Україна трансферна: 7 головних висновків літнього міжсезоння в УПЛ
Це літнє міжсезоння виявилося найбільш важким, неоднозначним і екстремальним в історії українського футболу. Точно так само, які саме літо в історії Незалежності України. В будь-якому випадку трансферне вікно зачинилося, і настав час підбивати його підсумки.
Трансферна діяльність українських клубів цього разу була куди млявішою, ніж зазвичай. Цьому є цілий ряд причин: війна на Сході України, проблеми з економікою в країні, падіння рівня життя, тимчасова окупація Криму Росією, а там в нас було два клуби УПЛ. Та все ж принаймні у це трансефрне вікно катастрофи вдалося уникнути - це головний висновок. І можна сміливо констатувати: буде дуже важко, але клубний український футбол буде жити. Він буде не таким, як раніше, але він буде, і це найголовніше.
Ми підготували сім найголовніших висновків літнього трансферного міжсезоння для клубів УПЛ. Отож,..
1. Переформатування топ-4 у топ-3. Четвірка українських грандів, сформована приблизно три роки тому, коли до рівня "Динамо" і "Шахтаря" підтягнулися "Дніпро" і "Металіст", плавно переформатувалася у топ-3. Неважко здогадатися, що з цього переліку вибув харківський "Металіст". Процес розпаду команди розпочався ще в зимове міжсезоння. Річ у тім, що під час подій Євромайдану до реального власника клубу Сергія Курченка з'явилося дуже багато запитань від українського народу, а пізніше - і від правохоронних органів. Наслідком цього стала швидка втеча до Росію одіозного "банкіра Сім'ї". І вже у зимове міжсезоння з команди пішов головний її творець Мирон Маркевич, а втікнути намагалися ледь не всі легіонери, хоча тоді це не всім вдалося.
В "Металіста" проблеми через власника
Довершилася справа цього літа. Команду остаточно покинули Хосе Ернесто Соса, Себастьян Бланко, Джонатан Крістальдо, Алехандро Гомес, Вілліан, який так і не повернувся із оренди. А коли у стан прямого конкурента перейшли Марлос та Азаведо, то стало зрозуміло, що проект "Металіст" - гранд українського футболу" - канув в лету. Там ще залишився Шав'єр (поки що), Вільягра, Чако Торрес, кілька добротних українських футболістів, але за складом, а що найголовніше, за грою, стало зрозуміло: команда боротиметься уже не за нагороди чемпіонату, а за Лігу Європи. І то це тільки в тому випадку, якщо клубу вдасться втриматися на плаву. Адже в "Металіста" арештували майно через причетність клубу до Курченка. А в такій ситуації якось дуже важко взагалі уявити існування клубу. Дай Боже, аби в такого самобутнього клубу, як харківський "Металіст" проблеми в результаті все ж вирішилися, але... виглядає на те, що буде дуже важко.
2. Жодного резонансного придбання. Це вперше за останнє більше ніж десятиліття, в українські команди не приїхало жодного футболіста, перехід якого спричинив би резонанс принаймні на регіональному рівні. Звичайно, пояснення такої ситуації дуже просте: спочатку сепаратистський рух за підтримки російських найманців, а згодом, якщо називати речі своїми іменами - військове вторгнення в Україну регулярними російськими військами. За таких обставин цілком очевидно, що сюди в найближчий час ніхто не захоче їхати з серйозних гравців.
Найгучнішим можна назвати трансфер Лукаша Теодорчика, який за 4 мільйона євро перейшов із польського "Лєха" в київське "Динамо". Його називають другим Робертом Лєвандовскі, але якби це було так, то скоріш за все "другий Лєвандовскі" осів би десь в районі Дортмунда або Ганновера, але аж ніяк не у Києві. Хоча після переходу сам Теодорчик і не приховував, що одним із основних аргументів трансферу стали гроші, яких в уявному Дортмунді чи Ганновері він би не отримав.
3. Гранди зберігають кістяк складу. Попри величезні труднощі усім українським грандам вдалося зберегти свої склади. Суттєвих втрат практично не було ні в кого. На трьох - а це "Шахтар", "Дніпро" і "Динамо" ("Металіст" вже не рахуємо, див. п.1) - можна згадати лише одну фундаментальну втрату. Це Джуліано, який справді був гравцем твердої основи, але влітку залишив "Дніпро" заради бразильського "Греміо".
