Кінець англійського прокляття
Дивлячись учорашню гру, я довго не міг збагнути що вона мені невимовно нагадує. Правильна відповідь промайнула в голові десь усередині першого тайму. Товариські футбольні матчі в рідному селі! Ні-ні, я, упаси Боже, не звинувачую нікого в низькому рівні гри. Йдеться про інше - сам формат. Адже там, у селі, силами міряються команди під умовними назвами "Старіки" та "Молодьош". Коли я ще був зовсім крихітним, ознакою, за якою ділились на команди, був факт служби у війську. "До армії" - йшов у одну команду, "після" - в іншу. Потім, коли обов'язку перед вітчизною хлопці почали масово уникати, виник інший критерій. Одружені грали за "старіків", кавалери формували команду-суперницю.
Отак і вчорашні команди. Один в один. Той же Боатенг у господарів був, немов молодий хлопака, який просто швидко "залетів" та одружився. А кілька хлопців у жовтому були ніби "старша кавалєрка", яким уже ніби й пора, але вони ще ніяк не можуть знайти собі пару. Знаєте, дуже відповідним був і результат. Як і в селі. Адже бігати, немов знавіснілий - не головне на футбольному полі. Треба грати головою. На будь-якому рівні.
Футбольний клуб можна розглядати по-різному. Хтось, як Абрамович та шейхи, готовий розкидатися грошима, мов п'яний матрос, аби лиш здобути якусь чашку. Інші - хочуть зекономити, десь навіть заробити, постійно при цьому тримаючись на плаву. Так-от - для тих "інших" Арсен Венгер - геній своєї справи. Стільки часу купувати "грязь" і продавати "князів"... Браво, мсьє! Пан Венгер, без сумніву, має підприємницьку жилку. Я впевнений, що якби він очолював не футбольний клуб, а, скажімо, будівельну компанію чи юридичну фірму, то ця організація обов'язково була би прибутковою. От тільки, погодьтеся, фанати будівельної чи юридичної установи виглядали би, як мінімум смішно. І саме так, смішно, виглядають збоку вболівальники "Арсенала". Сьомий рік без титулів, між іншим.
Матч ще раз продемонстрував, що між "Арсеналом" та елітою європейського футболу утворилася прірва. Чи може вона зникнути знову? Безперечно. Не через рік, не через два... Скажімо ж через п'ять - я вже навіть уявляю картину. 27-річний Щесни, найкращий голкіпер Європи, захищає ворота. В захисті діє супердосвідчена, надійна і, що головне, надзвичайно зіграна зв'язка Мертезакер-Вермален. У півзахисті шансів суперникам не залишають лідери збірної Англії Окслейд-Чемберлен і Вілшир, невгамовний валлієць Ремзі та придбаний ще в далекому 2012-му Еден Азар. А капітан Робін Ван Персі, нещодавно побивши бомбардирський рекорд клубу, встановлений Анрі, піднімає над головою Кубок Чемпіонів. На сльозах старенького Венгера блищать сльози...
Ви вірите в такий розвиток подій? Хіба що може в сльози Венгера. Скільки з футолістів, які грали за "Арсенал" учора, залишиться в команді через 5 років? Отож бо...
З 2008-го року англійський бар'єр на стадії 1/8 фіналу Ліги Чемпіонів подолала лиш одна італійська команда - "Інтер". 5 вильотів із семи на цій же стадії аппенінцям організували клуби прем'єр-ліги. Часи міняються. Через тиждень і "Наполі" спробує це довести. "Мілану" ж тут робити вже нічого. Потрібно йти далі і премагати там. Хай як переконує Златан, що для нього це неважливо, всі пам'ятають, що він досі не виграв жодного Кубка європейських чемпіонів. То ж... ЗА ІБРУ!
показати приховати