"Поки президент стріляв по слонах, я перейшов у "Атлетіко". Як Юрій Ткачук тренувався із Грізманном і бігав у бронежилеті

8 липня 2016 3854 59 Читать на русском
"Поки президент стріляв по слонах, я перейшов у "Атлетіко". Як Юрій Ткачук тренувався із Грізманном і бігав у бронежилеті
Юрій Ткачук та Володимир Кузьменко / Facebook

Пізнавальне інтерв'ю "Футбол 24" із українським півзахисником мадридського "Атлетіко В".

На початку 2016-го український контингент в Іспанії вкотре розширився. Уродженець Буковини, тоді ще 20-річний хавбек "Металіста" Юрій Ткачук підписав контракт із мадридським "Атлетіко". Зрозуміло, що про роль хоча б запасного гравця у відшліфованому до дрібниць колективі Дієго Сімеоне можна було лише мріяти. Ткачука взяли на перспективу, а проявити себе він отримав змогу у "Атлетіко В", який виступає у Терсері – четвертому за значенням дивізіоні Іспанії.

"Футбол 24" скористався тим, що Юрій приїхав на відпочинок в Україну, і ретельно розпитав його про перші півроку, проведені на Піренеях.

"Від такої пропозиції не відмовляються"

- Юрію, ви вже відпочили від попереднього сезону?

- У фізичному плані сезон для мене був не дуже важким. Важче довелося психологічно. Поки владнали справи із підписанням угоди, поки навели лад в усьому іншому – втомився.

- Задоволені весняним періодом, проведеним в Іспанії?

- Так. Ті матчі, які я міг зіграти, - зіграв в основі. Виконував усі стандарти. Я – задоволений.

- В "Атлетіко" ви перейшли із "Металіста". Наскільки шаленим виявився контраст між Іспанією і тими умовами, які були у Харкові?

- Я переходив не в першу команду "Атлетіко", а в другу, тому якогось нереального контрасту не помітив. Так, тут – усе нове, та й тренування трішки відрізняються, особливо від тих, які були у "Металісті" при Севідові. А от від методів Мирона Маркевича – не дуже. У "Металісті" виступало багато латиноамериканських футболістів, тому це не дивно. Після такої школи Мирона Богдановича не всі вправи в "Атлетіко" виявилися для мене новими.

- Чи було відчуття, що ви врятувалися із корабля, який тоне?

- Спочатку я їхав в Іспанію на тиждень. Мене запросили на перегляд в "Еркулес". Я приїхав у Харків в перший день зборів "Металіста", пішов до Бойцана і кажу: "Їду на перегляд. Відпустіть мене. Якщо не пройду, то повернуся у Харків і допрацюю свій контракт". Він відпустив, а там у мене все вдалося.

- Чому ви опинилися в "Атлетіко"? Не підійшли "Еркулесу"?

- Я чекав на президента "Еркулеса". А президент поїхав на сафарі. Стріляти слонів, мабуть. Казали, що через 5 днів він повернеться. За цей час із "Атлетіко" зателефонували іспанському агенту, який є партнером мого агента Максима Карагодіна, і сказали: "Юрій може приїжджати на перегляд". Від такої пропозиції не відмовляються.

"Іспанці, мабуть, приїжджали до Кварцяного"

- На яких умовах ви в "Атлетіко"?

- Як мінімум, ще рік я точно перебуватиму в цьому клубі. А далі – буде видно. Думаю, просто так, для другої команди, мене би не брали. Взяли "на перспективу".

- Чи бував на матчах вашої команди Дієго Пабло Сімеоне?

- Ні. Тільки його помічник. Але Сімеоне вживу я вже бачив. Навіть тренувався під його керівництвом. Не щодня, звісно. Але бували такі тижні, що по 3-4 рази. Це дуже надихає і стимулює, коли молодих гравців отак допускають до тренування із зірками.

- Хто із лідерів "Атлетіко" вас найбільше вразив?

- Грізманн, Коке і Філіпе Луїс. Для мене це - три найкращі футболісти команди. На першому ж тренуванні Філіпе Луїс пояснював мені, як виконувати вправу (Усміхається).

- Який рівень футболу у Терсері, якщо порівнювати з Україною?

- Мабуть, якщо не брати до уваги "Динамо", "Шахтар", "Дніпро", "Зорю", то з іншими клубами УПЛ представники Терсери грали б дуже добре.

- Якщо конкретніше, то в чому відмінність між іспанською та українською методиками тренувань?

- Ну, при Севідові ми могли просто бігати по колу, чи стометрівки, всілякі прискорення. Тут же все відбувається з м’ячами. Маленькі паузи, висока інтенсивність – навіть не встигаєш перевести подих. Все максимально наближене до умов матчу. В Іспанії бували навіть такі тренування, на яких ми присідали і робили ривки у бронежилетах.

- Тобто, Кварцяний щось знав, запроваджуючи таку практику у "Волині"?

- Кварцяний, мабуть, бував в Іспанії також. Або іспанці були у Кварцяного (Сміється).

- Важко тренуватися у бронежилеті?

- Та 10-15 секунд поприсідав у ньому, або зробив пришвидшення метрів на 30 – і скинув. Це не важко. Не так, як у Кварцяного, де ти граєш у футбол в бронежилеті.

- У якому поєдинку ви себе проявили найкраще?

- Напевно, це дебютний матч за іспанську команду. Після гри всі були дуже задоволені – директори, тренери, журналісти. Перша гра, якої я найбільше боявся, видалася найкращою. Ми перемогли 1:0, а я в центрі поля все, що від мене вимагалося, виконав – підстрахував, повідбирав, головою зняв "другий поверх". Іспанські журналісти написали, що я був "королем центру поля".

