Привид катеначчо повертається
Перемога вдома, нічия на виїзді, оборона понад усе – типова схема дій італійського стилю, яку усе ще можна спостерігати у Серії А майже у чистому вигляді. Бо з заслуженої пенсії у «Лаціо» повернувся Едоардо Рея або просто «Дід», зважаючи на поважний вік цього спеціаліста – 68 років. Зрештою, не він є найстаршим в історії: у сезоні 1996-97 «Рома» ще раз запросила на роботу Нільса Лідхольма, коли тому виповнилося 74!
Отримавши спадок від Владіміра Петковіча, Рея відмітив жахливу фізичну форму переважної більшості виконавців, які просто не витримували 90 хвилин гри на адекватному рівні. Звичайно, ця проблема з’явилася не зараз, а, ймовірно, сягає корінням у літню підготовку, тому не швидке виправлення ситуації розраховувати не варто було.
Також тіфозі чекали, що з паном Едоардо повернеться якість, яка завжди вирізняла його самого та його команди, – характер! Бо вже дуже набридло спостерігати абсолютне командне безволля останнього періоду… Дехто пропонував робити ставки, скільки вилучень отримає «Дід», бо любить він використати міцне слівце після бездоганних дій арбітрів, але поки що тримається.
Гравці, як-от Раду, раділи, бо, справді, втомилися від хаосу, або, як-от Гонсалес, знали, що Рея не залишить поза увагою футбольних трудяг. Переживали, що поза увагою може опинитися молодь, навіть запросили на посаду помічника головного Альберто Болліні з Прімавери. На словах звучало, що «Кейта – це наше майбутнє», але поки не ясно, чи настане воно за часів Реї? Поки що дублери отримують шанси у незначних матчах на кшталт Кубку Італії проти «Парми» – і доводять, що не гірші за основу. Або навіть кращі, наприклад, Переа.
Перші дві матчі під керівництвом старого-нового тренера ніби під час спіритичного сеансу викликали привид катеначчо. Дежа-вю з «Інтером»: як і рік тому обережна гра, що під кінець завершилась одним-єдиним точним ударом Міро Клозе. І нульовий кошмар у Болоньї без жодного удару по воротах, від якого хотілося вити. Або краще просто піти спати. Добре, що хоч іноді прокидався Дьяманті, бо інакше взагалі не витримати…
Вчора Рея зважився на експеримент з захистом у три, що відразу розбалансувало оборону, яка часто-густо провалювалася, що ледве не привело до фатальних наслідків. Але, принаймні, було весело: пенальті, вилучення, красиві та курйозні голи, камбек на останніх хвилинах… Ернанес почав матч з лави запасних, що, мабуть, допомогло йому переоцінити власні виступи та продемонструвати зовсім інший рівень.
Звичайно, позитив від приходу Реї очевидний – уже три матчі без жодної поразки, команда порівняно в тонусі. Питання у тому, що далі? Якби Еді найняли до літа, тоді можна було б зрозуміти: поки Лотіто судитиметься з Петковічем, щоб позбавити того зарплатні, передбаченої контрактом до літа 2014-го (від щирого серця бажаю боснійцю успіху!), немає сенсу планувати щось глобальне.
Але ж не так: угода підписана аж до 2015 року, і, якщо «Лаціо» відверто не стоятиме на виліт, Лотіто її не розірве. Значить, ніяких змін, проектів і не передбачено: привид низькобюджетного катеначчо поселився у Формелло надовго. І єдина надія, що Рея, за допомогою звичного для нього шантажу з відставкою, зуміє виторгувати хоч якесь (бажано, не з Албанії) підсилення. Навіть не зараз, зимою, – влітку!
показати приховати