Юнайтед», «Астон Вілла» (Англія), «Селтик» (Шотландія), «Лос-Анджелес Гелексі» (США). 138 матчів за збірну Ірландії;
Досягнення: володар Кубка англійської футбольної ліги, переможець Західної Конференції MLS.
Найрезультивніший гравець збірної Ірландії зробив собі ім'я у посередніх англійських клубах, а це багато про що говорить. Потинявшись по орендам («Селтик», «Вест Хем»), Кін прийняв пропозицію «Лос-Анджелесу». Свого часу за океаном пліч-о-пліч з Роббі виступали Девід Бекхем й Лендон Донован. Ірландець сповна виправдав надії керівництва нової команди, провівши понад півсотню голів у 84 поєдинках, у тому числі на рахунку Кіна 23 м’ячі в 35 матчах протягом 2014 року! Саме він вирішив долю минулорічної фінальної зустрічі плей-офу MLS у протистоянні з «Нью-Інгленд Революшн» та отримав звання найбільш цінного гравця регулярного чемпіонату.
Ходять чутки, що керівництво КПР прагне бачити бомбардира у своїх лавах. Чомусь думаються, Кін не був би зайвим у складі аутсайдера АПЛ.
Давід Вілья Санчес (1981), Іспанія
Виступав у: «Спортинг», Хіхон, «Сарагоса», «Валенсія», «Барселона», «Атлетико» (Іспанія), «Мельбурн Сіті» (Австралія), «Нью-Йорк» (США). 97 матчів за збірну Іспанії;
Досягнення: чемпіон Європи, чемпіон світу, чемпіон Іспанії (3), володар Кубку Іспанії (2), володар Суперкубку Іспанії (3), переможець Ліги чемпіонів.
Профайл одного з найтитулованіших гравців сучасності можна побачити на офіційних сайтах відразу двох команд, що розташовані у різних кінцях світу: новоствореному «Нью-Йорк Сіті», якому належить Френк Лампард, та австралійському «Мельбурн Сіті». Справа у тому, що перейшовши у червні минулого року до «Нью-Йорка», Ель Гуахе для підтримання форми був відданий в оренду до «Мельбурна», оскільки сезон у Штатах вже завершувався. У складі австралійської команди іспанець відзначився двічі, відбігавши чотири поєдинки. Протягом 2015 року Вілья радуватиме вже американських вболівальників. Спонсором «Нью-Йорка», «Мельбурна» і «Манчестер Сіті» є компанія «Etihad Airways», а конкретніше шейх з ОАЕ, що пояснює згадані переїзди Давіда та Френка.
Кака (1982), Бразилія
Виступав у: «Сан-Пауло» (Бразилія), «Мілан» (Італія), «Реал», Мадрид (Іспанія), «Орландо Сіті» (США). 89 ігор за збірну Бразилії.
Досягнення: чемпіон світу, чемпіон штату Сан-Пауло, переможець Ліги чемпіонів, чемпіон Італії, чемпіон Іспанії, Кубок і Суперкубок Іспанії, переможець клубного чемпіонату світу.
Жителі флоридського міста матимуть змогу споглядати не лише баскетбольних зірок «Орландо Меджик», а й зірку футбольну – Рікардо Ізексона дос Сантоса Лейте.
Як і Вілья, Кака «перебуває» на сайтах двох клубів: «Орландо» й «Сан-Пауло». Ситуація з бразильцем практично схожа на Давидову. Підписавши контракт з американськими «левами», Кака майнув в оренду до найбільшого міста Бразилії. У 2014 році легенда «Мілану» провів п’ять матчів у Копа Судамерикані (Південноамериканському Кубку). В півфіналі «триколірні» були зупинені колумбійським «Атлетико Насьоналем». За «Сан-Пауло» Кака бігав на позиції лівого вінгера, або ж працював під єдиним нападником Луїсом Фабіано. Де гратиме бразилець у «Орландо» – відповідь на це питання знає тренер «левів» Ейдріан Хіт.
Джермейн Колін Дефо (1982), Англія
Виступав у: «Вест Хем Юнайтед», «Борнмут», «Тоттенхем Хотспур», «Портсмут» (Англія), ФК «Торонто» (Канада). 55 ігор за збірну Англії.
Досягнення: Кубок футбольної ліги.
Рятівник збірної «левів» на африканському чемпіонаті опинився у канадському «Торонто», яке грає у MLS, рік тому. Хто ж встоїть перед зарплатнею у майже дев’яносто тисячами фунтів щотижня? Зважте на те, що «Торонто» вважається найдорожчою командою канадсько-американської першості. Дефо з перших матчів розпочав результативно працювати, забивши в стартових 16 матчах одинадцять м’ячів. Партнером по команді у нападника є інший відомий англієць – Люк Мур. Цікаво, що за трансфером Джермейна стояв менеджер «Торонто» Тім Безбатченко. Як ви зрозуміли, Тім – українець.
Обафемі Акінвунмі Мартінс (1984), Нігерія
Виступав у: «Інтернаціонале» (Італія), «Нюкасл Юнайтед», «Бірмінгем Сіті» (Англія), «Вольфсбург» (Німеччина), «Рубін» (Росія), «Леванте» (Іспанія), «Сієтл Саундерс» (США). 39 матчів за збірну Нігерії;
Досягнення: чемпіон Італії, володар Кубку і Суперкубку Італії, володар Кубку Інтертото, володар Кубку Росії, володар Відкритого кубку США. 39 поєдинків за збірну Нігерії.
Пишучи рік народження екс-нападника «Рубіна», не знаєш чи відповідає дата дійсності. Пригадуєте «віковий» скандал, що приписав Мартінсу шість років життя? Нігерієць опинився у одній з музичних столиць США весною 2013-ого, перейшовши туди з «Леванте». Протягом минулого року Обафемі «настріляв» 19 голів у 33 поєдинках (враховано дві кубкових гри та одну зустріч плей-оф Кубка)!
Мартінс є відомим любителем розгульного нічного життя, а Сієтл славиться великою кількістю представників секс-меншинств. Тут би не втрапити гарячому африканцеві у історію «а-ля зубастик Рональдо і трансвестити»:)
P. S. Джорджо Кіналья забивав «Чорноморцю» в Одесі. Зробив він це з пенальті, а трапилася оказія 1975 року у рамках 1/32 КУЄФА.
показати приховати