З "Шахтаря" пішли Едуардо, Факундо Феррейра, "Динамо" залишили Браун Ідейе (за хороших, як для нього, 10 мільйонів фунтів), Огнєн Вукоєвіч, Бенуа Тремулінас, Ніко Кранчар - та жодного з них не назвеш якоюсь непоправною втратою. Могло бути куди гірше. Згадаймо бунт бразильців "Шахтаря": гірники могли залишитися без своїх абсолютних лідерів Дугласа Кости, Алекса Тейшейри, а також Фреда, Фернандо. Все для гірників обійшлося дуже навіть "малою кров'ю".
4. Найвдаліша трансферна кампанія - у донецького "Шахтаря". Це питання дискусійне, звичайно, але все ж виглядає на те, що "Шахтар" не тільки зберіг склад, але й, схоже, став тільки сильнішим. Факундо Феррейру замінив Олександр Гладкий. Він за кілька стартових турів і матчу Суперкубку вже награв більше, ніж Факундо за минулий рік. Не змогли вийти на міжнародний трансферний ринок - не біда, можна "підкріпитися" на внутрішній арені.
Придбання "Шахтаря"
Відхід Едуарду цілком до снаги перекрити Марлосу. А є ж іще покупка Азаведо, який став чи не найкращим лівим латералем УПЛ минулого сезону. Це однозначне підсилення для "Шахтаря". Не будемо забувати, що "Шахтар" залишився практично без дому. З усіх трьох українських грандів команда єдина, хто навіть не тренується в рідному місті. І збереження своїх лідерів - це неабиякий результат за таких умов.
5. Українізація "Динамо". Після приходу на тренерський місток, Сергій Ребров своєю роботою чітко означив вектор на українізацію команди - дуже сміливий крок у теперішніх умовах. Поки що у Сергія Станіславовича виходить як мінімум не гірше за своїх попередників, а їм, як відомо, у два попередніх літніх міжсезоння на підсилення легіонерами було витрачено десятки мільйонів доларів, а результат був тільки гіршим.
За Реброва в команду повернувся Рибалка з місцем у старті, частіше став виходити на поле Калітвінцев, який значно додав у грі, повернувся Буяльський, остаточно закрите питання про те, кого випускати у старті - Макаренка чи Тремулінаса, якого в команді вже й нема. Зараз в основі команди виходить в середньому сім українців, в той час коли рік тому ледве вписувалися у ліміт. На заміну теж частіше виходять українці. А коли у склад після травм повернуться Хачеріді та Гармаш, то кількість українців скоріш за все іще збільшиться.
6. Тайм-аут Коломойського.
У це трансферне вікно власник "Дніпра" не зробив якихось серйозних покупок. Пов'язано це насамперед з двома факторами: перший - це, як ми вже писали, військові дії на території України, і заманити серйозного футболіста не так вже й легко. І друге - це прихід нового головного тренера. Все-таки у "Дніпрі" зібранні дуже кваліфіковані гравці, з можливостями яких новий тренер Маркевич найкраще може ознайомитися у бойових умовах. Тому робити кардинальну реорганізацію вже зараз сенсу немає жодного. Ось уже у зимове, а скоріш за все, наступне літнє міжсезоння - тоді вже настане час Маркевича купувати гравців під свою команду. З кимось, хто тренеру не сподобається, безперечно попрощаються, але в такому випадку обов'язково будуть нові придбання.
7. Кочування гравців у клубах другого ешелону. Коли немає стабільності у державі - її немає у всьому. В українському футболі її і так ніколи не було: сьогодні клуб міг боротися за вихід у єврокубки, а на другий сезон припинити існування. Подивіться на мапу команд, які не пережили і чверть століття української Незалежності і вам стане все зрозуміло. Це не Англія, де деяким клубам уже по півтора століття. А з початком війни у нас стабільності стало ще менше. Легіонери покидають команди, не приховуючи причини. Наприклад, "Зорю" напередодні історичного старту у Лізі Європи (вперше за кілька десятиліть команда пробилася у єврокубки), за цілком очевидною причини залишили двоє основотворчих гравців у нападі - Янік Болі і Даніло. "Карпати" вже який рік поспіль починають, оновившись мінімум на 50%. Теж стосується і "Волині", і навіть у "Чорноморця" суттєві зміни.
Для молодого Федорчука - це вже п'ятий клуб вищої ліги у кар'єрі
"Говерла" продовжує набирати гравців з ім'ям, але навіть не заперечує своїх суттєвих фінансових проблем. Тому футболісти у пошуках кращої долі кочують з одного клубу - в інший. В сучасному футболі це відверто негативне явище - не можна кожного року будувати нову команду, як це є, наприклад, у "Карпатах". Але зараз не до розкошів. Головне - це зберегти клубний футбол.
показати приховати