- Хто є вашими одноклубниками?

- Є в мене шість африканців – із Сенегалу, Камеруну, Гани. Є француз, бельгієць, колумбієць і навіть голкіпер із Китаю. Всі інші – іспанці. Під час тренувань тренери говорять іспанською. Я ж здружився із двома темношкірими – розмовляємо англійською. Вони мені, якщо потрібно, допомагають зрозуміти ті чи інші слова тренерів.

- Як вас прийняли у команді? Можливо, є традиція розіграшу новачка?

- Ні, такого не було. Зате коли у футболіста День народження, команда формує дві шеренги. Я пробігаю поміж ними і хтось дає запотиличника, хтось – підсрачника. Така у них традиція. Або приходиш на тренування, вітаєшся. А вони тобі – р-р-раз і дали ляпаса. Доброзичливо, звісно.

"Познайомився із Коноплянкою"

- На матчах Прімери часто бували?

- На всі матчі сходити не вдалося. Але відвідав "Реал" - "Атлетіко" на "Бернабеу". Переглянув домашній матч із "Вільяреалом". У Лізі чемпіонів ходив на "Барселону", "Баварію", ПСВ. А ще пішов на фінал Кубка Іспанії "Севілья" - "Барселона".

- Як "матрацники" пережили другу поразку від "Реала" у фіналі Ліги чемпіонів?

- Після фіналу я нікого з них вже не бачив. Вони одразу роз’їхалися – хто у збірну, хто на відпочинок. Звісно, усі – засмучені. Але футболісти "Атлетіко" - сильні духом і ще не раз вийдуть у фінал.

- Чого українським вболівальникам варто повчитися в іспанців?

- Дуже сильно вболівають фан-сектори, де розташовуються ультрас. Загалом на стадіон приходять усі – від маленьких дітей до 70-річних бабусь. Кожен знає усі кричалки і заряди. Всі живуть футболом – не лише на стадіонах, а й по всій Іспанії.

- Українська колонія в Іспанії постійно розширюється. До Шведа і Коноплянки додався Вачіберадзе, а нещодавно – Гуцуляк. З кимось із цих хлопців ви знайомі?

- Ні, поки ні з ким. Познайомився лише з Коноплянкою після матчу "Севілья" - "Барселона". Встигли перекинутися кількома словами.

- Мар’ян Швед забрав в Іспанію усю свою сім’ю. Ви не думали над таким варіантом?

- Поки ще не замислювався. В Іспанії, звісно, важко самому. Особливо, наприкінці сезону це відчувалося. Скоро приїде до мене мама, щоб трішки відпочити.

На фото: Із матір'ю

- Хто допомагав адаптуватися до іспанського ритму життя?

- Є дві такі людини. Мені дуже пощастило, бо поки я перебував на перегляді, допомагав і перекладав Володимир Кузьменко, який раніше працював в "Атлетіко" і вже 15 років живе в Іспанії. Підтримую із ним зв’язок. Друга людина – Віктор, охоронець клубної бази. Він – із Харкова. Спілкування українською мені вистачає.

- Як просувається вивчення іспанської мови? Робите успіхи?

- Непогано, але хотілося б краще. Десь лінощі стоять на перешкоді швидшого вивчення.

- А місцеві матюки?

- О, та усі матюки я знав вже на другий день (Сміється).

"Українки красивіші, ніж іспанки"

- Що вам подобається в іспанцях, у їх ментальності?

- Вони всі – дуже позитивні, завжди усміхаються. Але є речі, які мені не подобаються. Наприклад, якщо потрібно щось зробити сьогодні, вони можуть відповісти "маньяна", тобто – завтра. Якщо до обіду не встиг вирішити справи, то вже все. Після обіду вони – дуже повільні. В Україні ти йдеш і вирішуєш все й одразу. Тут же можна вирішувати цілий тиждень. Тут сієста – постійно.

- Корида. Бували?

- Ні. Коли я повертався в Україну, в Іспанії сезон кориди лише розпочинався. Планую до кінця літа це зробити.

- Що найбільше засмакувало з іспанських страв?

- У них національна страва – це паелья. Але я рис не їм, тому навіть не став куштувати. Назагал все крутиться навколо м’яса.

- Як вам іспанські дівчата?

- Українки – набагато красивіші. В Іспанії також є гарні дівчата, але їх ще треба пошукати.

- Яке ваше дозвілля в Іспанії?

- Просто відпочиваю. Тренування завжди відбуваються вранці. Для мене це дуже важко, не можу виспатись. Приходжу після тренування, обідаю і, хочеш-не хочеш, а лягаєш спати (Усміхається). Прокидаюся – виходжу на прогулянку. Потім вечеряю, телефонна розмова – і потрібно повертатися додому. На свій День народження з’їздив у Барселону.

- Зараз ви в Україні. Чого вам найбільше бракувало на чужині?

- Останні два тижні перед поверненням в Україну мені найбільше кортіло пройтися вулицями і розуміти, про що люди говорять (Усміхається). Під час тренувань бракувало наших, українських приколів. А без цього не так просто розслабитися і комфортно почуватися.

- Коли стартує підготовка до нового сезону?

- Сімнадцятого липня у мене виліт в Мадрид. Поки ж відпочиватиму вдома.

Сторінка автора у Facebook

"Приїхав від топового клубу по гравця збірної України. О четвертій ранку побачив його п’яним на дискотеці". Олег Смалійчук – про агентську діяльність в Іспанії

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
4
год
:
20
хв
Колумбія
00:30
Катар
Вгадай результат матчу
Залиште відгук