Роберто Донадоні: Не думаю, що "Парма" здатна повернути собі славу 90-их
Півзахисник "Мілана", який завершив кар'єру гравця у 2001 році, вже встиг побувати біля керма "Скуадри Адзурри". А зараз надзвичайно продуктивно працює із "Пармою".
- Мішель Платіні якось сказав про Вас: "Це один з найкращих італійських гравців 1990-их". Це не перебільшення?
- Мені було приємно почути таке на мою адресу, проте я завжди був командним гравцем. Я намагався допомагати своїм партнерам, докладаючи максимум зусиль.
- Ви народились у Ломбардії, а більшість кар'єри гравця провели у Мілані. Ще уболіваєте за "россонері"?
- Безсумнівно. Я уболіваю за "Мілан" з самого малечку. Навіть під час виступів за "Аталанту" я підтримував "Мілан". Як гравець я дуже багато чому навчився від Арріґо Саккі та Фабіо Капелло. Їхню науку я як тренер тепер намагаюсь передати своїм підопічним.
- З "Міланом" Ви виграли майже все, що можна. Які найкращі спогади про той період?
- Перший єврокубок у 1989 році найперше спадає на думку. Це був мій перший великий титул. Варто згадати не лише трофеї. У мене прекрасні спогади про стосунки з моїми тодішніми партнерами. У ті часи "Мілан" був лідером італійського футболу і більшість його гравців виступали за збірну Італії. Звісно, що це допомагало й збірній. Щось схоже тепер є у збірній Іспанії, де багато гравців "Барселони".
- Бутси на цвях ви повісили у кінці сезону-1999/2000, а вже у 2001 році дебютували як тренер з "Лечче". Чому Ви вирішили стати тренером та ще й так швидко?
- На це вмовила мене дружина. Щойно я вирішив завершити кар'єру гравця, моїм єдиним бажанням було трохи часу присвятити собі і відпочити. Однак дружина запитала мене, чому б мені не спробувати тренерського хліба і здобути тренерську ліцензію. Я прислухався до її поради, а можливість тренувати "Лечче" з'явилась якраз тоді, коли я закінчував тренерські курси. Керівництво клубу запропонувало мені роботу і я не відмовився, хоча "Лечче" тоді виступав у Серії С. Я сказав собі, що ця робота повинна стати для мене індикатором того, чи я у стані справитися з тренерським ремеслом. Мені одразу сподобалось. Було прекрасно знову бути у футболі і передавати свій досвід молоді, яка охоче черпала знання від мене.
- Багато Ваших партнерів з "Мілана" також стали успішними тренерами...
- Коли у тебе за плечима великий досвід, то це дуже важливий момент для майбутнього тренера. Мої екс-партнери мають досвід, вони легше здобувають повагу і їм легше доносити свій меседж. Вважаю, що саме ці аспекти були ключовими у їхньому прогресі як тренерів.
- Паоло Мальдіні скоро також стане тренером?
- Він ще не прийняв остаточного рішення, проте мені відомо, що йому кортить повернутися у роздягальню та мати справу з футболом. Не знаю,чи він відважиться на тренерське ремесло, проте я певен, що він ще може принести користь футболу.
- Збірну Італії Ви очолили у липні 2006 року після того, як Марчелло Ліппі привів команду до чемпіонського титулу. Ви були готові до цієї посади, чи Вам ще було зарано?
- Цей пост я отримав напевне надто скоро, проте не скажу, що я не заслужив на це. До нього я вже мав досвід у декількох клубах. Це був великий привілей для мене. Ми потрапили на Євро-2008, де у чвертьфіналі поступились іспанцям по пенальті. Я пережив дуже позитивний та важливий період у моїй кар'єрі. Коли я покинув "Скуадру Адзурру", то ми були на другому місці у рейтингу ФІФА, що свідчить про непогану роботу зі збірною.
- Які у вас були стосунки з гравцями?
- Коли я прийшов до керма збірної, то у ній були ще декілька гравців, з якими я разом грав. Вважаю, саме цей фактор допоміг мені сформувати команду та усталити хороші стосунки з самого початку. Мені дуже приємно згадувати про свій тренерський етап у збірній. Дуже горджуся цим.
- Як оцінюєте зміни в італійському футболі, зокрема прагнення до більш атакувального футболу з боку багатьох клубів та збірної?
- Є багато позитивного у змінах. Чезаре Пранделлі знаю особисто, адже з ним я грав в "Аталанті". У нього великий досвід і я поділяю його бачення футболу. Саме такий підхід забезпечив йому серію хороших результатів зі збірною. Зрозуміло, що для створення належного настрою у команді потрібен час. Настане час і багато клубів також гратимуть у такий футбол.
- Чезаре Пранделлі запросив у збірну двох гравців "Парми" Марко Пароло та Ґабріеля Палетту. Це усіх?
- Кожен у клубі радіє цьому і, насамперед, самі гравці. Кажу ж, що я намагаюся передати весь свій досвід гравця молодим. Коли ж когось з них запрошують у національну збірну, то я отримую додаткову енергію та бажання працювати.
- Чи здатна "Парма" повернути собі славу 1990-их?
- Ні. Не думаю, що "Парма" може бути такою, як у свої славні роки. Клуб зробив великі інвестиції, проте для прибання гравців топ-рівня потрібні шалені гроші.
- Збірна Італії потрапить у фінал чемпіонату світу у Бразилії?
- Не відкидаю такої можливості. Буде важко, однак це не неможливо. В Італії таки наявний технічний потенціал, щоб подолати шлях до фіналу. Все залежить від форми гравців у кінці сезону.
Інтерв'ю ФІФА переклав та адаптував Андрій Холявка
показати приховати